Державна освітня установа вищої професійної освіти
В«Воронезька Державна Медична Академія
ім. Н.Н.Бурденко Росздрава В»
КАФЕДРА ЕПІДЕМІОЛОГІЇ
Зав. кафедрою: проф., д.м.н. Мамчік Н.П.
Курсова робота
інцидентності туберкульозом
Виконавець: студент групи № 508
педіатричного факультету
Щеголева Юлія Павлівна
Керівник: асистент, к.м.н
Паніна Ольга Олексіївна
Воронеж - 2006
ЗМІСТ
Введення
Огляд літератури
Основна частина
Висновок, висновки та практичні рекомендації
Список використаних джерел літератури
ВСТУП
Туберкульоз являє собою важке глобальну проблему всього світу.
Приблизно одна третина населення Землі інфікована мікобактерією туберкульозу (МКБ). Щорічно в світі захворюють на туберкульоз 7,5-8 млн. чоловік. Від 15 до 20 млн. хворих туберкульозом легень виділяють МВТ. Помирають щороку від туберкульозу приблизно 1,5 млн. чоловік. Приводять і такі відомості: кожні 4 сек один людина захворює на туберкульоз і кожні 10 сек 1 людина помирає від туберкульозу. Серед інфекційних захворювань туберкульоз як причина смерті як і раніше займає одне з перших місць. У зв'язку з цим ВООЗ у 1993 р. змушена була піти на безпрецедентний крок і оголосила туберкульоз глобальною небезпекою.
Актуальність проблеми туберкульозу обумовлена ​​наступними даними.
1. Тенденція до зростання захворюваності.
2. Зростання смертності від туберкульозу.
3. Зростання захворюваності на туберкульоз не лише дорослих, але й дітей.
4. Значний економічний збиток.
5. Тяжкість течії і хронизация захворювання.
6. Значна інвалідизація населення.
7. Множинна локалізація патологічного процесу і різноманіття джерел інфекції.
8. Формування лікарської стійкості у збудників туберкульозу.
Туберкульоз - Інфекційне захворювання, яке викликається мікобактеріями і характеризується частіше всього хронічним перебігом, різноманіттям клінічних проявів (легеневі та позалегеневі форми), ураженням різних органів, головним чином дихальної системи. Поряд з легеневим туберкульозом можливий розвиток і позалегеневих форм (Кістково-суглобовий туберкульоз, туберкульоз нирок, шкіри, кишечника, очей, мозкової тканини і мозкових оболонок, деяких інших органів і тканин).
Туберкульоз у людей викликають Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium bovis і Mycobacterium africanum .. Джерелом інфекції є люди, хворі на заразні форми туберкульозу та тварини. Найчастіше зараження туберкульозом здійснюється повітряно - крапельним шляхом (90-95% всіх ефективних заражень). Повітряно-пилової шлях має другорядне значення. Рідше зараження відбувається при вживанні в їжу молока від хворих на туберкульоз корів і вертикальним шляхом. Сприйнятливість при туберкульозі загальна, хоча і не абсолютна - з величезного числа інфікованих клінічна картина розвивається тільки у 10%.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Туберкульоз залишається важливою причиною захворюваності та смертності в усьому світі.
У Росії до початку XX ст. не було обов'язкової реєстрації захворюваності та смертності від туберкульозу. Однак є відомості про високу захворюваності на туберкульоз в армії. Передумовами для його поширення були скупченість і антисанітарні умови казарменого життя. Під час воєн туберкульоз найбільш широко розповсюджувався не тільки в армії, але і в тилу. Так, за роки Першої світової війни 1914 - 1918 рр.. в тилу померли від туберкульозу 2 млн чоловік.
У 1922 р. народний комісар охорони здоров'я РРФСР Н. А. Семашко писав: В«Туберкульоз забирає в могилу більше число жертв, ніж найважчі хвороби, разом узяті. Туберкульоз так поширений, що кожну годину в Росії вмирають 80 осіб, в одній тільки Москві - 11 осіб щодня, але в десятки і сотні, разів більша кількість він калічить. Туберкульоз забирає більше жертв, ніж самі кровопролитні війни В» (Газета В«ПравдаВ», 26 листопада 1922 р.).
До початку 30-х років смертність від туберкульозу дещо знизилася, але перед Великою Вітчизняною війною знову зросла на фоні соціальних проблем. Зростання смертності продовжувався в перші 2 роки війни, але з середини військового періоду - з 1943 р. - відзначалося зниження захворюваності і смертності від туберкульозу. До кінця 80-х - початку 90-х років серед постійного населення, курує відкритою мережею протитуберкульозних диспансерів Міністерства охорони здоров'я СРСР , показник захворюваності поступово знизився до 34, а показник смертності - до 7,7.
Абсолютні показники захворюваності та смертності від туберкульозу в СРСР вважалися закритими. Статистичні дані про туберкульоз були під грифом В«Для службового користуванняВ». Можливість відкритої публікації всіх даних з'явилася лише з початку 90-х років, а з їх середини відзначається поліпшення становища зі статистикою.
Після розпаду СРСР епідеміологічна ситуація щодо поширеності туберкульозу погіршилася. Головними причинами такого погіршення були економічний спад, військові конфлікти, міграційні процеси, зростання числа безробітних і осіб без певного місця проживання, зниження життєвого рівня населення, зміна екологічної обстановки. Ситуацію ускладнили вкрай недостатнє фінансування протитуберкульозних заходів, скорочення контрольних обстежень населення, руйнування вертикалі управління протитуберкульозною службою та її роз'єднання з загальною лікувальною мережею. Зростання захворюваності тривав до 2000 р.
Порівняно повні статистичні дані про туберкульоз у Воронезькій області з урахуванням даних усіх відомств, вперше отримані на рубежі століть - у 2000 р. (табл. 1).
Табл.1.
Захворюваність туберкульозом у Воронезькій області
Рік
1996
1997
1998
1999
2000
Показник
Абс
На 100000
абс
На 100000
абс
На 100000
РФ
абс
На 100000
РФ
абс
На 100000
РФ
Всього хворих туберку-
лезом
1183
48,5
1130
46,3
1332
54,6
58,6
1210
49,6
61,4
1344
55,1
68,4
У тому числі органів дихання
1097
44,9
1047
42,9
1252
51,3
54,7
1135
46,5
57,6
|
