План
Введення
1. Нейропсихологічні підхід у вивченні емоційних порушень
2. Порушення емоцій при ураженні лобових часток мозку
3. Порушення емоцій при ураженні скроневих відділів мозку
4. Порушення емоцій при ураженні гіпофізарно-діенцефального відділу головного мозку
5. Межполушарная організація мозку і емоційна сфера
Висновок
Використана література
Введення
Емоції складають невід'ємну частину людського існування. Емоції і почуття - процес відображення суб'єктивного ставлення людини до об'єктів і явищ навколишнього світу, іншим людям і самому собі у формі безпосереднього переживання. Емоції виражають стан суб'єкта і його ставлення до об'єкта.
Емоції відрізняються від пізнавальних психічних процесів і мають певні відмітні ознаки. По-перше, вони характеризуються полярністю, тобто володіють позитивним чи негативним знаком: веселощі - смуток, радість - печаль; щастя - горе і т. д. У складних людських почуттях ці полюси часто виступають як суперечлива єдність (любов до людини поєднується з тугою і занепокоєнням за нього). Другою відмітною характеристикою емоцій є їх енергетична насиченість. Саме у зв'язку з емоціями Фрейд ввів у психологію поняття енергії. Енергетика емоцій виявляється у протилежності напруги і розрядки. Розрізняють емоції стенічні, що характеризуються підвищенням активності (захват, гнів) і астенічні, - супроводжуються зниженням активності (смуток, печаль). Ще однією найважливішою характеристикою емоцій є їх інтегральність, цілісність: у емоційному переживанні беруть участь всі психофізіологічні системи людини і його особистість, вони моментально охоплюють весь організм і надають переживань людини певне забарвлення. Нарешті, необхідно відзначити ще одну особливість емоцій - невіддільність їх від інших психічних процесів. Емоції як би вплетені в тканину психічного життя, вони супроводжують усі психічні процеси. У відчуттях вони виступають як емоційний тон відчуттів (приємне - неприємне), в мисленні - як інтелектуальні почуття (натхнення, інтерес та ін.)
Емоції як системні освіти - комплексні, багатомірні, володіють багатьма параметрами і характеристиками.
У формуванні емоцій беруть участь різноманітні фізіологічні механізми в їх дуже складному взаємодії.
Нейропсихологія емоцій заснована на особливому підході до вивчення емоцій, а саме - на аналізі мозкової організації емоційних явищ, їх мозкових механізмів.
Якщо намагатися охарактеризувати нейропсихологию емоцій в цілому, можна виділити два самостійних аспекти.
перше, нейропсихологія емоцій становить розділ медичної психології і в цьому випадку вона різними методами вивчає специфіку порушень емоційної сфери у певній категорії хворих - у хворих з локальними ураженнями мозку.
друге, нейропсихологічні ідеї вельми продуктивні і для вивчення здорових людей. В цьому випадку даний напрямок об'єднується з психодіагностичними роботами, присвяченими аналізу індивідуальних особливостей емоційної сфери.
1. Нейропсихологічні підхід у вивченні емоційних порушень
Сучасна нейропсихологія розглядає емоційні явища як складні системні освіти, на які поширюються усі положення про мозкової організації вищих психічних функцій, розроблені А.Р. Лурія і його школою. Можна виділити наступні положення нейропсихологічного підходу до вивчення емоційної сфери.
В«По-перше, вихідним становищем має бути те, що емоційні явища, як і психологічні явища, що відносяться до когнітивної сфері, є системними по психологічній структурі і здійснюються за допомогою системних мозкових механізмів. Системний характер цих мозкових механізмів передбачає системний характер їх будови і забезпечення, тобто існування особливих функціональних систем, які об'єднують різні ланки цих механізмів в єдине ціле і спрямованих на реалізацію різних поведінкових актів, що супроводжуються особливим емоційним підкріпленням. Ці системи володіють, по-видимому, рядом специфічних особливостей. Перш за все, специфічною особливістю подібних В«емоційних функціональних систем В»є включення до їх складу таких структур мозку, які реалізують життєво важливі мотиваційно-потребностной процеси. Інтимна тісний зв'язок емоційних процесів з мотиваційно-потребностной структурами становить специфіку емоційної сфери В». (1, с.41)
Системні уявлення про роботі забезпечують емоції мозкових механізмів означають, що емоції пов'язані не з роботою якоїсь однієї мозкової структури (В«центруВ» або цілої В«Емоційного мозкуВ»), а безлічі структур, розміщених в різних областях головного мозку (корі і підкоркових утвореннях). Ми розуміємо відому умовність виділення в особливу категорію В«емоційних функціональних системВ», оскільки підкріплення - позитивне чи негативне - завершує будь-який поведінковий акт. Проте не можна не враховувати того, що власне емоційне переживання (Страх, тривога, смуток, відраза, симпатія, любов, радість тощо) відрізняються від простого В«задоволення - незадоволенняВ» досягнутим результатом, що завершує кожен акт поведінки. По-видимому, поряд з механізмами простого підкріплення, які беруть участь у різних поведінкових актах, слід виділити механізми особливого власне емоційного підкріплення, забезпечують складні, якісно різні емоційні явища у людини, спираються на більш елементарні базальні емоції. Саме дані механізми і входять - як ланки - в В«емоційні функціональні системи.
В«По-друге, нейропсихологічний підхід до вивчення емоцій припускає, що різні параметри емоцій (такі, як знак, модальність, усвідомленість, підпорядкування довільному контролю та ін) є системними якостями і як такі пов'язані з роботою різних мозкових структур. Отже, ураження тієї чи іншої структури, що входить в емоційну функціональну систему, призведе до порушення визначеного, саме цього, а не іншого параметра емоції В». (1, с.42)
В«По-третє, нейропсихологічний підхід до вивчення емоції припускає, що поразка того чи іншої ланки емоційної функціональної системи - чи певного фактора - повинно призвести не до ізольованого порушення емоційної сфери певного характеру, а до цілої сукупності порушень, тобто до особливого роду В«Емоційного синдромуВ», який складається з різних форм порушення певного аспекту емоційної сфери. Подібний синдромний аналіз емоційних розладів повністю узгоджується з традиціями нейропсихології та із загальним В«факторнимВ» принципом вивчення психічних порушень В». (1, с.42)
В«По-четверте, нейропсихологічний підхід до вивчення емоційних порушень має припускати також аналіз рівневої організації емоційної сфери (як і будь-якого психічного явища). Для емоційної сфери В«рівневий підхідВ» особливо адекватний, якщо врахувати, (як показує насамперед психологічна феноменологія емоцій) що для емоційної сфери характерна чітка рівнева організація, наявність усвідомлених частково і в першу чергу неусвідомлюваних (Несвідомих) вирівняний реалізації емоційних явищ. Виявлення особливостей функціонування різних рівнів мозкової організації емоційної сфери являє собою найважливішу завдання нейропсихології емоцій В». (1, с.42)
В«Нарешті, по-п'яте, не можна не враховувати і велику різнорідність тих емоційних явищ, які об'єднуються поняттям В«емоційно-особистісна сфераВ». Якщо виходити з самої простий їх класифікації - з поділу емоційних явищ на емоційні стану (фон), емоційні реакції (процеси) і емоційно-особистісні якості, то не можна не припустити, що ці явища забезпечуються різними по складності і структурі мозковими утвореннями. Проте всі вони повинні включати і ті загальні мозкові ланки, які об'єднують їх в один тип психічних функцій або явищ В». (3, с.88)
В Загалом нейропсихологічний підхід до вивчення емоційної сфери являє собою розповсюдження нейропсихологічних принципів, розроблених для аналізу когнітивних і рухових процесів, на емоційн...
