Зміст
Введення
Види допоміжних репродуктивних технологій
Штучна інсемінація спермою чоловіка (ІІСМ) або спермою донора (ІІСД)
Донація ооцитів
Сурогатне материнство
Кріоконсервація ембріонів
Передімплантаційна діагностика спадкових хвороб
хетчинг
Редукція ембріонів при багатоплідній вагітності
Класичне екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) і перенесення ембріона (ПЕ)
Протоколи стимуляції овуляції
Ускладнення ДРТ
Введення
Згідно визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я безплідним вважається шлюб, при якому у жінки дітородного віку не настає вагітність протягом року регулярного статевого життя без застосування будь-яких засобів контрацепції. Частота цієї проблеми становить від 8 до 19%, що вважається критичним рівнем. За останні 5 років показники тільки жіночого безпліддя виросли на 14%.
На сьогоднішній день в Росії зареєстровано більше 5 мільйонів безплідних подружніх пар, половина з яких потребує використання допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ).
Перші спроби лікування безплідності, по суті відносяться до ДРТ робилися ще в XVIII столітті. Так в 1795 році Hanter вперше здійснив інстиляцію сперми чоловіка у піхву. До 1987 року, коли народилася Луїза Браун, перша дівчинка В«з пробіркиВ», було зроблено 600 спроб перенесення ембріонів у порожнину матки. У 1984 р народився перший немовля після кріоконсервації ембріона. А в 1985 - після застосування донації ооцитів. У 1986 році в СРСР з'явився перший дитина, зачата за допомогою екстракорпорального запліднення. У 1992 році здійснена перша успішна спроба ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму ооцита (ІКСІ). Так за 20 років допоміжні репродуктивні технології міцно увійшли в медичну практику, а ЕКО стало наріжним каменем репродуктивної медицини, і сьогодні в клініках ЕКО щодня використовуються технології, які ще покоління назад здавалися чимось з області наукової фантастики. Зараз у світі щорічно народжується понад 100 000 дітей, зачатих за допомогою цього методу.
ДРТ - Методи терапії безпліддя, при яких всі або деякі етапи зачаття і раннього розвитку ембріона здійснюються поза організмом.
Види допоміжних репродуктивних технологій
В· Класичне екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) і перенесення ембріона (ПЕ)
В· Штучна інсемінація спермою чоловіка (ІІСМ) або спермою донора (ІІСД).
В· ІКСІ - ін'єкція сперматозоїда в цитоплазму клітини
В· Донорство яйцеклітини й ембріона
В· Сурогатне материнство (виношування ембріона жінкою для подальшої передачі дитини генетичним батькам)
В· Кріоконсервація ооцитів і ембріонів
В· Передімплантаційна діагностика спадкових хвороб
В· Хетчинг (Розсічення блискучої оболонки ембріона перед імплантацією в матку)
В· Редукція ембріонів при багатоплідній вагітності
Штучна інсемінація спермою чоловіка (ІІСМ) або спермою донора (ІІСД)
Внутрішньоматкова інсемінація (син. штучна інсемінація) - один з методів допоміжних репродуктивних технологій. Суть методу полягає в тому, що в безпосередньо порожнину матки жінки вводять попередньо оброблену сперму чоловіки (переосадження методом центрифугування і флотації або переосадження в градієнті щільності. В обробці використовуються спеціальний набір середовищ з різною щільністю, які мають бактерицидний ефект і здатні В«відсіватиВ» нерухомі, патологічні сперматозоїди). Це може бути чоловік або вибраний донор. Існує кілька методик: введення сперми в піхву, в канал шийки матки і безпосередньо в порожнину матки.
Внутрішньоматкова інсемінація, хоч і відноситься до ДРТ, проте є методом, найбільш наближеним до природного зачаття. Для введення сперми безпосередньо в порожнину матки використовується спеціальний катетер, виконаний з нетоксичних, м'яких матеріалів. Далі все відбувається природним фізіологічним шляхом - активно рухливі сперматозоїди досягають маткових труб і рухаються по них до дальнього кінця труби, де відбувається злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, то є запліднення.
За даними різних джерел, ефективність внутрішньоматкової інсемінації коливається від 3 до 35 відсотків, складаючи в середньому 17 - 18%. Для підвищення шансів настання вагітності після штучної інсемінації необхідно дотримання кількох умов:
1. Необхідно оцінити прохідність маткових труб. Підтвердження прохідності маткових труб (Як мінімум - однієї) є необхідною умовою. Проведення інсемінації при відсутності інформації про прохідність труб не тільки різко знижує ефективність проведеного лікування, але і підвищує ризик настання позаматкової вагітності.
2. Потрібно перевірити параметри спермограми. Якщо концентрація сперматозоїдів нижче 10 млн. на 1 мл або їх рухливість складає менше 25 відсотків, а самі клітини мають погану морфологію, то від внутрішньоматкової інсемінації краще відмовитися, і відразу планувати програму ЕКЗ.
3. Має значення вік пацієнтки. Зрозуміло, що програма інсемінації найбільш ефективна у молодих здорових жінок. Імовірність настання вагітності у жінок старшого репродуктивного віку знижується навіть за умови хорошої прохідності маткових труб, що обумовлено поступовим зниженням якості яйцеклітин. Тому у подібних пацієнток за відсутності успіху в 1 - 3 спробах краще використовувати більш ефективний метод - ЕКЗ.
Показання для ІІСМ:
В· Чоловічий фактор безпліддя - олігозооспермія
В· Еректильна дисфункція
В· Пороки розвитку статевих органів чоловіка, при яких або неможлива статеве життя, або еякуляція відбувається не в піхву (напр. гіпоспадія)
В· При вагінізмі у жінки
В· При цервікальному факторі безпліддя, тобто нездатності сперматозоїдів проникати через слиз каналу шийки матки.
В· Інсемінація кріоконсервованої спермою чоловіка, наприклад, при його тривалій відсутності або при завчасно заготовленої спермі в разі виявлення онкологічних захворювань дружина, для лікування яких необхідна хіміотерапія, різко погіршує якість сперми.
Інсемінація може проводитися або в природному циклі, або на фоні стимуляції овуляції. Це залежить від віку жінки. Молодим пацієнткам, з прохідними матковими трубами і відсутністю якої-небудь гінекологічної патології можна проводити внутрішньоматкову інсемінацію в природному циклі. Тобто коли дозріває лише одна яйцеклітина. Перевагою цих програм є відсутність гормональної стимуляції і можливих побічних ефектів, пов'язаних з цим. Проте великим числом досліджень доведена вища ефективність інсемінації, проведеної на тлі оваріальної стимуляції. В«Золотим стандартомВ» оваріальної стимуляції визнана стимуляція, при якій відзначається монофоллікулярний відповідь, тобто дозріває 1 фолікул. У цілому використання стимулюючих препаратів підвищує шанс настання вагітності, так як часто в яєчниках дозріває не одна, а кілька яйцеклітин, правда може призводити до таких ускладнень, як розвиток синдрому гіперстимуляції яєчників або багатоплідної вагітності. Тому, відповідно до рекомендацій ради експертів ВООЗ, при дозріванні більше 3 фолікулів у відповідь на стимуляцію, бажаний перехід на програму ЕКЗ з подальшим перенесенням 1 - 2 ембріонів в порожнину матки. Всього проводять до 6 спроб.
Донація ооцитів
У деяких жінок в яєчниках, внаслідок патологічних станів не відбувається ріст фолікулів і дозрівання яйцеклітин. У таких випадках яйцеклітини отримують у інший здорової жінки-донора, запліднюють ці донорські яйцеклітини спермою чоловіка безплідною пацієнтки або спермою донора і отримані ембріони переносять в матку безплідної жінки. Цей процес називається донація ооцитів.
Показання до донації ооцитів:
В· Дисгенезії гонад
В· Синдром виснаження ...
