Федерального агентства залізничного транспорту
УРАЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ШЛЯХІВ ПОВІДОМЛЕННЯ
Кафедра УСЕС
Контрольна робота
подисципліни: КОНЦЕПЦІЇ сучасного природознавства
натему: еволюції живих організмів
ПеревіривВиконав
викладач:студент:
ЕпінВ.Н.Миколаїв А.Г.
Шифр 07-МТ-863
Єкатеринбург
2008
ЗМІСТ
I.
Становлення еволюційної теорії
3
II.
Еволюція живих організмів
6
1.
Еволюційна теорія Ч.Дарвіна
6
2.
Теорія відбору А.А.Травіна
8
3.
Природний відбір І.І.Шмальгаузена
16
III.
Роль генетики в сучасномуеволюційному вченні
18
Список використаної літератури
20
I. Становленняеволюційної теорії
Еволюційне вчення - цесукупність уявлень про механізми і закономірності історичнихзмін (еволюції) в живій природі.
Предметом вивченняеволюційного вчення є фактори, конкретні шляхи і механізми еволюціїокремих груп організмів і всього живого світу в цілому, а також закономірностііндивідуального розвитку організму.
Витоки еволюційнихпоглядів сходять до глибокої старовини. Філософи Стародавньої Греції та СтародавньогоРима (Демокріт, Анаксагор, Арістотель, Лукрецій, Кар та ін) висловлювалирізні припущення про розвиток і перетвореннях організмів, а також прорушійні сили цих явищ. Але їх висновки носили характер припущень і неспиралися на конкретні наукові факти.
В середні віки пануваннярелігійного догматизму і схоластики призвело до проповідування абсолютногосталості природи: всі види, одного разу з'явилися в результаті божественногоакту творіння, навічно залишаються незмінними.
У 15-18 в.в. у зв'язку звеликими географічними відкриттями сталося накопичення фактичного матеріалупро різноманіття тваринного і рослинного світу. Дослідження такого різноманіттясприяло розвитку порівняльного методу, що дозволяє вивчати тварини тарослинні організми за ознаками подібності та відмінності. Це призвело достановленню систематики та порівняльної анатомії, що зіграли величезну роль уформуванні еволюційного вчення.
Одним із творцівкласичних праць по систематиці органічного світу був шведський натуралістК. Лінней. Будучи прихильником панівної теорії божественного творіння, вінстверджував, що В«кожен вид - це потомство однієї пари, створеної богом пристворення світу В», але все ж припускав можливість обмеженого видоутворення.
У працях багатьохнатуралістів другої половини 18 ст. викладалися різні гіпотезирозвитку природи, що зіграли прогресивну роль у становленні природознавства. ВЗокрема, французький вчений Ж.Робіне, спираючись на вчення німецького філософаГ.Лейбніца про безперервність, вважав, що все живе походить від одного й тогож джерела, від однієї і тієї ж матерії. Перші форми були примітивні, від нихшляхом послідовного розвитку виник висхідний ряд сучасних форм. Шлях йшоввід мінералів до рослин, від них до тварин, від тварин до людини.Швейцарський природодослідник Ш. Бонні, також спираючись на філософію Г.Лейбніцаі розвиваючи ідею про предустановленном творцем (богом) порядку, зображуваввідносини між живими і неживими об'єктами природи у вигляді сходів. На нижніхїї щаблях розташовуються атоми і мінерали, потім все вище і вище - рослини,тварини, людина, херувими і, нарешті, бог. Незважаючи на зовні прогресивнийхарактер і прагнення до встановлення певної системи розвиткуорганічного світу, всі подібні теорії мають лише зовнішню схожість зеволюційними і дуже близькі до ідеї про ієрархічному порядку, предустановленномвищим початком (творцем, богом). Винятково велике значення дляматеріалістичного пояснення законів природи мали роботи французькихматеріалістів Ж. Ламетрі, Д. Дідро та К.Гельвецій, що відкидали ідею божества.Внесок у розвиток еволюційних уявлень внесли також російські вченіМ.В.Ломоносов, А.Н.Радищев.
Перша спроба створенняцілісного вчення про еволюцію живих істот належить французькому зоологові Ж.Б.Ламарк.У його праці В«Філософія зоологіїВ», яка вийшла в 1809 р., містяться основнізаперечення проти ідеї вічності і незмінності видів. Вивчення різноманіттятварин і рослин дозволило Ж.Б.Ламарк висловити припущення проіснування прогресивної еволюції, рушійна сила якої - прагненняприроди до вдосконалення, і про спадкування організмами благопріобретеннихознак. Він вважав головним фактором еволюції прямий вплив середовища,стверджував, що вплив В«вправиВ» і В«неупражненіяВ» органу веде до посиленняабо ослаблення даного органу або ознаки не тільки у даної особини, але і, у їїпотомства (гіпотеза так званого успадкування набутих ознак, неотримала експериментального підтвердження). Незважаючи на те, що це вченнябуло недостатньо обгрунтована і не мало належного фактичного підтвердження,Ж.Б.Ламарка можна сміливо назвати першим еволюціоністів, так як він впершепредставив проблему в повному обсязі, розглядаючи еволюційний процес,совершающийся в геологічному масштабі, як процес безперервний,супроводжується необмеженої мінливістю видів тварин і рослиннихорганізмів.
Французький ученийЖ. Кюв'є, використовуючи порівняльний метод, отримав колосальний фактичнийматеріал, що підтверджує існування еволюції, і висловив ідеюпристосовності організмів до умов навколишнього середовища і взаємозалежностіокремих частин і органів всередині організму. Ж. Кюв'є встановив закономірністьзміни тваринних форм у часі і показав, що чим ближче до геологічноїсучасності, тим більше схожості між копалинами і сучасними формамитварин. Правда, перебуваючи під впливом теорії божественного акту творення,Ж. Кюв'є намагався пояснити зміну форм тварин так званої теорією катастроф.
Важливими відкриттями врізних областях природознавства, що збагатили еволюційне вчення,ознаменувався 19 в. Сюди можна віднести праці англійського натуралістаЧ.Лайеля, в яких він, на противагу теорії Ж. Кюв'є, розвивав вчення проповільному і безперервному зміну земної поверхні під впливом природнихгеологічних чинників; клітинну теорію німецького вченого Т.Шванн,підтвердила єдність живої природи, а також дослідження вчених багатьох країнв області ембріології, палеонтології, біогеографії, селекції, порівняльноїанатомії. Значний внесок у розвиток еволюційної ідеї внесли вітчизняніучені-натуралісти К.М.Бер, К.Ф.Рулье та ін
II. Еволюція живих організмів.
1. Еволюційна теоріяЧ.Дарвіна
Накопичений теоретичнийі фактичний матеріал був приведений в систему великим англійським вченимЧ. Дарвіном. Він встановив, що головними діючими факторами еволюції єспадковість, мінливість і природний добір. У своїй теорії Ч.Дарвінвиходив з існування двох типів мінливості - певної і невизначеної(Спадкової). У тому випадку, коли діючі умови навколишнього середовищаоднаково впливають на зміну всіх або більшості особин, має місцепевна мінливість, наприклад, залежність між кліматом і ступенемрозвитку шкіри або шерстного покриву. Певна мінливість, як правило,спадково не закріплю...
