Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Медицина, здоровье » Атрофічний риніт свиней

Реферат Атрофічний риніт свиней

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Кафедра епізоотології та ветеринарного менеджменту

Реферат на тему:

" Атрофічний риніт свиней"


Роботу підготував:

Студент 3 курсу 9 групи ФВМ

Бочеренко В.А.

Харків 2007


План

Визначення хвороби

Історична довідка, поширення, ступінь небезпеки і збиток

Збудник хвороби

Епізоотологія

Патогенез

Перебіг і клінічний прояв

Патологоанатомічні ознаки

Діагностика і диференціальна діагностика

Імунітет, специфічна профілактика

Лікування

Профілактика

Заходи боротьби

Список використаної літератури


Визначення хвороби

Атрофічний риніт ( лат. - Rhinitis atrophica infectiosa suum; інфекційний атрофічний риніт, ІАР, бордетелліоз свиней) - хронічна хвороба поросят, що характеризується серозно-гнійним ринітом, атрофією носових раковин, гратчастих кісток з деформацією лицьової частини голови, бронхопневмоній і затримкою росту.

Історична довідка, поширення, ступінь небезпеки і збиток

Вперше як хвороба описана в 1829 р. Франком в Німеччині. В США і Канаді вона відома з 1932 р. У подальшому ІАР свиней був зареєстрований майже у всіх країнах світу, в Росії з 1895 р. З 30-х років минулого сторіччя хвороба свиней ІАР починає поширюватися з племінними свинями з однієї країни в іншу і до 60-м рокам стає серйозною проблемою для країн, що займаються інтенсивним веденням свинарства. З 60-80-х років минулого століття відбулися зниження захворюваності та оздоровлення багатьох регіонів.

Хвороба заподіює значний збиток свинарству. Летальність коливається в межах 7 ... 10%, але головний збиток полягає в зниженні приростів хворих поросят на 30 ... 40%, перевитрату кормів на їх дорощування, недоотримання товарної свинини.

Збудник хвороби

Тривалий час існували і різні точки зору на етіологію ІАР: спадкова, аліментарна та інфекційна. Інфекціоністи збудником хвороби визнають Bordetella bronchi septica.


Епізоотологія

У природних умовах до хвороби сприйнятливі тільки свині. Найбільш чутливі поросята-сосуни, кілька стійкіше до зараженню підсвинки, дорослі свині заражаються ринітом відносно рідко. Інфікування поросят відбувається від хворих батьків.

Дорослі свині хворіють безсимптомно і представляють основну небезпека в поширенні інфекції серед новонароджених поросят. Всередині господарства збудник передається в основному повітряним шляхом, це типова респіраторна хвороба; не виключається прямий контакт, а також споживання корму і води, забруднених виділеннями з носа. У стаціонарно неблагополучних господарствах розповсюджувачами збудника можуть служити гризуни і черв'яки. ІАР протікає спорадично при первинному його виникненні, а в стаціонарно неблагополучних господарствах - гніздовий-спорадично.

Поширення хвороби йде повільно по гнізд, сусіднім верстатів. У гнізді (калі) за 5 ... 8 днів захворюють від 80 до 100% поросят. Захворюваність поросят завжди вище у разових і молодих свиноматок (від першого опоросу - 12,5, другий - 2,3, третього - 0,5 на 100 тварин).

Сезонність при ІАР не виражена, але частіше хворіють поросята від зимово-весняних опоросів. Підйом і спад захворюваності ІАР в господарствах відзначають через 2 ... 4 роки. Така періодичність пояснюється збільшенням чисельності разових (перевіряються) свиноматок, неповним видаленням із стада приховано хворих ІАР свиноматок.

Певну роль у збільшенні захворюваності свиней ІАР грають і сприяють фактори, такі, як неповноцінне годування - недолік повноцінного білка, вітамінів, збалансованості по кальцію і фосфору; умови утримання супоросних свиноматок, відсутність моціону.


Патогенез

Під впливом порушення фосфорно-кальцієвого обміну виникають дистрофічні процеси. Дегенеративні зміни в верхніх шийних симпатичних гангліях викликають атрофічний катар слизової оболонки носової порожнини з руйнуванням слизових залоз і підлягає сполучнотканинної основи, кісток черепа. Гістологічні дослідження в динаміці показали, що вже в початку хвороби запальні процеси ведуть до зникнення мережі венозних судин із заміною їх фіброзною тканиною.

Перебіг і клінічний прояв

Інкубаційний період складає в середньому 10 ... 12 днів з коливаннями від 3 до 30 днів. У поросят-сосунов процес починається запаленням слизової оболонки носа. Хворі стають неспокійними, чхають, пирхають. Випробовуючи свербіж в області носа, вони труться п'ятачками про годівниці та інші предмети. Апетит знижується. З носової порожнини виділяється серозне, потім слизово-гнійне витікання. Набухання слизової оболонки носа викликає закупорку слізних проток, що супроводжується сльозотечею і появою в нижніх кутах очей темних плям; характерна також набряклість нижніх повік. Бувають носові кровотечі.

Гострий катаральний риніт триває не більше 2 ... 3 тижнів; потім у частині поросят видимі симптоми зникають. У решти поросят внаслідок поступової атрофії носових раковин і кісток відзначають відставання в розвитку верхньої щелепи, вона стає коротшою, і тому нижня щелепа починає видаватися вперед. Це призводить до того, що нижні різці не поєднуються з верхніми. Неправильний прикус можна виявити у поросят у віці 1 ... 2міс, а в 3 ... 6-місячному віці різниця довжини верхньої та нижньої щелеп може досягти 1 ... 3см. При цьому нижня губа випинається вперед і при зімкнутих щелепах видно мову. У більшості хворих поросят утворюється складка шкіри на носі позаду п'ятачка. Якщо патологічним процесом уражені обидві носові порожнини, то відбувається випинання носа вгору - мопсовідность. При ураженні однієї половини носа відбувається викривлення верхньої щелепи вправо або вліво і спостерігається кріворилость.

Такі зміни відзначають у 50% хворих поросят у віці 3 ... 4 міс. Здатність приймати корм у них різко порушується, вони відстають у рості і розвитку.

У хворих поросят можуть спостерігатися ускладнення: бронхіти, пневмонії, при цьому температура підвищується до 41 В° С і вище. Іноді уражається кишечник - з'являється діарея, що сильно виснажує хворих. Може розвиватися гнійне запалення вуха (отит), тоді поросята згинають голову набік, скоюють кругові рухи. При залученні в процес гратчастої кістки і мозкових оболонок з'являються ознаки нервових розладів, що нагадують хворобу Ауєскі. Такі ускладнення виникають у 10 ... 20% хворих, але при поганих умовах годівлі та змісту відсоток значно підвищується. Часто поросята гинуть внаслідок ускладнень.

Патологоанатомічні ознаки

У гострій стадії хвороби у поросят-сосунов слизова оболонка носової порожнини запалена, на ній знаходяться скупчення густого слизу, після видалення якої виявляють почервонілі ділянки та крововиливи. У більш дорослих тварин виявляють різного ступеня вираженості атрофію носових раковин. У важких випадках хвороби раковини повністю руйнуються і на їх місці залишаються тільки складки слизової оболонки, покриті гноєм. Хрящова перегородка носа стоншена, викривлена, відзначають витончення верхньощелепних кісток.

При гістологічному дослідженні виявляють дегенеративні зміни в верхніх шийних гангліях і в епітеліальних клітинах слизової оболонки носа. У цих клітинах знаходять внутрішньоядерні включення.

Діагностика і диференціальна діагностика

При постановці діагнозу враховують епізоотологичеськие дані, клінічну картину хвороби (риніт, деформація лицьової частини голови) і результати розтину. Виявлення пр...


Страница 1 из 2Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок