ФГТУ ВПО
"Московська Державна Академія Водного Транспорту "
Омський представництво
Заочне навчання
Контрольна робота
З дисципліни: В«Судова психіатрія В»
на тему:
В« Маніакально-депресивний психоз: судово-психіатрична оцінка В»
Виконала студентка:
Факультет: Юридичний
Курс: 3 група: Юр № 31
Нікіфорова Катерина Сергіївна
Омськ-2009 р.
Зміст
Введення
1. Основні положення
2. Причини психічних захворювань
3. Симптоми психічних хвороб
4. Перебіг захворювання і прогноз
5. Лікування і профілактика
Висновок
Список літератури
Введення
Маніакально-депресивний психоз (Циркулярний психоз, циклофрения) проявляється в типових випадках періодично виникаючими маніакальними й депресивними фазами. Напади захворювання зазвичай розділені періодами повного психічного здоров'я (интермиссии). Жінки складають 70% всіх хворих маніакально-депресивним психозом.
Незважаючи на тривалі дослідження, причина даного психозу залишається дотепер недостатньо ясної, проте в 80% випадків виявляється спадкоємна обтяженість даними, а також іншими психічними захворюваннями.
Ще в давні часи, люди помічали, що душевні розлади, дуже часто можуть починатися, без видимих ​​причин, і можуть перетворюватися - і після того як припиняється період, людина залишається практично здоровою, його особистісні зміни не дуже виражені. Найчастіше ці спостереження стосувалися людей, у яких час від часу виникали депресивні стани - меланхолійні стану, і маніакальні стани, які можуть поєднуватися з маренням, збудженням, з розладом свідомості. Але найголовніше ці хворі видужують. І видужують не дивлячись на те, що їх лікують. Найчастіше доводиться поправляти докторів - ваш хворий видужав не в результаті лікування, а в ході лікування - лікування йшло само собою, а одужання само собою. Часом хворі видужують всупереч лікуванню - лікування може бути неадекватно стану, коли хворому організму доводиться справлятися не тільки з хворобою, але і з лікуванням. Тривалий час виділяли в класифікаціях такі хвороби як періодична меланхолія, періодична манія. Дуже довгий час психіатри дивилися хворих не в длиннике, а в поперечнику (розрізі). Саме Е. Крепеллин став спостерігати перебіг хвороби. Коли вивчаєш хворобу в процесі то помічаєш, що бувають депресивні розлади, які можуть чергуватися з маніакальними. Крепеллин об'єднав ці стани, і дав назву маніакально-депресивний психоз (1889). З тих пір поняття маніакально-депресивного психозу міцно увійшло в практику психіатрії.
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення наукових і медичних джерел, аналізу медичної та психіатричної практики розробити теоретичне обгрунтування маніакально-депресивного психозу, а також провести аналіз даного захворювання.
Завданнями даної роботи є, по-перше, розгляд теоретико-правових, а також судово-психіатричних аспектів маніакально-депресивного психозу, по-друге, дати аналіз тактичних основ маніакально-депресивного психозу.
Об'єктом дослідження виступає система суспільних відносин у галузі маніакально-депресивного психозу.
Предметом дослідження є сукупність судово-медичних та інших заходів регулювання маніакально-депресивного психозу, практика реалізації; взаємопов'язані з ними теоретичні думки, концепції та погляди, питання і існуючі проблеми судово-медичного характеру.
Методологічну основу дослідження склали: діалектико-матеріалістичний метод пізнання, фундаментальні положення судової медицини, кримінального права, криміналістики та т.д.
1. Основні положення
Маніакально-депресивний психоз (Циркулярний психоз, циклофрения) проявляється в типових випадках періодично виникаючими маніакальними й депресивними фазами. Напади захворювання зазвичай розділені періодами повного психічного здоров'я (интермиссии). Жінки складають 70% всіх хворих маніакально-депресивним психозом.
Незважаючи на тривалі дослідження, причина даного психозу залишається дотепер недостатньо ясної, проте в 80% випадків виявляється спадкоємна обтяженість даними, а також іншими психічними захворюваннями.
Маніакальна фаза проявляється трьома основними клінічними ознаками: підвищеним, радісним настроєм, прискоренням інтелектуальних процесів, мовним і руховим порушенням. Ці симптоми в типових випадках визначають стан хворого протягом всієї маніакальної фази. Все навколишнє рисується хворому в привабливих фарбах, увага не затримується подовгу на неприємних подіях, що мають навіть безпосереднє ставлення до хворого. Хворі не зважають на настроєм навколишніх і тому нерідко стають нетактовними, настирливими, підвищений настрій і зниження критики супроводжуються переоцінкою власної особистості. Може з'явитися поліпшення пам'яті на минуле, що супроводжується порушенням запам'ятовування. У такому стані хворі нерідко дають необгрунтовані й нездійсненні обіцянки, роблять розкрадання, розтрати для задоволення виникаючих численних бажань. Маніакальний стан супроводжується також розгальмуванням і посиленням потягів (харчове, сексуальне).
По виразності маніакального синдрому розрізняють: легеня (гіпоманіакальний) стан, виражене маніакальний стан і різке маніакальне збудження (шаленство), при якому може розвитися стан сплутаності, що супроводжується агресивними, руйнівними діями, спрямованими на все навколишнє.
Депресивна (меланхолійна) фаза як би протилежна маніакальній фазі по клінічних проявах: вона характеризується зниженим, тужливим настроєм, сповільненістю інтелектуальних процесів і психомоторної загальмованістю. Для депресивної фази характерні маячні ідеї самозвинувачення, самознищення, гріховності, зміст яких може визначатися надцінним відношенням до незначних проступкам в минулому. Хворі нерідко роблять спроби самогубства, які для навколишніх тим більше несподівані, ніж менш виражено клінічно депресивний стан хворого і чим більш ретельно діссімуліруются суїцидальні думки та наміри.
Можливо також так зване розширене самогубство - убивство членів своєї сім'ї, а потім самогубство. Хворі роблять подібні вчинки, щоб В«позбавити всіх від майбутніх мучення або ганьби В», у невідворотності яких вони відчувають непохитну хворобливу впевненість. Психомоторна загальмованість може іноді зненацька перериватися меланхолійним шаленством, яке проявляється в різкому порушенні із прагненням нанести собі ушкодження: хворі намагаються викинутися з вікна, б'ються головою об стіну, дряпають і кусають себе.
Змішані стани часто зустрічаються в клініці маніакально-депресивного психозу. Вони характеризуються певним поєднанням у одного хворого маніакальних і депресивних рис і виникають частіше при переході однієї фази в іншу. Залежно від поєднання компонентів різних фаз виділяють загальмовану, непродуктивну манію, маніакальний ступор і т.д.
Циклотимія є легкою, пом'якшеної формою маніакально-депресивного психозу й зустрічається частіше, ніж виражені його форми. Симптоми виявлені нерізко, що утрудняє своєчасне розпізнавання захворювання.
2. Причини психічних захворювань
ПСИХІЧНІ ХВОРОБИ, або розлади психічної діяльності людини, якою б природи вони не були, завжди обумовлені порушеннями роботи головного мозку. Але не всяке порушення призводить до психічних захворювань. Відомо, наприклад, що при деяких нервових захворюваннях, незважаючи на те, що ушкоджує процес локалізується в головному мозку, психічних розладів може і не бути.
При психічних захворюваннях, в відмінність їх від захворювань внутрішніх органів, переважно порушується адекватне відображення дійсності. Так, якщо людина не дізнається звичної обстановки, приймає її за щось інше, а оточуючих його людей...
