Введення
Сьогодні стало абсолютно очевидним, що держава без підприємництва, без малого і середнього бізнесу не в змозі вирішити всі проблеми, які виникли в медичної та соціальній сферах. Потрібно припинити займатися ліберальної риторикою з приводу державного і приватного підприємництва, а чітко визначити правила гри, вирішити, що вигідно державі, що - малому та середньому бізнесу, подивитися, як можна використовувати вже достатньо відпрацьовані у себе в країні і за кордоном механізми, і використовувати їх у вигляді пілотних і національних проектів.
Говорячи про участі малого і середнього підприємництва у розвитку сфери охорони здоров'я і соціальних послуг, необхідно забезпечити рівний доступ до участі в держзамовленнях і національних програмах. Для відкритості та прозорості тендерів та конкурсів, для обміну інформацією пропонується створити при Мінекономрозвитку або Мінфіні незалежну експертну майданчик, де представники держави та малого і середнього бізнесу могли б презентувати, обговорювати і об'єктивно оцінювати пілотні проекти і рекомендувати до прийняття найбільш вдалі з них. Поки що рішення про виконання найбільш значущих проектів і програм приймаються келійно, без широкого мовлення на громадськість, а експертні можливості бізнесу не використовуються на 100%. [5]
Питання переходу сфери охорони здоров'я на умови ринкового функціонування найчастіше ставляться в пряму залежність від економічної ефективності. При цьому однобоко розглядається лише обсяг платних послуг і собівартість безкоштовної допомоги. Впровадження елементів підприємництва в охорону здоров'я повинна гарантувати право громадян на отримання медичної допомоги. Однак, говорячи про доступність і ефективності медичної допомоги, гнучкості реагування системи охорони здоров'я на потреби і запити споживача, необхідно знайти такі форми взаємодії з бізнесом, які дозволили б реалізувати переваги конкуренції, збільшили доступність медичної допомоги і не привели б до необгрунтованого зростання фінансового тягаря як на бюджети різних рівнів, так і на особисті витрати громадян. [5]
За даними Росздравнадзора, в 2007 р. приватні організації та індивідуальні підприємці склали понад 60% всіх ліцензіатів з медичної діяльності. При цьому значна частина державних і муніципальних закладів охорони здоров'я часто працює без ліцензії саме по причині невідповідності матеріально-технічної бази установи відповідним вимогам. В той же час не секрет, що приватний підприємець сам зацікавлений вкладати більше коштів у технічне та інформаційне оснащення своєї установи, впроваджувати нові технології діагностики та лікування і одночасно прагне до більш ефективного і раціонального використання фінансів. Практично всі приватне охорону здоров'я працює з використанням IT-технологій для ведення електронних історій хвороби. Поки близько 30% приватних медустанов мають електронні версії історій хвороби, але до 2009 р. їх число збільшиться до 75-80%, не чекаючи переходу держави на цю форму. Це значно полегшує ведення контролю, обліку, витрат і доходів, що дозволяє більш ефективно вибудовувати свій бізнес, використовувати аналітичні розрахунки показників здоров'я, не чекаючи даних від територіальних органів охорони здоров'я, і ​​на підставі цього робити розрахунок стратегії свого розвитку, чітко знаючи, що більше непокоїть дану територію.
Територіальне планування - архіважливе питання. Керівникам органів виконавчої влади разом з представниками бізнесу потрібно сідати за стіл переговорів і, розуміючи запити кожної, нехай навіть самої маленької території, дивитися, які умови пропонує влада для їх задоволення. Без цього бізнес не зможе розрахувати свої можливості і сказати: В«Так, мені це цікаво, я буду це робитиВ». Без цієї двосторонньої інформованості не буде розвиватися соціальна сфера, і приватний сектор не зможе підставити своє плече для допомоги інвалідам та обділеним дітям. [5]
1. Конкуренція в охороні здоров'я та медицині, як чинник розвитку малого підприємництва
Конкуренція в охороні здоров'я - це стан і процес взаємовідносин суб'єктів виробництва і споживання медичних послуг в рамках специфічної цивілізованої форми суперництва між медичними працівниками (Лікарями) по досягненню найвищого ступеня задоволення цільових потреб пацієнта.
В конкурентоспроможності, на нашу думку, можуть синтезуватися багато аспектів, боку, чинники функціонування і розвитку установ охорони здоров'я та лікарських практик.
Разом з тим конкурентне середовище сама по собі не однозначна і суперечлива.
Дослідники виділяють деякі протиріччя, що виникають при функціонуванні системи конкуренції в охороні здоров'я. Зокрема, до окремих з них можуть бути віднесені:
1. протиріччя між системою стимулів в охороні здоров'я та фундаментальними законами конкуренції (високі ціни на медичні послуги залишаються навіть при надмірному реченні);
2. протиріччя між дорогими медичними технологіями та загальної доступності в отриманні медичної послуги;
3. протиріччя між реальним наявністю пацієнтів і високої вартістю медичної послуги (без поліпшення якості медичної допомоги);
4. протиріччя, в якому поміщена суть того, що чинна система стимулювання медичної праці заохочує впровадження інновацій, збільшує витрати або підвищує якість без відповідного зниження вартості медичної послуги.
Конкуренція і конкурентоспроможність - поняття універсальні для будь-якого ринку товарів і послуг. Разом з тим, певна галузь господарювання накладає специфічні обмеження при формуванні конкурентного середовища або оцінки конкурентоспроможності. Якщо конкурентоспроможність товару споживач або експерт здатний оцінити безпосередньо, то оцінка послуги (зокрема медичної), як правило, проводиться опосередковано.
Деякі особливості оцінки конкурентоспроможності медичних послуг укладені в наступному:
В· об'єктом оцінки є діяльність організації (Лікувально-профілактичного закладу, лікарської практики і пр.), надає медичні послуги;
В· оцінка послуг пов'язана з оцінкою якості процесу та технології обслуговування;
В· оцінка діяльності медичних працівників безпосередньо споживачем;
В· оцінка тимчасових характеристик надання медичної послуги;
В· оцінка наданої послуги по відповідності стандартів якості обслуговування (умови та культура обслуговування);
В· оцінка та інтегрування суб'єктивних думок пацієнтів, які отримали разову медичну послугу.
Виходячи з викладеного, слід зробити висновок, що в еволюційному розвитку системи охорони здоров'я Російської Федерації на етапі першого десятиліття XXI століття в сфері надання медичної допомоги відсутня як сама конкурентна середа виробництва і споживання медичних послуг, так і реальні умови, дозволяють сформувати таке середовище.
Наявність сфери конкуренції в умовах виробництва і споживання медичних послуг, підвищення конкурентоспроможності лікувально - профілактичних закладів та медичних практик особливо важливі при перспективному розвитку вітчизняної системи охорони здоров'я в умовах глобалізації.
Створення умов конкуренції в системі охорони здоров'я, запуск механізмів цивілізованого суперництва між лікарями, нарешті, управління конкурентоспроможністю медичних установ та лікарських практик - завдання, без осмислювання і вирішення яких неможливі якісні зміни в теперішньому стані вітчизняної охорони здоров'я. З позицій системності та комплексного підходу конкурентні переваги медичних послуг забезпечуються правовими, професійними, технологічними, ринковими, науковими, економічними, організаційними, психологічними та іншими аспектами, а також їх системним співвідношенням.
Поле привабливою і помірної конкуренції на ринку медичних послуг може бути сформовано при виконанні ряду обов'язкових умов до деяких з яких віднесені наведені ...
