Зміст
Введення
1. Основні складові здорового способу життя
2. Стрес і його подолання
3. Профілактика нормального фізичного стану людини
4. Загартовування
Висновок
Список літератури
Введення
Здоров'я людини грунтується на сумі генетичних факторів, способі життя та екологічних умов. Однак певною мірою воно залежить також від свідомого ставлення людини до себе і навколишньому середовищу. Здоров'я людини - стан повного соціально-біологічного комфорту, коли функції всіх органів і систем організму зважені з природним і соціальним середовищем, відсутні будь-які хвилювання, хворобливі стани та фізичні дефекти. Критерій здоров'я визначається комплексом показників. Однак за найзагальнішими рисами здоров'я індивідуума можна визначити як природне стан організму, що хактерізується повної врівноваженістю будь-яких виражених хворобливих змін. Слід пам'ятати, що здоров'я залежить від багатьох факторів які об'єднуються в одне інтегральне поняття - здоровий спосіб життя. Його метою є навчити людину розумно ставитися до свого здоров'ю, фізичної та психічної культури, загартовувати свій організм, вміло організовувати працю і відпочинок.
1. Основні складові здорового способу життя
1. Спосіб життя. Має велике значення для здоров'я людини і складається з чотирьох категорій:
- економічної (рівень життя)
- соціологічний (якість життя)
- соціально-психологічної (стиль життя)
- соціально-економічної (устрій життя)
2. Рівень культури. Слід пам'ятати, що людина - суб'єкт і одночасно - головний результат своєї діяльності. Культура з цієї точки зору - це самосвідоме ставлення до самого себе. Однак люди дуже часто нехтують своїм здоров'ям, ведуть неправильний спосіб життя, не дотримуються режиму, переїдають, курять. Тому для здоров'я потрібні знання, які увійшли б у повсякденну звичку людини, тобто кожен повинен навчиться мистецтву бути здоровим.
3. Здоров'я в ієрархії потреб. Не завжди в житті людини здоров'я займає перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами. У підсумку це призводить до шкоди не лише своєму здоров'ю, але й здоров'ю майбутніх поколінь. Отже, здоров'я повинно займати перше місце в ієрархії потреб людини.
4. Мотивування. На превеликий жаль, ціну здоров'я більшість людей усвідомлює лише тоді, коли воно вже значно втрачено. Тільки тоді виникає прагнення вилікувати захворювання, стати здоровим. А опанувавши способами здорового способу життя людина зможе приділяти своєму здоров'ю куди більше часу, і зможе попередити захворювання.
5. Зворотні зв'язки - нерозумне і довге випробування стійкості свого організму нездоровим способом життя (алкоголь, нікотин). Тільки через певний час спрацьовують зворотні зв'язки людини, коли вона кидає шкідливі звички, проте це вже часто пізно.
6. Установа на довге здорове життя. У повсякденному життя людина повинна вміло мобілізувати резерви свого організму на подолання невдач життєвого характеру, на зменшення ризику захворювань, що сприяє довголіттю
7. Навчання здоровому способу життя. Джерелом навичок з цього питання є передусім приклад батьків, допомагає також і санітарна освіту Важливим фактором, що визначає реакцію людини на екстремальну ситуацію, є його психофізичні якості та загальний стан. Вони проявляються через чутливість людини до виявлення сигналів небезпеки, перед реакцією на ці сигнали. Показники, які зумовлюють можливості людини виявити небезпечну ситуацію та адекватно відреагувати на неї, залежать від і, індивідуальних особливостей, зокрема від її нервової системи. На поведінку людини у небезпечній ситуації впливає й її психічний та фізичний стан.
8. Психічний стан. Сучасна людина зустрічається з багатьма факторами ризику, що негативно впливають на стан і нервової та серцево-судинної систем, знижує опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму. Так, наприклад, психічна травма, отримана в результаті конфлікту, виводить людину з нормального психічного стану, що може призвести до суттєвих змін у виконанні професійних функцій і загального функціонального стану.
2. Стрес і його подолання
У перекладі В«стресВ» означає В«напруженняВ», тобто відповідь організму на поставлену перед ним проблему.
Стрес - це сукупність загальних неспецифічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, які викликають порушення функцій органів.
Повне звільнення від стресу означає смерть, тому слабкий стрес є нормальним явищем в житті і потрібним для реалізації людської повноцінності. Однак якщо він інтенсивний і довготривалий, то може стати основою розвитку захворювань або зумовити смерть.
Медичні та соціологічні дослідження серед різних категорій населення показують, що люди по-різному реагують на надзвичайні ситуації. Є люди, стійкі до стрес і побутових негараздів, але дуже стресореактівние до сімейних проблем та невдач у коханні, інші боляче сприймають невдачі на роботі, ще інші - втрату соціального статусу.
Відомо, що в осіб до 30 років життєві потреби значно більше, ніж у людей старшого віку, а отже стресові стани у них переважають.
Велике значення для розвитку стресового стану має поведінку в екстремальних умовах (аварія, кримінальна ситуація, стихійне лихо). Неправильна поведінка в таких ситуаціях найчастіше є причиною шкідливих наслідків стресу. Вона зумовлює результат стресу більше, ніж фактори зовнішнього середовища. У цих випадках стрес може виявитися у вигляді паніки, суєти, істерики.
Стійкість організму до різноманітних стресових станів є дуже індивідуальною. Деякі люди без усіляких наслідків переносять надзвичайно складні екстремальні ситуації, ніколи не втрачають управління, не втрачають сили волі, психологічної рівноваги. Інші вже при незначних екстремальних ситуаціях втрачають витримку і віру в себе. Від чого це залежить?
перше, індивідуальна чутливість до екстремальних ситуацій зумовлена ​​типом вищої нервової діяльності. Чотири типу темпераментів: холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік. Холерик - характеризується швидкістю дій, сильними почуттями і пристрастями, що швидко виникають. Це яскраво виражається в мові, жестах, міміці. Холерик завжди вважає себе правим, важко визнає свої помилки.
Сангвінік - характеризується жвавістю, швидкою збудливістю і легкою зміною емоцій. Сангвінік товариський, але не є постійним, на нього не можна покладатися у скрутну хвилину.
Флегматик - характеризується поміркованістю, не поспішає у вирішенні проблем, надійний, не дратівливий, не скаржиться, проте байдужий до інших.
Меланхолік - характеризується схильністю до депресії, пригніченості. Віддається розпачу в надзвичайних екстремальних ситуаціях, стає нездатним подолати труднощі. Належність до того чи іншого типом залежить від уміння володіти собою, своєю волею, почуттями та пристрастями в екстремальних умовах.
Для загартованості психічного стану людині треба використовувати фізичну працю, заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі і інші природні фактори.
друге, вміння володіти собою, керувати емоціями, психоемоційною напругою. Це значить постійно контролювати свої дії, вчинки, залишатися врівноваженим навіть у найбільш напружених обставинах
Слід зазначити, що існують різноманітні психологічні засоби зняття нервового напруження для відновлення працездатності, до яких належать: психотерапія, психопрофілактика, психогігієна.
Психотерапія - це терапевтичне використання гіпнозу, коли він є лікувальним, не піддаючи хворого ніякому ризику. Психотерапію можна використовувати при невротичних розладах, які сталися в Внаслідок надзвичайних ситуацій, для послаблення страху і тривоги.
...
