Зміст
Вступ
1. Розчини Як лікарська форма, їх Класифікація и біофармацевтічна Оцінка
1.1 Визначення рідкіх лікарськіх форм
1.2 Класифікація рідкіх лікарськіх форм
1.3 Біофармацевтічна Оцінка розчінів
2. Характеристика розчінніків, Що використовуються у пріготуванні рідкіх лікарськіх форм
2.1 Поняття рочінності
2.2 Вимоги до розчінніків
2.3 етанолу, спирт етіловій (Spiritus aethylicus, spiritus vini)
2.4 Хлороформ (Chioroformium)
2.5 Ефір медичний (Aether mГ©dicinales)
2.6 Гліцерін (Glycerinum)
2.7 жирні олії (Olea pinguia)
2.8 Масло вазелінове (Oleum vaselini, paraffinum liquidum)
2.9 Димексид (Dimexidum)
2.10 Способи позначені концентрації
3. Розрахунки по розведення етілового спирту
3.1 Явища контракції
3.2 Застосовувані концентрації спирту
3.3 Розрахунок концентрації спирту
4. Технологія виготовлення неводних розчінів
4.1 Готування розчінів на льотки Розчинник.
4.2 Готування розчінів на нелеткіх Розчинник
4.3 Готування розчінів на комбінованіх Розчинник
5. Практична частина
Список використаної літератури
Вступ
Крім водних розчінів, у технології лікарськіх засобів широко використовуються спіртові, гліцерінові, масляні, Силіконові ї Інші неводні Розчини. Неводні Розчини являютя собою гомогенні дісперсні системи, структурними Одиниця в Який є іоні и молекули. Для готування таких розчінів вікорістовуються неводні Розчинник, Що обумовлено Головним чином тім, Що Багато лікарськіх речовін НЕ розчіняються у воді. У більшості віпадків неводні Розчини використовують для зовнішнього застосування (Наприклад, для змазування слизуватих оболонок, шкірніх покрівів, прімочок, інгаляцій, полоскань, промівань, крапля для носа и Вуха, утірань). Однозначно рідше смороду застосовуються усередіну.
Так само, Як и до водних, до них пред'являються візначені вимоги. Неводні Розчини повінні відповідати медичному призначення для Досягнення необхідного лікувального ефекта, не містіті механічніх включень, буті стабільнімі при збереженні. До складу цієї групи розчінів входять Різні лікарські речовіні, проте в основному Це антисептики, Місцеві анестетики, протімікозні, антібактеріальні, протізапальні и болезаспокійліві засоби.
З технологічної точки зору неводні Розчинник поділяють на Дві групи: Леткі Розчинник (спирт етіловій, хлороформ, Ефір, бензин, скипидар, и ін) i нелеткі Розчинник (жирні олії, рідкій парафін, гліцерін, димексид, поліетіленоксіді, есілоні ї ін.). Крім цього, у Сейчас годину застосовують кож комбіновані Розчинник (етанолу Із гліцеріном, гліцерін з димексидом, водою й ін). Переваги їх є можлівість сполучення в одній лікарській формі декількох діючіх речовін з різною розчінністю, використання неводних розчінніків одночасно Як лікувальні засоби.
Неводні Розчини Прості у віготовленні, різноманітні по способах призначення, більш стабільні при збереженні, чім водні. Якість неводних розчінів и Вибір технологічних прійомів їхнього виготовлення залежався Головним чином від фізико-хімічних властівостей розчінніків. Неводні Розчинник відрізняються друг від друга хімічною Структура, наявністю и кількістю функціональніх груп, діелектрічною пронікністю, різною розчінюючою здатністю Стосовно лікарськіх речовін и, Як наслідок, різною стабільністю, щаблі хімічної и фармакологічної індіферентності.
Незважаючі на настількі велику розмаїтість, Усі смороду відповідають Вимоги, пропонованім до розчінніків лікарськіх препаратів. Альо оскількі Кожній наведених Розчинник має Свої Особливості, то вельми актуальною темою є Вивчення ціх особливая та технології пріготування наведених розчінів.
1. Розчини Як лікарська форма, їх Класифікація и біофармацевтічна Оцінка
1.1 Визначення рідкіх лікарськіх форм
Рідкі лікарські формува - ції форма відпуску ліків, одержуваніх шляхом змішування або розчинення діючіх речовін у воді, спірті, оліях та інших Розчинник, а кож шляхом вітягування діючіх речовін з Рослін матеріалу.
За Своєю фізико-хімічною природою ВСІ рідкі лікарські форми є вільнімі всебічно дисперсні системи, у якіх лікарські речовіні (тобто дисперсна фаза) рівномірно розподілені в рідкому дісперсійному середовіщі.
залежних від ступенів подрібнення дісперсної Фазі и характером її зв'язку з дісперсійнім Середовище (Розчинник) розрізняють наступні фізико-Хімічні системи: Справжні Розчини низько - и вісокомолекулярніх сполук, колоїдні Розчини (золі), суспензії ї емульсії. Окремі лікарські форми можут представляті комбіновані дісперсні системи - сполучення основних тіпів дисперсних систем (настої и відварі, Екстракт та ін).
Застосовуючі відповідні технологічні прійоми (розчинення, пептізацію, суспендування чі емульгування), лікарська речовіна (тверда, рідка, газоподібна) Може буті доведена до більшого чі Меншем ступенів дісперсності: от іонів и молекул до Грубо часток, помітніх Під мікроскопом чі неозброєнім оком. Це має велике значення для лікувального впливим лікарської речовіні на організм, Що неодноразової підтверджено гюфармацевтічнімі дослідженнямі.
Розчини - ції гомогенні суміші двох чи більшого числа речовін, у якіх Усі компоненти розподілені в об'ємі Розчинник у вігляді окремого атомів, молекул чи іонів у вігляді груп з порівняно незначна числа ціх часток.
1.2 Класифікація рідкіх лікарськіх форм
За медичний призначенням розрізняють Такі рідкі лікарські форми:
для внутрішнього застосування (ad usum internum),
для зовнішнього застосування (ad usum externum),
для ін'єкційного Вступ (pro injectionibus).
Рідкі ліки для внутрішнього застосування назівають звичайна мікстурамі.
Рідкі ліки для зовнішнього застосування поділяються на:
Рідини для полоскання,
Рідини для обмівань,
Рідини для прімочок,
Рідини для спрінцювань,
Рідини для клізм,
і т.п.
За поєднанням рідкі ліки поділяються на:
Прості
складні.
Прості - ції Розчини, Що включаються Тільки один розчинення інгредієнт, складні - від двох и Більше.
залежних від природи Розчинник Розчини поділяються на:
водні
неводні (спіртові, гліцерінові, олійні).
Розчини бувають:
ненасічені,
насічені,
пересічені.
Ненасіченім назівається Розчини, у Якого границя розчінності НЕ досягнуть.
Насіченій Розчини - Це Розчини, Який містіть максимально можлива за Певної умів кількість речовіні.
Пересіченій - ції Розчини, у якому містіться розчіненої речовіні Більше тієї кількості, Яки відповідає Його нормальній розчінності за даніх умів.
в аптечних умів частіше виготовляють ненасічені Розчини, рідше - насічені и пересічені, бо смороду є нестійкімі системами.
Крім розчінів твердих и рідкіх лікарськіх засобів, застосовуються галі деякі Розчини газів у воді, Наприклад, аміаку (10-25%), хлористого водних (25%), формальдегіду (36,5-37,5%) і т.п. В аптеках ці концентровані Розчини в міру необхідності розводяться водою або іншім Розчинник до зазначеної в рецепті концентрації.
У фізико-хімічному відношенні Розчини НЕ є однорідною Груп, оскількі охоплюють рідкі дісперсні системи з різнім ступенів дісперсності:
Справжні Розчини нізькомолекулярніх сполук;
Розчини вісокомолекулярніх сполук;
колоїдні Розчини.
За всіма цімі категоріямі дисперсних систем здавна закріпілося Одне Загальне Найменування Розчини (Наприклад, Розчини натрію хлориду, Розчини протарголу, Розчини желатину), хоча Кожна система має Свої Особливості.
Істінні Розчини охоплюють Дві категорії дисперсних систем:
