МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. ГОРЬКОГО
Кафедра медичної і фармацевтичної хімії
КУРСОВА РОБОТА
ПО ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ
на тему: В«Класифікація лікарських засобів В»
Виконала: Студент 4 курсу, 3 група
Михальчук В. К.
Науковий керівник: доцент каф.
медичної та фармацевтичної
хімії Лобанов Р.В.
Донецьк 2006р.
ВСТУП
Системи класифікації лікарських засобів виконують функцію В«спільної мовиВ», використовуваного для опису лікарської номенклатури країни або регіону і створюють передумови для порівняння на національному та міжнародному рівнях даних про споживання лікарських засобів, які необхідно збирати і узагальнювати в уніфікованому вигляді. Забезпечення доступу до стандартизованої і валідованих інформації про використанні лікарських засобів необхідно для проведення аудиту структури їх споживання, виявлення недоліків при їх використанні, ініціювання освітніх та інших заходів, а також моніторингу кінцевих результатів цих заходів.
Головна мета створення міжнародних стандартів - порівняння даних з різних країн.
1. ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ
Всі сучасні лікарські засоби групуються за такими принципами:
1. Терапевтичному застосуванню. Наприклад, препарати для лікування пухлин, зниження артеріального тиску, протимікробні.
2. Фармакологічному дії, тобто викликуваному ефекту (вазодилататори - розширюють судини, спазмолітики - усувають спазм судин, анальгетики - знижують больову роздратування).
3. Хімічною будовою. Групи лікарських препаратів, подібних за своєю будовою. Такі всі саліцилати, отримані на основі ацетилсаліцилової кислоти - аспірин, саліциламід, метилсаліцилат і т.д.
4. Нозологическому принципом. Ряд разлічнихлекарств, що застосовуються для лікування строго певної хвороби (Наприклад, засоби для лікування інфаркту міокарда, бронхіальної астми та т.д.). [5]
2. ВИДИ Класифікаційної структури
Класифікація АТС; Класифікація АТ; EPhMRA; IMS; співпрацює центр ВООЗ по методології статистики лікарських засобів
Лікарські засоби можна класифікувати відповідно до:
• механізмом дії;
• показаннями до застосування;
• хімічною структурою.
Кожна класифікаційна система має свої переваги і недоліки, її утилітарність залежить від поставлених цілей, використовуваних параметрів і методологічних знань користувача. Щоб провести порівняння між країнами, потрібні класифікаційні системи, відмінні від тих, які використовуються для порівняння на місцевому рівні (наприклад, між різними відділеннями лікарні). Серед різних систем, що існують у світі протягом багатьох років, в області досліджень споживання лікарських засобів домінують тільки дві. Це Анатомо-терапевтична (Anatomical Therapeutic - АТ) класифікація, розроблена Європейською асоціацією досліджень фармацевтичного ринку (European Pharmaceutical Market Research Association - EPhMRA), і Анатомо-терапевтична та хімічна (Anatomical Therapeutic Chemical - ATC) класифікація, розроблена норвезькими вченими. Спочатку обидві класифікації базувалися на одних і тих же основних принципах. В рамках системи, розробленої EPhMRA, лікарські засоби розбиваються на групи трьох або чотирьох рівнів. Класифікація АТС модифікувала і розширила класифікацію EPhMRA, включивши в неї терапевтичні/фармакологічні/хімічні підгрупи на четвертому рівні та хімічні субстанції на п'ятому рівні (в якості прикладу наведено класифікацію глібенкламіду; блок 1).
Крім того система АТС є основою для класифікації побічних реакцій лікарських засобів, використовуваної співпрацювати центром ВООЗ з міжнародного контролю лікарських засобів в м. Уппсала, Швеція. [3,4]
Основна мета класифікації АТС - служити засобом для представлення статистичних даних про споживання лікарських засобів; рекомендована ВООЗ для проведення порівнянь на міжнародному рівні. Класифікацію EPhMRA використовує IMS з метою надання статистичних результатів досліджень ринку для потреб фармацевтичної промисловості. Необхідно підкреслити, що, за цілого ряду технічних відмінностей між класифікаційними системами EPhMRA і АТС не можна провести пряме порівняння даних, зібраних за допомогою обох систем. [1]
У 1996 р. ВООЗ визнала необхідність трансформації системи ATC/DDD з європейського в міжнародний стандарт для проведення досліджень споживання лікарських засобів. У цьому зв'язку Співпрацює центр ВООЗ по методології статистики лікарських засобів в Осло, Норвегія, який відповідає за координацію використання цієї методології, перейшов у пряме підпорядкування штаб-квартири ВООЗ в Женеві. Це було зроблено, щоб полегшити роботу ВООЗ щодо забезпечення всебічного доступу до основних лікарських засобів та сприяння їх раціональному використанню, особливо в країнах, що розвиваються. [2]
2.1 Класифікаційна система АТС
Структура; принципи кодування; терапевтичне використання; склад лікарських засобів; сила дії
Класифікаційна система АТС підрозділяє лікарські засоби на різні групи в залежності від їх дії на певний анатомічний орган або систему, а також від їх хімічних, фармакологічних та терапевтичних властивостей.
Лікарські засоби поділяються на групи п'яти рівнів. На першому рівні налічується 14 основних груп, кожна з яких, у свою чергу, підрозділяється на терапевтичні/фармакологічні підгрупи (Другий і третій рівні). Четвертий рівень представлений терапевтичними/фармакологічними/хімічними підгрупами; п'ятий рівень - хімічною речовиною. Другий, третій і четвертий рівні часто використовують для визначення фармакологічних підгруп (коли це представляється більш адекватним, ніж визначення терапевтичних та хімічних підгруп). [1]
Неоднозначність міжнародної класифікаційної системи
Будь міжнародні стандарти народжуються в пошуках компромісу, і система класифікації лікарських засобів не є винятком із загального правила. Лікарські засоби можуть використовуватися за двом або більше однаково важливим показаннями, в той же час основні показання до їх застосуванню в різних країнах можуть відрізнятися. Це нерідко призводить до появи різних альтернатив для їх класифікації, однак слід прийняти рішення щодо основного свідчення. Країни, в яких лікарські засоби використовують інакше, ніж це визначено системою АТС, можуть прагнути розробляти національні класифікаційні системи. Однак перш слід зважити значення національних традицій, з одного боку, і можливості ввести методологію, яка дозволить проводити достовірні порівняння споживання лікарських засобів на міжнародному рівні. В даний час можна привести безліч прикладів того, що активне впровадження методології ATC/DDD виявилося потужним імпульсом для проведення національних досліджень у сфері споживання лікарських засобів і створення дієздатних систем з контролю за лікарськими засобами. [2]
2.2 Впровадження методології ATC/DDD
Національний реєстр лікарських засобів; динамічна система; різні версії
Якщо прийнято рішення про впровадженні методології ATC/DDD, необхідно усвідомлювати, що її належне використання неминуче вимагатиме зробити ряд важливих і трудомістких кроків. Кожен препарат повинен бути забезпечений відповідним АТС-кодом і DDD (глава 6). Відповідність між національним реєстром лікарських засобів та ATC/DDD повинні встановлювати фахівці з належним рівнем знань з даної методології. Досвід показує, що в багатьох країнах ресурси, залучені органами охорони здоров'я, організаторами охорони здоров'я і вченими для здійснення цих найважливіших перших кроків, не завжди адекватні. Ще одна проблема полягає в тому, що у деяких користувачів недостатнь...
