Реферат Гепатопротекторні властивості флавоноїдів

-->p>
Актуальність проблеми

Ураження печінки різної етіології є достатньо широко поширеною патологією [Дробінський А. і співавт., 2002; Ільченко Л.Ю. і співавт., 2002, Полонський В.М., 2005]. За даними ВООЗ у світі - 2 млрд людей з патологією печінки, що в 100 разів перевищує поширеність ВІЛ-інфекції [Дроговоз С.М., 2009]. Серед широкого кола препаратів, які використовуються в комплексній терапії захворювань печінки, виділяють порівняно невелику групу "істинних" гепатопротекторів, ефективність яких не завжди виявляється достатньою.

У патогенезі уражень печінки (токсичної, алкогольної та іншої етіології) велике значення відводиться окислювальному стресу [Буеверов А.О., 2002, Скворцов В.В., 2003, Іпатова О.М., 2005, Оковитая С.В., 2007, Fernandes-Checa J. C., 2003, Lieber C. S., 2004, Dey A., Cederbaum A.I., 2006]. При оксидативному стресі, в першу чергу, спостерігається зсув про-антиоксидантної рівноваги в бік посилення прооксидантно складової, зниження резервів мобілізації антиоксидантного захисту, що пов'язане з порушенням енергозабезпечення клітини, детоксикаційних механізмів, активацією апоптозу, прозапальних цитокінів і ін [Дубініна Є.Є., 1998, Болдирєв А.А., 2001, Шаповал Г.С. та ін, 2003, Сазонтова Т.Г. та ін, 2007, Ланкін В.З. та ін, 2009, Han D. Et all., 2006]. Окислювальний стрес ініціює порушення, пов'язані з кровопостачанням печінки (пошкодження ендотелію судин і синусоїдів печінки із зміною вироблення оксиду азоту, погіршення реологічних властивостей крові, стану мікроциркуляторного русла і пр), що ускладнює перебіг патологічного процесу [Марков Х.М., 2005, Lukivskaya O. et al., 2004, Pбє§rvu A. E. et al., 2005, Babệl P. et al., 2006].

Многофакторность патогенезу уражень печінки вимагає, щоб і захист здійснювалася на різних рівнях і структурах, що визначає перспективність пошуку нових гепатопротекторів серед флавоноїдів, для яких виявлено більше 40 видів фармакологічної активності [Robak J. et al., 1996]. Незважаючи на значне число робіт, присвячених вивченню гепатозхисні властивостей флавоноїдів, порівняльного вивчення ефективності їх дії не проводилося. Не з'ясовані до кінця і механізми їх гепатопротекторної активності. Більшість дослідників вважають, що основою такого є антиоксидантну дію [Чучалін В.С., 2003, Куркін В.О., 2003, Саратіков А.С. та ін, 2005, Middleton E. JR. et al., 1996, 2000, Roback I. et al., 1996, Narayana et al., 2001, Nijveldt RI et al., 2001, Havsteen B. H., 2002]. В останні роки все більша увага приділяється дослідженню стану ендогенних систем антиоксидантного захисту [Puiggros F. et al., 2005, Moskaug et al., 2005, Кравченко Л.В. та ін, 2005, Frei B., 2003].

Тому сьогодні актуальним є не тільки пошук нових ефективних і безпечних гепатозхисні препаратів, але і порівняльне вивчення особливостей і інтимних механізмів дії вже відомих гепатопротекторів.

Виходячи з цього, слід вважати важливим, як з наукової, так і з практичної точки зору, комплексне, порівняльне вивчення гепатопротекторної дії флавоноїдів, їх вплив на про-антиоксидантний баланс, системи антиоксидантного захисту, детоксикації та енергозабезпечення, ендотеліальну дисфункцію, продукцію оксиду азоту і печінковий кровотік, що і стало предметом цієї роботи.

Мета і завдання роботи

На підставі комплексної та порівняльної оцінки впливу флавоноїдів на основні метаболічні та гемодинамічні патогенетичні процеси при токсичних ураженнях печінки експериментально обгрунтувати створення нових ефективних вітчизняних гепатопротекторів.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання :

провести вивчення в порівняльному аспекті впливу лікувально-профілактичної дії гесперидину, діосміну, флавіціна, кверцетину, карсила і сухого екстракту (СЕ) з горошку підрубленого (Vicia abbreviate Fish. ex Spreng. (Vicia truncatula Fish. ex. Bieb), що містить флавіцін, на розвиток синдромів цитолізу, холестазу, мезенхимального запалення і гепатодепрессіі, гістологічну картину печінки, інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), стан систем антиоксидантного захисту (АОЗ), енергозабезпечення і детоксикації при експериментальному гострому ураженні печінки СС1 4 і етанолом;

провести порівняльне вивчення антиоксидантної дії досліджуваних флавоноїдів in vitro та їх впливу на інтенсивність ПОЛ, стан систем АОЗ, енергозабезпечення і детоксикації in vivo при їх курсовому введенні в умовах норми;

провести порівняльне вивчення впливу флавоноїдів на зміст NO у інтактних тварин і при його надмірній продукції, індукованої СС1 4 , методом ЕПР;

вивчити в порівняльному аспекті вплив флавоноїдів на органний кровоток і функцію ендотелію в умовах норми і моделювання ендотеліальної дисфункції;

провести комплексне вивчення енергетичного обміну, інтенсивності ПОЛ і стану АОЗ, а також зміни печінкових показників та гістоморфологічної картини даного органу в ході хронічної алкоголізації та при лікувальному застосуванні найбільш активного гепатопротектора в порівнянні з карсілом;

вивчити вплив найбільш активного гепатопротектора на розвиток фіброзу при хронічному ураженні печінки СС1 4 , жовчоутворювальну функцію печінки в нормі і при експериментальному гепатиті і віддалені результати його лікування.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше проведено порівняльне, комплексне вивчення механізмів гепатопротекторної дії індивідуальних флавоноїдів, флавіціна і СЕ з трави горошку підрубленого, їх вплив на процеси ПОЛ, системи АОЗ, детоксикації та енергообміну в умовах норми і патології печінки. Вперше встановлена ​​гепатозхисні активність флавіціна, виділеного з оригінального рослинної сировини (надземна частина V. abbreviata), при токсичних ураженнях печінки СС1 4 і етанолом. Вперше показано існування тісного кореляційного взаємозв'язку між вираженістю гепатозхисні дії і ступенем відновлення про-антиоксидантної рівноваги за рахунок не тільки прямого антиоксидантного дії флавоноїдів, але і підвищення активності ендогенної системи АОЗ у печінці.

Вперше виявлено, що курсове введення досліджуваних флавоноїдів робить стимулюючий вплив на активність NADP <...