Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Медицина, здоровье » Основні правові принципи охорони здоров'я населення в республіці Білорусь

Реферат Основні правові принципи охорони здоров'я населення в республіці Білорусь

ВСТУП

Здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутністю хвороб чи фізичних дефектів. Мати найвищий досяжний рівень здоров'я є одним з основних прав усякої людини без розрізнення раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціального стану. Укріплення та захист здоров'я - найважливіша умова для забезпечення благополуччя і гідного існування людини. Всі держави повинні нести відповідальність за здоров'я своїх громадян і, хоча вони не можуть гарантувати всім хороше здоров'я, проте повинні створити певні передумови для охорони і поліпшення здоров'я людей. У відносинах між лікарями та їх пацієнтами є моральне начало. Хоча багато з цих відносин регулюються юридичними нормами, однак, більшість громадян, що звертаються до лікаря, недостатньо добре знають свої права і обов'язки. Цьому сприяла та обставина, що протягом довгого часу відносини лікаря і пацієнта в нашій країні регулювалися в основному наказами та інструкціями Міністерства охорони здоров'я, які видаються з грифом В«для службового користуванняВ» і тому мало доступними для населення, а багато дані медичної статистики були закриті. Право на здоров'я, на відміну від інших прав людини, порівняно недавно стало передбачатися конституціями багатьох країн світу. У конституціях XVIII - XIX ст. не було згадок про право на здоров'я, хоча інші права людини і проголошувалися. У міжнародному масштабі право людини на здоров'я було визнано в 1948 р. Загальною декларацією прав людини (ст. 25): В«Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який необхідний для підтримки здоров'я і благополуччя його самого та його родини В». Якість надання медичної допомоги в останній час стає одним з найбільш актуальних питань сучасної системи охорони здоров'я. Все частіше в повсякденному житті доводиться стикатися з поняттям відповідальності за неадекватно проведене лікування. Все це призвело до появи нової тенденції в практичній медицині, коли відповідальність медичного працівника повинна різко підвищуватися і принципово змінюватися. Актуальність даної курсової роботи полягає в тому, що кожна людина з моменту її народження і до смерті є потенційним суб'єктом медичних правовідносин, і від правильних або неправильних, помилкових дій медичного працівника залежить не тільки його здоров'я, але і найголовніша цінність людини - її життя.

Метою роботи є аналіз юридичного положення пацієнта, а також його правового захисту у сфері медичних і косметологічних послуг. Мета курсового дослідження зумовила стоять перед ним завдання, які полягають у наступному:

- розглянути основні принципи охорони здоров'я населення в республіці Білорусь, права та обов'язки пацієнтів в сфері медичного обслуговування;

- вивчити поняття лікарської помилки і межі її допустимості;

- проаналізувати умови та підстави притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у неналежному наданні медичних, косметологічних послуг;

- вивчити процес і особливості подання позовної заяви в кримінальному процесі в сфері надання медичних послуг;

- розглянути особливості правового становища пацієнтів і захисту їхніх прав за кордоном (на прикладі Великобританії).

Курсова робота складається з вступу, висновків та трьох глав, в кожній з яких відповідно розглядаються: права і обов'язки пацієнтів; судовий процес і умови для залучення до кримінальної відповідальності в сфері медичного обслуговування, особливості захисту прав громадян у сфері медичного обслуговування у Великобританії. В кінці є список використаної при написанні курсової роботи літератури, а також додаток.


ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

1.1 Правові гарантії та обов'язки пацієнта в момент надання медичних і косметологічних послуг

Охорона здоров'я громадян - це сукупність заходів політичного, економічного, правового, соціального, культурного, наукового, медичного, санітарно-гігієнічного і протиепідемічного характеру, спрямованих на збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я кожної людини, підтримання його довголітнього активного життя, надання йому медико-соціальною допомоги у разі втрати здоров'я.

Держава гарантує охорону здоров'я кожної людини відповідно до Конституції Республіки Білорусь та іншими законодавчими актами президента і уряду РБ, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права і міжнародними договорами РБ [18].

Держава забезпечує громадянам право на охорону здоров'я незалежно від статі, раси, національності, мови, соціального походження, посадового становища, місця проживання, віросповідання, належності до суспільних об'єднань, а також інших обставин. Держава гарантує громадянам захист від будь-яких форм дискримінації, зумовленої наявністю у них будь-яких захворювань. Особи, винні в порушенні цього положення, несуть встановлену законом відповідальність. "Спосіб державного захисту" означає, що держава формулює загальнообов'язковий звід так (у Росії в нього входить 15-ть правил), якими зобов'язані керуватися медичні працівники та посадові особи медичних організацій по відношенню до своїх клієнтів. У нашій республіці керуються Законом республіки Білорусь від 11 січня 2002 р. В«Про охорону здоров'яВ». Цей Закон визначає державну політику в галузі охорони здоров'я населення, правові та економічні засади діяльності системи охорони здоров'я, регулює суспільні відносини в галузі охорони здоров'я населення Республіки Білорусь. Встановлено, що при зверненні за медичною допомогою і її отриманні пацієнт має право на:

1) поважливе і гуманне ставлення з боку медичного та обслуговуючого персоналу;

2) вибір лікаря, у тому числі сімейного і лікуючого лікаря, з урахуванням його згоди, а також вибір лікувально-профілактичного установи відповідно до договорів обов'язкового і добровільного медичного страхування;

3) обстеження, лікування та утримання в умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам;

4) проведення на його прохання консиліуму і консультацій інших фахівців;

5) полегшення болю, пов'язаного з захворюванням і (або) медичним втручанням, доступними способами і засобами;

6) збереження в таємниці інформації про факт звернення за медичною допомогою, про стан здоров'я, діагноз та інших відомостей, отриманих при його обстеженні лікуванні;

7) інформована добровільна згода на медичне втручання;

8) відмову від медичного втручання;

9) отримання інформації про свої права і обов'язках і стан свого здоров'я, а також на вибір осіб, яким в інтересах пацієнта може бути передана інформація про стан його здоров'я;

10) одержання медичних і інших послуг в рамках програм добровільного медичного страхування;

11) відшкодування збитків у разі заподіяння шкоди його здоров'ю при наданні медичної допомоги;

12) допуск до нього адвоката чи іншого законного представника для захисту його прав;

13) допуск до нього священнослужителя, а в лікарняному закладі на надання умов для відправлення релігійних обрядів, в тому числі на надання окремого приміщення, якщо це не порушує внутрішній розпорядок лікарняного закладу.

14) безпосереднє знайомство з медичною документацією, що відбиває стан його здоров'я, і ​​отримання консультації з неї у інших фахівців;

15) звернення зі скаргою безпосередньо до керівника або іншій посадовій особі лікувально-профілактичного закладу, в якому йому надається медична допомога, у відповідні професійні медичні асоціації та ліцензійні комісії, або до суду в разі порушення її прав [7].

При зверненні за медичною допомогою та її отриманні пацієнт має право на:

- поважливе і гуманне ставлення з боку медичного та обслуговую...


Страница 1 из 7Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок