ГОУ ВПО Північний державний медичний університет
Інститут сестринської освіти
Факультет Вищого сестринської освіти
Кафедра сестринської справи
Контрольна робота № 1 з дисципліни
В«Сестринська справаВ»
Тема: В«Інфрачервоне опромінювання. Бальнеотерапія В»
Виконала: студентка IV курсу 1 групи
Воложанінова Лариса Михайлівна
Спеціальність: 060104
Архангельськ
2009
Зміст
Введення
1. Інфрачервоне випромінювання. Визначення та поняття
1.1 Фізіологічна та лікувальна дія інфрачервоного випромінювання
1.2 Показання та протипоказання до інфрачервоного випромінюванню
1.3 Основні методики проведення процедури інфрачервоного випромінювання
2. Бальнеотерапія
2.1 Загальна характеристика та класифікація мінеральних вод
2.2 Зовнішнє застосування газових ванн
2.3 Вуглекислі ванни
2.4 Показання та протипоказання до вуглекислим ваннам
3. Радонотерапії
3.1 Показання та протипоказання до радоновим ваннам
4. Тест № 4
Висновок
Список використаної літератури
Введення
У лікуванні та реабілітації хворих з різними хворобами особливе місце займають лікувальні фізичні фактори, як природні (клімат, повітря, вода, сонце), так і преформовані, або одержувані штучно. Будучи найбільш адекватними для організму подразника зовнішнього середовища, лікувальні фізичні фактори роблять гомеостатическое вплив на різні органи і системи, сприяють підвищенню опірності організму до несприятливих впливів, підсилюють його захисно-пристосувальні механізми, володіють вираженим саногенетіческой дією, підвищують ефективність інших терапевтичних засобів і послаблюють побічні ефекти ліків. Їх застосування доступно, високоефективно і економічно вигідно.
Зрозуміло, названі гідності лікувальних фізичних факторів у повній мірі реалізуються при їх правильному застосуванні в комбінуванні з іншими лікувально-профілактичними і реабілітаційними заходами.
Область медицини, займається вивченням дії на організм лікувальних фізичних факторів і використання їх з лікувальними, профілактичними, оздоровчими та реабілітаційними цілями, називають фізіотерапією. Знання цієї дисципліни - необхідний елемент медичної освіти, а її вивчення сприяє формуванню наукового і клінічного мислення сучасного лікаря.
1. Інфрачервоне випромінювання. Визначення та поняття
Інфрачервоне випромінювання - це спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі від 400 мкм до 760 нм. В фізіотерапії використовують ближню область інфрачервоного випромінювання з довжиною хвилі від 2 мкм до 760 нм, що отримується за допомогою штучних джерел світла. Ці промені поглинаються на глибині до 1 см. Більш довгі інфрачервоні промені проникають на 2-3 см глибше.
Оскільки енергія інфрачервоних променів відносна невелика, то при їх поглинанні спостерігається в основному посилення коливальних та обертальних рухів молекул і атомів, броунівського руху, електролітичної дисоціації і руху іонів, прискорений рух електронів по орбітах. Все це в першу чергу призводить до утворення тепла, тому інфрачервоні промені ще називають калоріческой, або тепловими.
1.1 Фізіологічна та лікувальна дія інфрачервоного випромінювання
Інфрачервоні промені є постійно діючими факторами зовнішнього середовища, визначальними протягом процесів життєдіяльності в організмі. Головним ефектом, яким вони володіють, є тепловий. Підвищення температури тканин (на 1-2 Вє C) в зоні впливу, насамперед шкіри, стимулює терморегуляціонную реакцію поверхневої судинної мережі. Вона розвивається фазно, коли слідом за короткочасним (до 30 с) спазмом виникає гіперемія, пов'язана з розширенням поверхневих судин і збільшенням притоку крові. Ця гіперемія (теплова еритема) має нерівномірну плямисте забарвлення, зникає через 20-40 хвилин після процедури і не залишає помітною пігментації, чим відрізняється від ультрафіолетової еритеми.
Поглинена теплова енергія прискорює метаболічні процеси в тканинах, активізує міграцію лейкоцитів, проліферацію та диференціювання фібробластів, що забезпечує швидкому загоєнню ран і трофічних виразок. Активізація периферичного кровообігу і зміна судинної проникності поряд зі стимуляцією фагоцитозу сприяють розсмоктуванню інфільтратів і дегідратації тканин, особливо в підгострій і хронічній стадіях запалення. Інфрачервоні промені при достатньої інтенсивності викликають посилене потовиділення, надаючи тим самим дезінтоксикаційну дію. Наслідком дегідратуючого ефекту є зменшення здавлення нервових провідників і ослаблення болів.
При впливі тепловими променями на рефлексогенні зони відзначаються зменшення спазму гладкої мускулатури внутрішніх органів, поліпшення в них кровообігу, ослаблення больового синдрому, нормалізація їх функціонального стану.
1.2 Показання та протипоказання до інфрачервоного випромінювання
Інфрачервоні промені застосовуються для лікування :
В· Підгострих і хронічних запальних процесів негнійного характеру в різних тканинах (Органи дихання, нирки, органи черевної порожнини);
В· Мляво гояться ран і виразок, пролежнів, опіків і відморожень;
В· Контрактур, спайок, травм суглобів і зв'язкового-м'язового апарату;
В· Захворювань переважно периферичного відділу нервової системи (невропатії, невралгії, радикуліти, плексити та ін), а також спастичних парезів і паралічів
Протипоказання:
В· Злоякісні та доброякісні новоутворення;
В· Гострі гнійні запальні процеси;
В· Схильність до кровотечі,
В· Активний туберкульоз;
В· Вагітність;
В· Артеріальну гіпертензію III ступеня;
В· Легенево-серцеву і серцево-судинну недостатність III ступеня;
В· Вегетативні дисфункції;
В· Фотоофтальмію.
1.3 Основні методики проведення процедури інфрачервоного випромінювання
При проведенні лікування інфрачервоними променями хворий не повинен відчувати вираженого, інтенсивного тепла. Воно повинно бути легким, приємним. Опроміненню піддають оголену поверхню тіла хворого. При використанні стаціонарних опромінювачів їх розташовують на відстані 70 - 100 см від поверхні тіла і збоку від кушетки. Якщо використовуються портативні опромінювачі, то відстань зменшують до 30 - 50 см. Тривалість дії інфрачервоними променями становить 15 - 40 хвилин, можна застосовувати 1 - 3 рази на день. Курс лікування - 5-20 процедур, що проводяться щодня. Повторні курси - через 1 місяць.
При проведенні процедур рекомендується дотримувати наступні вимоги:
1. хворому необхідно максимально розслабитися;
2. облучаемая поверхня повинна бути чистою і знежиреної;
3. світловий потік від лампи слід направляти на облучаемую поверхню строго перпендикулярно;
4. при необхідності впливу на велику поверхню її ділять на ділянки і по черзі їх опромінюють, під час процедури світловий потік не переміщують;
5. при опроміненні обличчя і голови ока пацієнта повинні бути закриті (тим, хто носить контактні лінзи, їх необхідно зняти).
Тривалість опромінення однієї ділянки коливається зазвичай від 4 до 8 хвилин. Процедури проводяться щодня, можна 2 - 3 рази на день. Курс лікування може коливатися від 3 -5 до 15 - 20 процедур.
2. Бальнеотерапія
Бальнеотерапія - сукупність методів лікування, профілактики і реабілітації хворих, заснованих на використанні природних (природних) мінеральних вод або їх штучно приготованих аналогів.
Основу бальнеотерапії скл...
