МУЗ В«Перша міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги В»
ПІВНІЧНИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КУРС КЛІНІЧНОЇ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ
Молекулярно-генетичні методи діагностики
Керівник курсу
Проф. Воробйова Н.А
Виконала
лікар-інтерн КДЛ
Петрова Л.В
р. Архангельськ 2009
Зміст
Введення
1 Актуальність теми
2 Пренатальна діагностика спадкових хвороб
3 Основні проблеми молекулярної ПГД
3.1 Характеристика ПЛР єдиної клітини. Ефективність ампліфікації
3.2 Контамінація
3.3 Переважаюча ампліфікація одного алелі
4 Стратегії ПЛР, застосовувані в ПГД
4.1 ПЛР з вкладеними призерами
4.2 ПЛР з використанням флюоресцентних-мічених праймерів
4.3 Полногеномная ампліфікація
5 Методи аналізу мутацій, засновані на ПЛР
6 Аналіз зчеплення (Непряма ДНК-діагностика)
Висновок
Алгоритм пренатальної діагностики спадкових хвороб (Додаток 1)
Список використаних джерел
Введення
Вроджена спадкова патологія вносить все більш зростаючий внесок у структуру малюкової смертності, дитячої захворюваності та інвалідності. Глибокі зміни в діяльності провідних органів і систем дитячого організму, що виникають внаслідок генетично детермінованих станів, сприяють формуванню ранніх ушкоджень у дітей. У вирішенні проблеми попередження вроджених і спадкових захворювань у дітей, і в першу чергу 2 основних груп захворювань - вроджених вад розвитку (ВВР) і хромосомних аномалій, велика роль належить науково-практичним установам медико-генетичного профілю - медико-генетичним консультацій (МГК) місцевого і регіонального масштабу, забезпечує практичну реалізацію профілактичних заходів.
Можна виділити кілька рівнів профілактики вроджених та спадкових захворювань:
I. Прегаметіческій
В· охорона репродуктивного здоров'я;
В· охорона навколишнього середовища;
II. Презіготіческій
В· МГК;
В· штучна інсемінація;
В· періконцепціонная профілактика;
III. Пренатальний
В· впровадження всіх видів пренатальної діагностики;
IV. Постнатальний
В· рання ідентифікація патології;
В· лікування;
В· профілактика інвалідизуючих розладів.
Розшифровка геному людини, перший етап якого завершився в 2000 році створенням В«чорновогоВ» варіанти первинної нуклеотидної послідовності гігантської молекули ДНК, з'явилася передумовою виникнення нового науково-практичного напрямку - молекулярної медицини, в якій проблеми діагностики, профілактики та лікування вирішуються на молекулярному рівні за допомогою нуклеїнових кислот (ДНК, РНК) і продуктів їх експресії (білків). Методологічну основу молекулярної медицини складають сучасні уявлення про структуру геному людини, його генах, їх функціональних взаємодіях, про так званих генних мережах - генних ансамблеях, забезпечують різні функції організму в нормі та при патології.
Характерними особливостями молекулярної медицини як медицини, заснованої на розшифровці геному людини, є її індивідуальний характер. Вона спрямована на корекцію патологічного процесу у цілком конкретної людини з урахуванням унікальних особливостей цілком конкретного геному. Її інша важлива особливість - виражена профілактична спрямованість. Повні відомості про геномі можуть бути отримані задовго до початку захворювання. Звідси відповідні корективи і профілактичні заходи можуть повністю ліквідувати або в значній мірою попередити розвиток важкого захворювання.
Впровадження молекулярної медицини в практичну охорону здоров'я вимагає оволодіння знаннями молекулярної біології і генетики не тільки вченими всіх розділів медичної науки, але й лікарями різних спеціальностей, в тому числі акушерами та гінекологами.
1 Актуальність теми
В умовах поліпшення медичного обслуговування все більше хворих із спадковими захворюваннями досягають репродуктивного віку і претендують на можливість мати здорове потомство. Однак у жінок зі спадковими захворюваннями протягом вагітності і пологів нерідко ускладнене, тому в цей період змінюються клінічні прояви багатьох спадкових захворювань, частіше в гіршу сторону. У таких випадках нерідко порушується процес виношування вагітності і розвитку плоду.
Значну частку хворих гінекологічної клініки складають пацієнтки з порушеннями менструальної і генеративної функцій. Участь хромосомних і генних мутацій у генезі значної частини захворювань безсумнівно. Виявлення спадкового генезу порушень репродуктивної системи дозволяє оптимально проводити їх корекцію, а в ряді випадків припинити безуспішну боротьбу з безпліддям і зберегти здоров'я жінки.
Разом з тим поява в арсеналі гінекологів засобів, стимулюючих овуляцію, дозволяє позбавити від безпліддя таких хворих. Однак стимуляція овуляції без урахування рекомендацій генетика може сприяти накопиченню патологічних мутацій в популяції, погіршуючи генофонд і збільшуючи частоту вродженої та спадкової патології.
Перераховані вище фактори вимагають створення в провідних клінічних центрах акушерства та гінекології медико-генетичної служби. Основним напрямком роботи відділення клінічної генетики є профілактика вродженої та спадкової патології у плода і новонародженого.
Основними причинами звернення за медико-генетичної консультацією послужили (в порядку спадною частоти):
- вік вагітної старше 35 років;
- порушення менструальної та генеративної функцій, в тому числі звичне невиношування вагітності;
- наявність в сім'ї або в родоводі дитини з вродженою вадою розвитку, хромосомним і моногенних синдромом, антенатальна загибель плода, мертвонародження;
- несприятливі дії на плід під час вагітності (Лікарські препарати, вірусна і бактеріальна інфекція, прийом алкоголю, наркотиків, проф. шкідливості і пр.);
- поєднання вагітності та екстрагенітальної патології;
- уточнення діагнозу спадкового захворювання;
- інші сукупні показання.
Сучасна пренатальна діагностика складається як мінімум з 3 етапів:
I етап - медико-генетичне консультування, під час якого формується група високого ризику по вродженої та спадкової патології плода;
II етап - скрінірующій - передбачає обстеження всіх або майже всіх вагітних за допомогою неінвазивних методів: ультразвукового сканування та аналізу маркерних сироваткових білків О±-фенопротеіна (АФП), хоріонічного гонадотропіну (ХГ) в крові у найбільш інформативні терміни;
III етап - інвазивна пренатальна діагностика для точного визначення хромосомних і ряду моногенних захворювань плоду.
Мета цього огляду: аналіз як існуючих методичних підходів в пренатальній діагностиці (ПД) хромосомопатій, так і її принципово нових напрямку.
2 Пренатальна діагностика спадкових хвороб
Передімплантаційна генетична діагностика (ПГД) являє собою сукупність методів, що дозволяють проводити аналіз спадкових захворювань у ембріона до його імплантації. Завдяки такій діагностиці подружні пари, що мають ризик передачі у спадок генетичної патології, отримують можливість народити здорову дитину.
У подільного ембріона in vitro здійснюють біопсію однієї або двох клітин (Бластомерів), що не впливає на його життєздатність. На цьому матеріалі проводять діагностику різних спадкових захворювань. Якщо досліджена клітина не містить генетичних аномалій, ембріон вважають здоровим і його можна імплантувати матері. Таким чином, в результаті ПГД знижується ризик розвитку певних генетичних захворювань, що дозволяє розглядати цей вид дослідження як альтернативу пренатальній діагностиці при екстракорпоральному заплідненні (ЕКО).
В даний час більш ніж у 50% випадків ПГД проводять з використанням молек...
