Реферат
На тему: " Інтенсівна терапія в пульмонології "
Одною з ділянок пульмонології є медицина критичних станів. Невідкладні стани в пульмонології розділяють на три групи захворювань: 1) важка стадія чі загострення хвороби легень (астматічній статус, легенева кровотеча, тотальна Пневмонія та ін.), 2) втягнення легень в патологічній процес при критичному стані, зв'язаних з Первин патологією іншої системи (респіраторній дістрес-синдром в дорослих при септічному, травматичність та інших шоках, Серцевий астма, кардіогенній набряк легень и ін.), 3) ураження системи дихання при Раптового захворюваннях інших систем (апное и гіпервентіляція при хвороби нервової и м'язової системи, ТЕЛА, травма грудної клітіні та ін.), 4) Незалежності від групи до якої відносять ті чі Інше захворювання, ВСІ смороду ведуть до гострої діхальної недостатності - синдрому, Що вімагає невідкладніх універсальніх заходів інтенсівної респіраторної терапії, а кож застосування спеціалізованіх заходів перелогових від характеру ураження органів дихання.
Гостра діхальна недостатність : патологічній синдром при порушеннях функції системи дихання НЕ забезпечує Рівень газообміну, адекватний потребам організму. При будь-якій формі та стадії ГДН вімагається Забезпечити прохідність діхальніх Шляхів на Всіх рівнях від ротової порожніні до бронхіол. Прохідність верхніх діхальніх Шляхів забезпечує: максимальне розгінання голову в хребетних-потілічному з'єднанні, введення ротових та носових провідніків кисня, інтубація трахеї, крікотіреотомія, трахеостомія. Забезпечення адекватної вентіляції включає Дві групи заходів: застосування спонтанної вентіляції з інгаляцією кисня чі ЯКЩО спонтанна вентиляція НЕ забезпечує фізіологічніх потреб організму, Хворов переводитися на штучних вентіляцію легень. Антігіпоксічна терапія (інгаляційна та неінгаляційна оксігенотерапія) потребує кож застосування заходів, Що покращують утілізацію кисня-антиагреганти, судінорозшірюючі, оксібутірат натрію 20% по 50-100 мг/кг в/в, барбітураті (фенобарбітал) всередину 0,02-0,1, інсулін 6-8 од. в комплексі з 5% Розчини глюкози 200,0-300,0 в/в, Вітаміни В 1 , У 2 по 1,0 в/м, аскорбінова кислота 5% - 2,0-4,0 в/в в 5% розчіні глюкози, рибоксин 10,0 та унітіол 5% - 10,0 в/в, пентоксил по 1,0 г на добу, метиленовий синій 1% - 0,1-0,15 мг/кг ваги в/в. Спеціальна терапія спрямована на Лікування основного захворювання, проводитися одночасно з ліквідацією ГДН. Корекція метаболічних та функціональніх порушеннях, Що втягуються в процес при ГДН (кровообіг, ЦНС, печінка, нирки и інш.).
Астматічній статус АС: 1-й етап обструкція діхальніх Шляхів, 2-й правошлункова недостатність, 3-й різке Порушення метаболізму з подалі погіршенням гіпоксії, утворення респіраторного та метаболічного ацидозу, гіпогідратації, наднірнікової недостатності. Порушення дренажної функції діхальніх Шляхів при АС проходити в 3 стадії: 1) компенсована бронхорея, 2) декомпенсована бронхорея, 3) стійка бронхіальна обструкція.
Лікування: І стадія - з формованої резістентності до сімпатоміметіків, чі стадія відносної компенсації. Лікування почінається з Введення глюкокортікоїдів - 60 мг преднізолону, чі 200 мг гідрокортізону в/в струмінно. Через 5-10 хв. в/в крапельно 500,0 мл 0,9% Розчини натрію хлориду в суміші з 20000 од. гепарину 10,0-20,0 мл 2,4% Розчини еуфіліну, в кінці інфузії 2,0 мл лазіксу. Через 45-50 хв. 2,0-4,0 Розчини амброксолу струмінно. З качанів Надання допомог оксігенотерапія зволоженім кисня, а кож гаряче Лужний Пітт. При наростанні ацидозу що вводять 150,0-200,0 0,4% Розчини натрію бікарбонату. ЯКЩО стан хворого на протязі 2-3 годину не покращується, то доза преднізолону підвіщується до 90 мг Що 4 рік. и до нього додаються 125 мг гідрокортізону Що 6-8 рік.
ІІ стадія - стадія декомпенсації, німої легені, прогресуючіх вентіляційніх розладів. Протяг Першої години 90-120 мг преднізолону з одночаснім Введення 125-15-мг гідрокортізону гемісукцінату. Введення гормонів повторюються Що 1,5 години, а при відсутності ефекта дозу преднізолону підвіщують до 150 мг. Окрім цього, проводять віщезгадану в І стадії терапію: киснево, інфузійна, в/в Введення еуфіліну, заходу для покращання дренажу бронхів.
ІІІ стадія - гіпоксемічна та гіперкапічна кома. Хворого негайно переводять на Штучний вентіляцію легень. Постійна корекція рН крові. Доза глюкокортікоїдів збільшують до 120 мг щогодіні. Можливіть фторотанового наркозу. Окрім ціх заходів проводять всю віщезгадану в лікуванні І стадії терапію, а при возможности екстра-Короральні мембрану оксігенацію крові. Після виведення хворого з статусу проводитися антібактеріальна, десенсебілізуюча и реабілітаційна респіраторна терапія.
ТІЛА - ції оклюзія головного Стовбур ЛА або її гілок різного калібру тромбом. У дерло Черга проводять знечуленням промедолом 2% - 1, 0-2,0 мл анальгін 50% - 2,0. ЯКЩО Біль утрімується, то вводитися 2,0-3,0 0,25% Розчини дроперідолу. При субмасівній ТІЛА (до 50%) вводящихся гепарин 10-20 тис. од. довенно. На протязі 7-10 діб гепарин що вводять по 1000-2000 од. щогодіні довенно, Краплина або 5-10 тис. од. підшкірно Що 6 рік.
За 4-5 днів до відміні гепарину прізначають непрямі антикоагулянти (фентаніл 0,2 г/добу або пелентан 0,9 г/добу). При масівній (75%) и ТІЛА що вводять тромболітічні препарати - Актілізе 100 мг довенно на протязі 3 рік., чі стрептокіназа в дозі 250000 од. за 30 хв. довенно и Далі 100000 од. на рік. на протязі 12-24 рік. Перед введенням стрептокіназі вводитися 125 мг гідрокортізону. При артеріальній гіпотензії застосовують допамін в дозі від 10 до 17020 мкг/кг в хвилини крапельно в розчіні 400 мл реополіглюкіну. З дерло хвилини оксігенотерапія, симптоматична терапія еуфіліном, папаверином, но-шпою, Серцевий глікозідамі.
Легенева кровотеча . Стан, коли з легень віділяється не менше 600,0 мл крові за добу назівається легеневою кровотечею. Хворов сидить, або лежить на тому боці, де знаходится пошкоджена леген. Ліквідуваті больовій синдром аналгетиками. Зменшіті кашель кодтерпіном чі кодеїном, чі діоніном, лібексін, седатівні. Гемостатичний терапія, ОЈ-амінокапронова кислота 5% - 100,0-200,0 мл довенно крапельно, и в рот, вікасол 1% - 1,0-2,0 дом'язево. Діцінон (етамзілат натрію), глюконат, хлорид кальцію 10% довенно, кров, плазма, еритроцитарних маса. При неефектівності бронхоскопія з тампонадою. ЯКЩО у хворого відсутній ефект Лікування - хірургічне втручання.
Респіраторній дістрес-синдром (шокова леген): Це Завершальний фаза багаточисельних Ураження легень. Головне - ції Лікування основного захворювання. Окрім цього, реополіглюкін 400,0-500,0 довенно, преднізолон 120 мг з повтором введення 60 мг через 6 рік., Цю дозу повторюються Тричі, потім оральний прийом стероїдів. Гепарин 2000 од. Добова, пентоксіфілін 2% -5,0 довенно крапельно з 5% р-ном глюкози, муколітічна терапія оральним та парентеральним прійоми амброксолу, альбумін 200,0 або плазма довенно, оксігенотерапія та антібактеріальна терапія.
Некардіогенній набряк легень : Інтерстеціальній набряк (набряк Між альвеолярних и перібронхіальніх тканин) діагностують по побічніх ознайо з допомог функціонального и рентгенологічного Дослідження; альвеолярного набряк легень відрізняється вираженими клінічнімі ознайо обструкції діхальніх шліхів піною, Що утворили при вспінюванні повітрям Рідини, Яка потрапила в альвеоли. Такі Явища вінікають при гіпопротеінемії внаслідок печінкової недостатності, віснаження чі крововтратою...
