Міністерство освіти Російської Федерації
Пензенський Державний Університет
Медичний Інститут
Кафедра Терапії
Зав. кафедрою д.м.н., -------------------
Реферат
на тему:
В«Алергічні симптоми, синдроми та заходи надання невідкладної допомоги В»
Виконала: студентка V курсу ----------
----------------
Перевірив: к.м.н., доцент -------------
Пенза
2008
План
1. Алергічні реакції
2. Анафілакіческій шок
3. Приступ бронхіальної астми
4. Астматичні стан
5. Набряк Квінке
6. Кропив'янка
7. Лікарська алергія
8. Сироваткова хвороба
9. Алерготоксікодермія
10. Гемолітичні реакції
11. Поліноз
Література
1. АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ
Під алергічними реакціями в клінічній практиці розуміють прояви, в основі виникнення яких лежить імунологічний конфлікт. У діагностиці алергічних реакцій важливо виявити алерген, його причинний зв'язок з клінічними проявами і тип імунологічної реакції. Загальноприйнятим є патогенетичний принцип виділення 4 типів алергічних реакцій. Перші три типу виявляються гостро і тому більше потребують ургентних заходах. В основі першого типу реакції лежить реагінових механізм пошкодження тканин, протікає за участю зазвичай IgE, рідше класу IgG, на поверхні мембран базофілів і тучних клітин. У кров вивільняється ряд біологічно активних речовин: гістамін, серотонін, брадикініни, гепарин, повільно реагує субстанція анафілаксії, лейкотрієни і ін, які приводять до порушення проникності мембран клітин, интерстициальному набряку, спазму гладкої мускулатури, підвищенню секреції. Типовими клінічними прикладами алергічної реакції першого типу є анафілактичний шок, бронхіальна астма, кропив'янка, помилковий круп, вазомоторний риніт.
Другий тип алергічної реакції - цитотоксичний, протікаючий за участю імуноглобулінів класів G і М, а також при активації системи комплементу, що веде до пошкодження клітинної мембрани. Цей тип алергічної реакції спостерігається при лікарській алергії з розвитком лейкопенії, тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, а також при гемолізі під час гемотрансфузій, гемолітичної хвороби новонароджених при резус-конфлікті.
Третій тип алергічної реакції (по типу феномена Артюса) пов'язаний з пошкодженням тканин імунними комплексами, циркулюючими в кров'яному руслі, протікає за участю імуноглобулінів класів G і М. Ушкоджує, імунних комплексів на тканині відбувається через активацію комплементу і лізосомальних ферментів. Цей тип реакції розвивається при екзогенних алергічних альвеолитах, гломерулонефриті, алергічних дерматитах, сироваткової хвороби, окремих видах лікарської і харчової алергії, ревматоїдному артриті, системний червоний вовчак та ін
Четвертий тип алергічної реакції - туберкуліновий, уповільнений - виникає через 24-48 години, протікає за участю сенсибілізованих лімфоцитів. Характерний для інфекційно-алергічної бронхіальної астми, туберкульозу, бруцельозу і деяких інших захворювань.
Алергічні реакції можуть виникати в будь-якому віці; їх інтенсивність різна. Клінічна картина алергічної реакції не залежить від хімічних і фармакологічних властивостей алергену, його дози та шляхів введення. Частіше алергічна реакція виникає при повторному введенні алергену в організм, проте відомі випадки анафілактичних реакцій при першому введенні антибіотика в організм без попередньої сенсибілізації, тому необхідна обережність при проведенні внутрішньошкірних проб.
Клінічні прояви алергічних реакцій відрізняються вираженим поліморфізмом. У процес можуть залучатися будь-які тканини і органи. Шкірні покриви, шлунково-кишковий тракт, респіраторний шлях частіше страждають при розвитку алергічних реакцій. Прийнято виділяти реакції негайного і сповільненого типу, проте цей розподіл в значною мірою умовно. Так, кропивниця вважається однією з форм алергічних реакцій негайного типу, однак вона може супроводжувати сироваткової хвороби як класичній формі алергії сповільненого типу. Розрізняють такі клінічні варіанти алергічних реакцій: місцева алергічна реакція, алергічна токсикодермія, поліноз, бронхіальна астма, ангіоневротичний набряк Квінке, кропив'янка, сироваткова хвороба, гемолітичний криз, алергічна тромбоцитопенія, анафілактичний шок. У продромальному періоді будь алергічної реакції відзначається загальне нездужання, погане самопочуття, головний біль, озноб, нудота, іноді блювота, задишка, запаморочення. З'являється шкірний свербіж (часом болісний), відчуття печіння в порожнині рота і носа, відчуття оніміння, закладеності носа, безперервне чхання.
За тяжкості клінічних проявів і несприятливості прогнозу слід виділити анафілактичний шок, летальність при якому вельми висока.
2. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК
Частіше розвивається у відповідь на парентеральне введення лікарських препаратів, таких як пеніцилін, сульфаніламіди, сироватки, вакцини, білкові препарати, рентгеноконтрастні речовини та інші речовини, а також з'являється при проведенні провокаційних проб з пилковими і рідше харчовими алергенами. Можливо виникнення анафілактичного шоку при укусах комах.
Клінічна картина анафілактичного шоку характеризується швидкістю розвитку - через кілька секунд або хвилин після контакту з алергеном. Відзначається пригнічення свідомості, падіння артеріального тиску, з'являються судоми, мимовільне сечовипускання. Блискавичний перебіг анафілактичного шоку закінчується летальним результатом. У більшості ж хворих захворювання починається з появи відчуття жару, гіперемії шкіри, страху смерті, збудження або, навпаки, депресії, головного болі, болі за грудиною, задухи. Іноді розвивається набряк гортані за типом набряку Квінке зі стридорозне диханням, з'являються шкірний свербіж, уртикарний висипання, ринорея, сухий надсадний кашель. Артеріальний тиск різко падає, пульс стає нитковидних, може бути, виражений геморагічний синдром з петехіальними висипаннями. Смерть може наступити від гострої дихальної недостатності внаслідок бронхоспазму та набряку легенів, гострої серцево-судинної недостатності з розвитком гіповолемії або набряку мозку.
Невідкладна допомога: 1) припинення введення ліків або інших алергенів, накладення джгута проксимальніше місця введення алергену; 2) допомогу слід надавати на місці; з цією метою необхідно укласти хворого і зафіксувати мову для попередження асфіксії; 3) ввести 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну підшкірно в місці введення алергену (Або в місці укусу) і внутрішньовенно крапельно 1 мл 0,1% розчину адреналіну. Якщо артеріальний тиск залишається низьким, через 10-15 хвилин введення розчину адреналіну слід повторити; 4) велике значення для виведення хворих з анафілактичного шоку мають кортикостероїди. Преднізолон слід вводити в вену в дозі 75-150 мг і більше; дексаметазон - 4-20 мг; гідрокортизон - 150-300 мг; при неможливості ввести кортикостероїди у вену їх можна ввести внутрішньом'язово; 5) ввести антигістамінні препарати: піпольфен - 2-4 мл 2,5% розчину підшкірно, супрастин - 2-4 мл 2% розчину або димедрол - 5 мл 1% розчину; 6) при асфіксії та задусі ввести 10-20 мл 2,4% розчину еуфіліну внутрішньовенно, алупент - 1-2 мл 0,05% розчину, ізадрін - 2 мл 0,5% розчину підшкірно; 7) при появі ознак серцевої недостатності ввести корглікон - 1 мл 0,06 розчину в ізотонічному розчині хлориду натрію, лазикс (фуросемід) 40-60 мг внутрішньовенно струйно швидко в ізотонічному розчині натрію хлориду; 8) якщо алергічна реакція розвинулася на введення пеніциліну, ввести 1000000 ОД пеніцилінази в 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду; 9) введення гідрокарбонату натрію - 200 мл 4% розчину і протишокових рідин.
При необхідності проводять реанімаційні заходи, що включають закритий масаж серця, штучне дихання, інтуб...
