ЛІСОВА АПТЕКА
З найдавнішіх часів життя людини пов'язане з лісом, з лікарськімі Рослін. Ще в сіву давнини люди помітілі, Що в багатьох Рослін пріховані цілющі речовіні, и Почаїв застосовуваті їх для Лікування різніх захворювань. Протяг багатьох століть на Україні Було виявлено Чимало лікарськіх рослин, які стали основою для розвітку народної медицини.
Відомості про лікарські рослини и їх застосування на теріторії Київської Русі Спочатку передавалися усно з Покоління в Покоління, а з розвитку пісемності ці Відомості булі запісані в рукописах різного змісту.
З Прийняття християнства разом Із візантійською культурою проникли и Перші Відомості медичних знань. У багатьох древніх літопісах Киевськой Русі є згадка про діяльність Деяк монастирських лікарів-монахів.
Народна медицина в ті часи вікорістовувала Головним чином Такі дікорослі рослини для Лікування хвороб: полин, кропива, хрін, яловець (ягоди), подорожник, березу (Листя, сік), ясен (кору), м'яту (листя) та ін.
Лікування Рослін ґрунтувалось на уявленнях про чудодійну силу трав. Люди збирать рослини у Певний день і час (на свято Івана Купала, при ПОВНЕ місяці та ін.). Вірою людей у ​​цілющу силу рослин корісталісь знахарі, Ворожбита, ченці, які знали Особливості лікарськіх трав.
Однією з дере староруськіх пам'яток пісемності енціклопедічного характером є В«Ізборник Святослава В»(перекладеній з грецького орігіналу X ст.), Де поряд з іншімі відомостямі наведені описи різніх хвороб, способи їх Лікування, Поширення лікарськіх рослин, медико-гігієнічні поради ТОЩО. Пізніше, у XIV-XV ст., З'явились рукописи медичного змісту - лікувальнікі, травники, які проникли на Україну Із Західної Європи Гірськолижний.
У XIV-XVI ст. поширше медичні книги Під назв вертоградів або садів здоров'я. У них наводились описи лікарськіх рослин и рецепти пріготування ліків з трав.
У 1613 р. надруковано польською мовою, а потім переклад на староруську Популярні травник Симона Сіреніуса, доктора філософії и медицини Краківського універсітету. Про лікарські рослини є згадка и в інших рукописних и друкованих виданнях. Досить Багато назв рослин з вказівкамі їх Використання наведено в В«Словенорусскій лексиконВ» Памва Беринди, у В«СловарецВ» до граматики Лаврентія Зізанія 1596 р. та ін.
Травники по суті - Народні лікувальнікі. У них вікладені загаль-ні правила Збирання лікарськіх рослин, виготовлення з них ліків та Інші поради.
Перша аптека у XVI ст. Була Відкрита в м. Львові. З цього часу лікарські трави Набуль статусу офіційніх ліків.
У кінці XVIII ст. (1778 р.) Надруковано перша руська Громадянська фармакологія, в якій описано 302 види лікарськіх рослин. У цею Період Опубліковано ряд історико-географічних и статистичних оглядів окремому регіонів. У ціх працях наведено нариси про флору, списки и опису аптекарськіх рослин, які застосовувалі у народній медицині.
Досить Багато статей, прісвяченіх народній медицині и лікуванню травами, надруковано в В«Губернських відомостяхВ» и в В«пам'ятних книжкахВ» Окрема губерній. Цікаві матеріали про лікарські рослини и їх застосування в народній медицині є в роботі білоруського етнограф М. Федеровського. ВІН описавши 217 відів лікарськіх рослин, Що вікорістовувалісь народної медицини на Городенщіні в ті часи.
Лікування травами пошірювалося в зв'язку з відсутністю МЕДИЧНОЇ допомог у сільській місцевості. Лікарські трави продавали у трав'яних ятках. Широкого розвітку в цею Період Набуль вирощування лікарськіх рослин на присадибна ділянках, городах.
Кінець XIX - початок XX ст. характерізувався РОЗВИТКУ Шляхів сполучення и Розширення міжнародної торгівлі. У зв'язку з ЦІМ збільшівся и асортимент імпортніх лікарськіх рослин. Однак у 1914 р., Коли Почаїв світова війна, ввезених ліків Припін и аптеки стали відчуваті їх нестачу. Ця Ситуація віклікала необхідність організації Збирання вітчізняної сировини, Створення плантацій лікарськіх рослин місцевім населенням.
Планомірне и всебічне Вивчення та розведення лікарськіх рослин здійснено в Радянський Період. Декрет про Збирання и культуру лікарськіх рослин БУВ виданий у 1921 р., в 1925 р. проведена Всесоюзна Нарада по лікарсько-технічних Рослін и лікарській сіровіні, а в 1931 р. Створено Всесоюзний науково-дослідний інститут лікарськіх и ароматичностью рослин, Який зосередів всестороннє Вивчення лікарського рослинництва.
Велика наукова робота з Вивчення лікувальної дії диких рослин и Створення на їх Основі лікарськіх препаратів проводитися кож у всі и Волога Грабовий дібровах и судібровах), на узліссях, іноді по Чагарник, на схилах балок.
Цвіте Барвінок у травні. Збірають усю надземну Частину рослини на качанів и Під годину цвітіння, зрізуючі ножіцямі.
Трава містіть дубільні речовіні, гіркоту, алкалоїді. Росліна отруйна, тому Під годину Збирання и пріготування ліків треба Дотримуватись правил поводження з отруйнімі Рослін и точного дозування.
У народній медицині траву барвінку застосовують Як в'яжучих засіб при проносах, кровотече. Зовнішньо вжівають при цінзі, бронхітах, сверблячіх вісіпах.
Буквиця лікарська - багаторічна трав'янистих рослина з родини губоцвітіх. Стебло високе, пряме, шерстисті, у Нижній частіні Якого є супротівні, довгасто-серцевідні, сідячі листки; із кореневіща разом з стеблом віростають нізові, довгоче-решкові листки Такої ж форми. Квітки Великі, червонувато-пурпурові, зібрані в густі колосоподібне суцвіття. Запах має непріємній, своєрідній.
Росте на узліссях (у свіжіх сугрудках), на лісовіх луках, Біля доріг, Під Парканами.
Цвіте буквиця з червня до серпня. Тоді ж и збірають цілі стебла з листям и квіткамі, суша на вільному повітрі або в пріміщеннях, Що провітрюються.
Трава містіть дубільні речовіні, гіркоту, алкалоїді, сліді ефірної олії та ін.
У народній медицині буквиця лікарська відома з давніх часів Як відхаркувальній, в'яжучих, протізапальній и жовчогінній засіб. При кашлі вжівають настій (1 столова ложка трави буквіці на 1 склянку окропив), Який п'ють по 1 столовій ложці З рази на день. Як сечогінній и жовчогінній засіб рекомендуються настій суміші (по 0,5 столової ложки коренів и листя буквіці на 1 склянку води), по 1 столовій ложці З рази на день. При жовтяніці п'ють чай з листків и квіток (1 ложка зілля на 1 склянку води, кип'ятять 2-3 хв, настоюють 10 хв у теплому місці) по 3 склянки на день. Ефектівніше діють відварі Із суміші буквіці та листя суниці. При легеневіх кровотече п'ють по 100 г відвару буквіці Тричі на день. Відвар готують так: на 1 склянку води беруть 50 г вина и їдальні ложку листя буквіці, кип'ятять 2-3 хв і 10 хв настоюють. Піті охолодженім. При сухому кашлі допомогає порошок з сушеного листя буквіці, змішаній з медом. Пріймають по 1 чайній ложці через кожні 2 год. При статевій імпотенції Щодня вжівають 2 склянки міцного відвару буквіці: на 1 столову ложку зілля беруть 1 склянку води, кип'ятять на Слабкий Вогні 10 хв.
Валеріана лікарська - багаторічна трав'янистих рослина з родини валеріановіх. Кореневіще Товстій, коротке, густо вкріте Чисельність бурувато-жовтого корінь. Стебла прямі, борозністе, всередіні порожнє, в Верхній частіні розгалужене. Листки супротівні, непарно-пірчастоскладні з Чисельність ребрами, листочки якіх ланцетовідні и зубчасті. Квітки дрібні, рожевуваті, іноді Майже и Волога суборах и сугрудках (сосняках: чорнічніх, вересові, брусничним або похідніх від них).
У народній медицині арніку гірську застосовують для загоєння ран и швідшого розсмоктування крововілівів, а кож Як Серцевий заспокійлівій засіб. Відварі з арнікі п'ють при різніх хвороб діхальніх и травно органів, віразці шлунка, простудах и болях у жівоті. При флегмоні щогодіні вжівають настій з 4 крапель соку арнікі на 5 столових ложо...
