Зміст
Введення
Глава 1. Гігієна студента
1.1 Особиста гігієна студентів
1.2 Гігієна спортивного одягу і взуття
Глава 2. Гігієнічні основи фізичних вправ
2.1 Гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами
2.2 Гігієнічні вимоги до структури, змісту, обсягом та інтенсивності фізичних навантажень в процесі фізичного виховання
Висновок
Список використаної літератури
Введення
У визначенні стратегії й тактики реалізації завдань оздоровчої спрямованості необхідно з усією виразністю розуміти, що успішне рішення проблеми здоров'я підростаючого покоління можливо тільки в тому випадку, коли людин поряд із правильною й достатньою по обсязі й інтенсивності руховою активністю буде систематично виконувати і інші шість заповідей збереження здоров'я (по М. Кенлехнера): правильно дихати, правильно пити, правильно є, правильно розслаблюватися, правильно берегтися, правильно думати.
Дотримання цих або подібних принципів і правил мав на увазі і Н.А. Семашко, коли затверджував, що для зміцнення здоров'я людина повинен займатися фізичною культурою 24 години на добу. А для цього він повинен хотіти це робити, знати, як правильно це робити, уміло реалізовувати свої потреби й знання в практичній діяльності в процесі самовдосконалення. Рішення цих найважливіших завдань і повинне бути головним змістом уроків фізичної культури й гігієни.
Охорона та зміцнення здоров'я людей - найважливіша державна задача. Профілактичний напрямок є в охороні здоров'я основоположним. Профілактика являє собою комплекс заходів, спрямованих на забезпечення високого рівня здоров'я людей, їх творчого довголіття, усунення різних причин захворювань, підвищення захисних сил організму, поліпшення умов праці та побуту, відпочинку населення, охорону навколишнього середовища. Вона здійснюється шляхом комплексних програм, що включають різні соціально-економічні, медико-санітарні та громадські заходи по охороні здоров'я людей.
Медико-санітарні заходи щодо охорони здоров'я населення здійснюються відповідно до положень профілактичної медицини, в основі якої лежить гігієна.
Гігієна (від грец hygieinos - здоровий) - галузь медицини, вивчає вплив умов життя і праці на здоров'я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров'я і продовження життя.
Мета дослідження - розглянути гігієну студентів і гігієнічні основи фізичних вправ.
Завдання дослідження :
Вивчити особливості особистої гігієни студентів.
Визначити гігієнічні принципи організації занять фізичними вправами.
Проаналізувати гігієнічні вимоги до структури, змісту, обсягом та інтенсивності фізичних навантажень в процесі фізичного виховання.
Об'єкт дослідження - гігієна фізичної культури і здорового способу життя студентів.
Предмет дослідження - особиста гігієна студентів.
Теоретичною основою даної роботи послужили роботи таких авторів, як: Сальников О.М., Віленський М.Я., Горшков А.Г. та інших.
Методи дослідження: аналіз літератури.
Структура роботи : робота складається з вступу, двох розділів, висновку і списку використаної літератури.
Глава 1. Гігієна студента
1.1 Особиста гігієна студентів
Особиста гігієна включає в себе раціональний добовий режим; догляд за тілом і порожниною рота; відмова від шкідливих звичок. Виконання вимог особистої гігієни має не тільки індивідуальне, але й соціальне значення, т.к зневага ними може призвести до поширення захворювань у колективі [1].
Догляд за тілом включає в себе гігієнічні заходи щодо догляду за шкірою, руками, ногами і ін
Догляд за шкірою. Шкірні покриви виконують різноманітні фізіологічні функції: захист внутрішнього середовища організму, виділення продуктів обміну і розпаду, теплорегуляцію, тому здоров'я людини, його працездатність і опірність різним захворюванням багато в чому залежать від стану шкіри тіла. Основа догляду за шкірою - регулярне миття гарячою водою з милом і мочалкою не рідше одного разу в 4-5 днів (душ, ванна, лазня). Після цього обов'язково змінюється натільну білизну. Найбільш забруднюючих ділянки тіла (Обличчя, шия тощо) необхідно мити з милом щодня зранку і ввечері.
При заняттях фізичними вправами шкіра забруднюється більше, ніж зазвичай, тому після тренування слід обов'язково брати теплий душ. Він не тільки добре очищає шкіру, але і надає сприятливу дію на нервову і серцево-судинну системи, підвищує обмін речовин і покращує відновні процеси. Після душу необхідно добре розтерти тіло рушником і зробити легкий масаж основних м'язових груп.
Поліпшити функції шкіри і зміцнити здоров'я допоможе баня. В даний час найбільшою популярністю в нашій країні користуються парова (російська) баня і суховоздушная (фінська) - сауна. Який же механізм дії лазні? Розглянемо його на прикладі російської лазні. Закладені в печі камені нагріваються до 700 0. Від них виходить сильний жар, температура повітря 40-60 0С, відносна вологість 80-100%. Шкіра нагрівається і передає тепло всьому організму. Посилюється обмін речовин, ЦНС, щоб уникнути перегріву організму, більш інтенсивно виводить надлишки тепла з потом. З потім виходять також токсичні речовини, і лазня є свого роду прискорювачем їх виведення. Справжня російська лазня немислима без холодної води. Після банного жару - в басейн або під душ.
На розумному поєднанні таких подразників, як жар і холод, і побудований широкий спектр фізіологічного впливу лазні. Жар лазні м'яко знімає з верхнього шару шкіри віджилі, омертвілі клітини (роговий шар), що активізує відновлення шкірного покриву, який за добу в середньому змінює свою двадцяту частину. Встановлено також, що тривалість пологів у тих, хто відвідував баню, в середньому скоротилася втричі, що обумовлено збільшенням еластичності зв'язок, зниженням нервового і м'язового напруги [2].
Нерідкі випадки, коли у вагітних починається варикозне розширення вен. Завдяки тренуванню судин жаром і холодом ризик такого розладу у тих, хто дружить з лазнею, набагато менше. Здавна лазнею користуються, щоб схуднути.
У сауні температура повітря 70-110 0С, а відносна вологість дуже низька - 5-15%. Чи всім лазня піде на користь? Сучасна медицина вважає, що лазня протипоказана в гострій стадії усіх хвороб, при загостренні хронічних захворювань, коли підвищується температура. Не можна користуватися лазнею при запальних захворюваннях серця, недоречна ця процедура і після інфаркту міокарда, при запальних захворюваннях коронарних судин, серцевих захворюваннях з ознаками тахікардії (різке почастішання серцевих скорочень) і всіх формах гіпертонії, що супроводжуються серцевою або нирковою недостатністю. Не слід забиратися на банний полиць і при гострих гарячкових захворюваннях, недокрів'ї, явно вираженому склерозі судин, травмі головного мозку, туберкульозі легень, епілепсії. Не можна паритися при хворобі Боткіна, виразковій хворобі зі схильністю до кровотечі, обширних запальних процесах на шкірі, захворюваннях очей і вух. У кожному окремому випадку рекомендується проконсультуватися з лікарем.
У гігієнічних цілях лазню рекомендується відвідувати 1-2 рази в тиждень. У лазні слід дотримуватися наступних правил. До входу в парильню приймається теплий душ, потім обтирають тіло насухо. Після цього заходять в парильню, де спочатку 4-6 хв знаходяться внизу, а потім, прогрівшись, піднімаються на верхню полицю і знаходяться на ній в залежності від самопочуття (приблизно 5-8 хв).
У російській лазні рекомендується паритися з віником. Віник (краще березовий або дубовий) потрібно попередньо розпарити в гарячій воді. Паритися бажано за допомогою то...
