Реферат Кровотечі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

Кровотечі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки

Виконав: лікар-інтерн

Попов В.С.

Якутськ - 2004 р.

Введення

Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки є поширеним у всьому Світ захворюванням, яким страждають в основному люди молодого і середнього віку. Нерідко виразкова хвороба є причиною інвалідності, вона може давати важкі ускладнення, в ряді випадків обумовлюють смертельний результат захворювання. Актуальність проблеми лікування гострих виразкових гастродуоденальних кровотеч у першу чергу визначається високим рівнем загальної летальності, яка досягає 10-14%. Незважаючи на загальновизнану ефективність сучасних В«ПротивиразковихВ» коштів, число хворих з виразковими гастродуоденальними кровотечами з року в рік збільшується і становить 90-103 на 100000 дорослого населення в рік (панцирів Ю.М. та співавт., 2003).

Кровотеча - Одне з найчастіших ускладнень виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, воно зустрічається у 10-15% хворих. Кровотеча виразкової природи становить від 45-55% від усіх шлунково-кишкових кровотеч, у чоловіків виникає частіше, ніж у жінок, без особливих відмінностей в залежності від віку. За даними Б.С. Розанова (1950, 1960), серед різних джерел язвенное кровотеча становить не менше 75%, причому у чоловіків виразка є причиною кровотечі в 92%, а у жінок - в 62% випадків. Проте останнім часом відзначається тенденція до зростання частоти невиразкової кровотеч, можливо, в зв'язку з поліпшенням діагностики і диференціальної діагностики в результаті широкого впровадження фіброгастродуоденоскопія. Найчастіше кровотечею ускладнюються великі пенетрують виразки дванадцятипалої кишки та малої кривизни шлунка (Особливо субкардіального виразки) через особливості кровопостачання цих відділів і можливості аррозии великого артеріального судини. При цьому кровотеча з виразок дванадцятипалої кишки зустрічається в 4-5 разів частіше, ніж з виразок шлунка. Якщо кровотечі не виразкового походження мають тенденцію до самостійного зупинці, то виразкова кровотеча часто буває впертим або повторюється через короткі проміжки часу, причому з наростаючою інтенсивністю, що приводить до масивній крововтраті. Це супроводжується незадовільними результатами як консервативного, так і оперативного лікування, особливо при запізнілих втручаннях, - летальність при важкій крововтраті може досягати 10-15%. До факторам, що безпосередньо впливають на результат лікування при кровоточить виразці, відносяться характер патології, обсяг і темп крововтрати, вік хворого, а також наявність і характер супутніх захворювань.

Проблема вибору виду та обсягу операції залишається досить актуальною і обгрунтовує необхідність продовження пошуків у виборі оптимального методу оперативного втручання у хворих з кровоточить виразкою цибулини дванадцятипалої кишки.

Мета роботи: вивчення особливостей перебігу та поширення кровоточить виразки цибулини дванадцятипалої кишки на території Республіки Саха (Якутія) за матеріалами хірургічного відділення РБ № 2 - ЦЕМД, визначення найбільш оптимальних методів оперативного втручання у хворих з кровоточить виразкою цибулини дванадцятипалої кишки для покращення результатів хірургічного лікування.

Завдання дослідження

1. Вивчити особливості перебігу та поширення кровоточить виразки цибулини дванадцятипалої кишки.

2. Визначити роль лабораторних та інструментальних методів дослідження в діагностиці кровоточивою виразки цибулини дванадцятипалої кишки.

3. Визначити показання до оперативного втручання при кровоточить виразці цибулини дванадцятипалої кишки.

4. Вивчити ефективність використання сучасних методів лікування при кровоточить виразці цибулини дванадцятипалої кишки.

5. Проаналізувати результати лікування хворих з кровоточить виразкою цибулини дванадцятипалої кишки за період з 1999 по 2003 рр..

1. Літературний огляд

Виразкова хвороба - це група, захворювань шлунково-кишкового тракту, що характеризуються утворенням ділянок деструкції слизової оболонки під дією соляної кислоти і пепсину, тобто хвороба полягає в утворенні виразки в тій чи іншій області шлунка або дванадцятипалої кишки.

У чоловіків виразкова хвороба зустрічається помітно частіше, ніж у жінок. Взагалі-виразкова хвороба - доля людей молодого та середнього віку (25 - 50 років).

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки представляє одну з основних проблем гастроентерології. В даний час складає важливу соціальну проблему, через свою частоти, хронічного перебігу, наявності загрозливих ускладнень, а також через часту інвалідизації хворих і поразки людей в основному в 30 - 40-річному віці.

У наш час виразкова хвороба є одним з найпоширеніших захворювань в усіх країнах світу і виникає в результаті підвищення навантаження вимог, що пред'являються до людини, його психіці, і частих стресових ситуацій.

Якщо в кінці 1Х-го і на початку XX століття переважали виразки шлунка і співвідношення виразок дванадцятипалої кишки і шлунка було одно 1:20, то в кінці ХХ-го століття співвідношення їх приблизно дорівнює 5:1. А за деякими даними, виразка дванадцятипалої кишки розвивається в 10 разів частіше, ніж у шлунку (В.Н. Смотров, 1944р.; Лоріе, 1958р.; І.К. Рахманулова, 1967р.).

Жінки хворіють на виразкову хворобу рідше, ніж чоловіки. Це пов'язано з біологічними властивостями статевих гормонів. Що підтверджується сприятливим перебігом виразкової хвороби під час вагітності.

Співвідношення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у чоловіків та жінок коливається від 3:1 до 10:1 (Тте1оуе, 1960р.).

Виразкової хворобою страждає до 5% дорослого населення (при масових профілактичних оглядах виразка і рубцеві зміни стінки шлунка і дванадцятипалої кишки виявляють у 10 - 20% обстежених). Протягом одного року близько 80% страждаючих дуоденальномувиразками відзначає загострення захворювання, а у 33% хворих з виразкою шлунка пізніше розвиваються виразки дванадцятипалої кишки.

Локалізація виразки дванадцятипалої кишки:

а). Велика частина виразок дванадцятипалої кишки розташована в початковій її частини (у цибулині); їх частота однакова як на передній, так і на задній стінці.

б). Приблизно 5% виразок дванадцятипалої кишки розташоване постбульбарние.

в). Виразки пілоричного каналу вимагає лікувати як дуоденальні, хоча анатомічно вони розташовуються в шлунку. Нерідко ці виразки не піддаються медикаментозної терапії і вимагають оперативного лікування (переважно з приводу розвивається стенозу вихідного відділу шлунка).

Класифікація ступеня активності кровотечі з Г.П. Гідіріну:

Ступінь активності кровотечі Клініко-ендоскопічна характеристика I Постгеморагічна анемія при епітелізіровалісь виразці. IIА Стабільний локальний гемостаз-виразка покрита фібрином. Гемодинаміка стабільна. ІІБ Те ж при нестабільній гемодинаміці. IIIА Нестабільний локальний гемостаз-виразка покрита згустком крові, в дні її визначається тромбовану судину, в просвіті шлунка-кров. Гемодинаміка стабільна. ІІІБ Те ж при нестабільній гемодинаміці. IVА Активне кровотеча з виразки (помірне, інтенсивне). Гемодинаміка стабільна. IVБ