Міністерство освіти Російської Федерації
Пензенський Державний Університет
Медичний Інститут
Кафедра ревматології
Зав. кафедрою д.м.н., -------------------
Реферат
на тему:
В«Захворювання кісток і суглобів В»
Виконала: студентка V курсу ----------
----------------
Перевірив: к.м.н., доцент -------------
Пенза
2008
План
1. Біль і припухлість у багатьох суглобах
2. Біль і припухлість в одному або двох суглобах
3. Інші захворювання кісток і суглобів
Література
1. Біль і припухлість У БАГАТЬОХ СУГЛОБАХ
У таких випадках мова йде про пацієнтах з болями і (або) припухлістю в трьох (або більше) суглобах. Зазвичай спостерігається симетричне ураження суглобів із залученням кистей, плечових, колінних або гомілковостопних суглобів.
Звичайно ж, диференціальна діагностика в умовах ОНП не включає в себе всю артрології. Наприклад, для проведення диференційної діагностики між ревматоїдним артритом і ураженням суглобів при ВКВ іноді потрібні тижні або навіть місяці спостереження і обстеження хворого.
Прояви гострого ревматизму у дорослих потребують деяких додаткових коментарів. У дорослих (особи старше 17 років) з гострим ревматизмом поразка має симетричний характер із залученням багатьох суглобів, особливо колінних і гомілковостопних. Захворювання зустрічається з однаковою частотою у чоловіків і жінок і рідко спостерігається в якості першого ревматичного нападу у осіб старше 30 років. При обстеженні хворого з поліартритом ретельному огляду піддаються не тільки хворі суглоби. Необхідно уважно оглянути шкірні покриви з метою виявлення папулосквамозних висипань, так як їх наявність допомагає обгрунтувати діагноз ВКВ у сумнівних випадках. Уртикарний ураження виявляються в поєднанні з артритом при інфекційному гепатиті. У хворих з підвищеною температурою і припухлістю в багатьох суглобах обов'язково проводиться ретельна аускультація серця, так як визначення серцевих шумів нерідко дозволяє встановити наявність гострого ревматизму.
Обов'язкові лабораторні дослідження при поліартриті включають повний клінічний аналіз крові, тест на антиядерні антитіла, визначення ревматоїдного фактора (латекс-тест) і сироваткової активності глутамат-оксалоацетат-трансамінази. Повний клінічний аналіз крові дозволяє встановити наявність (або відсутність) анемії і лейкопенії, супроводжує колагенози, а також лимфоцитоза, характерного для вірусної інфекції.
Рентгенологічне дослідження у таких хворих доцільно тільки в разі підозри на ревматоїдний артрит. Важливим рентгенологічним ознакою є наявність остеопенії у сочленових епіфізах кісток, що вказує на серйозне і довгостроково існуюче захворювання суглобів.
У випадку виявлення (при об'єктивному дослідженні) випоту в суглобі показано проведення аспірації. Це відноситься в першу чергу до таких великих суглобам, як колінний, гомілковостопний і плечовий; дрібні суглоби кисті не пунктиром; аспірація зап'ясткового суглоба здійснюється рідко.
Кращим засобом початковій терапії при гострих поліартритах запальної природи, таких як ревматоїдний артрит і системний червоний вовчак, залишається ацетилсаліцилова кислота в капсулах. Хворим, які з якихось причин не можуть приймати ацетилсаліцилову кислоту, призначається ацетамінофен. Із сучасних нестероїдних препаратів найменшою нефротоксичностью володіє суліндак. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) не слід призначати хворим з азотемією, захворюванням нирок або виразковою хворобою.
Артрит, пов'язаний з вірусним захворюванням, таким як краснуха або інфекційний гепатит, зазвичай швидко проходить. Подальше лікарський нагляд необхідний зважаючи на можливі рецидивів. У рідкісних випадках наслідком артриту, пов'язаного з вірусним гепатитом, є періартеріїт.
Хворі, у яких підозрюється гострий ревматизм, вимагають госпіталізації. Необхідне проведення досліджень з метою виявлення бактеріального ендокардиту. Крім того, гострий ревматизм лікується великими дозами ацетилсаліцилової кислоти (до 6000 мг/добу), і госпіталізація в таких випадках необхідна для забезпечення виконання всіх лікарських приписів і для своєчасного виявлення ознак інтоксикації саліцилатами.
2. Біль і припухлість в одному або двох СУГЛОБАХ
У табл. 103.5 наведені основні ознаки гострого олігоартріта (ураження менше трьох суглобів), виниклого в колись здорових суглобах.
Причиною болю і припухлості в одному суглобі найчастіше є остеоартрит і стану, тісно пов'язані з травмою та асептичним некрозом. Остеоартрит і травма зазвичай вражають колінний суглоб, а асептичний некроз найчастіше виявляється в тазостегновому суглобі. Звичайною причиною болю в суглобі при остеоартриті та травмі є раптове розтягнення капсули суглобової сумки, так що пункція суглоба в даній ситуації має як діагностичне, так і лікувальне значення.
Суттєву допомогу при оцінці ймовірності септичного артриту дає аналіз анамнестичних даних. У хворих, що зловживають наркотичними препаратами, септичний артрит є діагнозом вибору, доки не буде доведено наявність іншого захворювання. У осіб без зазначеного провокуючого фактора підвищення температури тіла або сильний озноб вказує на транзиторну бактериемию із залученням ураженого суглоба.
Об'єктивне дослідження включає ретельний огляд шкірних покривів у кожного хворого з підозрюваним гонорейним артритом. Шкірні ураження при цьому носять пустульозної-везикулярний характер і найчастіше виявляються на долонях і слизовій оболонці рота. Слід зробити посів матеріалу з шкірних поразок на середу Thayer - Martin, a також мазків з шийки матки, уретри, глотки і прямої кишки, крім того, проводяться культуральні дослідження синовіальної рідини, аспірувати з ураженого суглоба. Гонококи дуже вибагливі до живильного середовища і можуть висівати з одного якогось джерела.
Хворі з подагрою або псевдоподагра зазвичай мають чіткі анамнестичні дані. Біль у суглобі виникає і посилюється дуже швидко, і хворий вказує, що "перед виходом з дому вона була набагато слабкіше, ніж тепер ". При інших олігоартріта біль спочатку буває мінімальної і наростає поступово з плином часу. Необхідно розпитати пацієнта про попередніх епізодах болю. Часто з'ясовується, що пацієнт вже випробовував подібну біль раніше, але вона була короткочасної і зникала так само раптово, як і з'являлася.
При псевдоподагре уражений суглоб буває настільки набряклим, гиперемованими і болючим при пальпації, що нерідко виникає припущення про інфекційний або тромботичного причинному факторі захворювання. Слід пам'ятати, що псевдоподагра є найбільш імовірним діагнозом у літніх жінок, вперше скаржаться на болі в суглобі (ах).
Остаточний діагноз подагри або псевдоподагра ставиться при ідентифікації відповідних кристалів в синовіальній рідині. Хоча інфекційне ураження суглоба може виникати одночасно з гострою подагрою або псевдоподагра, це поєднання спостерігається рідко.
Діагностика синдрому Рейтера може становити певні труднощі у разі відсутності характерних Псоріаз-подібних поразок і кон'юнктивіту. Проте одночасне наявність олігоартріта (з ураженням колінних або гомілковостопних суглобів) і уретральних виділень часто відзначається як при синдромі Рейтера, так і при гонореї. Вимірювання рівня глюкози в синовіальній рідині доцільно в тому випадку, якщо хворий перед пункцією суглоба не отримував антибіотиків. При бактеріальної інфекції рівень глюкози в синовіальній рідині різко знижений, а при синдромі Рейтера він знаходиться в межах нормальних коливань.
У випадках подагри найбільш ефективним засобом є колхіцин, який призначається по 1 таб...
