Міністерство освіти і науки Російської Федерації
Курсова робота
За дисципліни: Вища математика
(Основи лінійного програмування)
На тему: Кратні інтеграли
Виконав: ______________
Викладач: ___________
Дата ___________________
Оцінка _________________
Підпис ________________
ВОРОНІЖ 2008
Зміст
1 Кратні інтеграли
1.1 Подвійний інтеграл
1.2 Потрійний інтеграл
1.3 Кратні інтеграли в криволінійних координатах
1.4 Геометричні та фізичні додатки кратних інтегралів
2 Криволінійні та поверхневі інтеграли
2.1 Криволінійні інтеграли
2.2 Поверхневі інтеграли
2.3 Геометричні та фізичні додатка
Список використаної літератури
1 Кратні інтеграли
1.1 Подвійний інтеграл
Розглянемо в площині Оху замкнуту область D, обмежену лінією L. Розіб'ємо цю область якими-небудь лініями на п частин, а відповідні найбільші відстані між точками у кожній з цих частин позначимо d 1 , d 2 , ..., d n . Виберемо в кожній частині точку Р i .
Нехай в області D задана функція z = f (x, y). Позначимо через f (P 1 ), f (P 2 ), ..., f (P n ) значення цієї функції в обраних точках і складемо суму добутків виду f (P i ) О”S i :
, (1)
звану інтегральної сумою для функції f (x, y) в області D.
Якщо існує один і Того ж межа інтегральних сум (1) при і, не залежний ні від способу розбиття області D на частини, ні від вибору точок P i в них, то він називається подвійним інтегралом від функції f (x, y) по області D і позначається
. (2)
Обчислення подвійного інтеграла по області D, обмеженою лініями x = a, x = b (a 1 (х) і П† 2 (х) безупинні на [a, b] (рис. 1) зводиться до послідовному обчисленню двох визначених інтегралів, або так званого дворазового інтеграла:
Рис. 1
= (3)
1.2 Потрійний інтеграл
Поняття потрійного інтеграла вводиться за аналогією з подвійним інтегралом.
Нехай в просторі задана деяка область V, обмежена замкненою поверхнею S. Задамо в цій замкненій області безперервну функцію f (x, y, z). Потім розіб'ємо область V на довільні частини О”v i , вважаючи обсяг кожної частини рівним О”v i , і складемо інтегральну суму виду
, (4)
Межа при інтегральних сум (11), не залежний від способу розбиття області V і вибору точок P i в кожній підобласті цій області, називається потрійним інтегралом від функції f (x, y, z) по області V:
. (5)
Потрійний інтеграл від функції f (x, y, z) по області V дорівнює триразовому інтегралу по тій же області:
. (6)
1.3 Кратні інтеграли в криволінійних координатах
Введемо на площині криволінійні координати, звані полярними. Виберемо точку О (полюс) і що виходить з неї промінь (полярну вісь).
Рис. 2 Рис. 3
Координатами точки М (Рис. 2) будуть довжина відрізка МО - полярний радіус ПЃ і кут П† між МО і полярною віссю: М (ПЃ, П†). Відзначимо, що для всіх точок площини, крім полюса, ПЃ> 0, а полярний кут П† будемо вважати позитивним при вимірюванні його в напрямку проти годинникової стрілки і негативним - при вимірюванні в протилежному напрямку.
Зв'язок між полярними і декартовими координатами точки М можна задати, якщо поєднати початок декартової системи координат з полюсом, а позитивну піввісь Ох - з полярною віссю (рис. 3). Тоді x = ПЃcosП†, у = ПЃsinП†. Звідси, tg.
Задамо в області D, обмеженої кривими ПЃ = О¦ 1 (О¦) і ПЃ = О¦ 2 (П†), де П† 1 < П† <О¦ 2 , безперервну функцію z = f (П†, ПЃ) (рис. 4).
Рис. 4
Тоді
(7)
У тривимірному просторі вводяться циліндричні та сферичні координати.
Циліндричні координати точки Р (ПЃ, П†, z) - це полярні координати ПЃ, П† проекції цієї точки на площину Оху і аппликата даної точки z (рис.5).
Рис.5 Рис.6
Формули переходу від циліндричних координат до декартовим можна задати наступним чином:
x = ρ cosφ, y = ρ sinφ, z = z. (8)
У сферичних координатах положення точки в просторі визначається лінійною координатою r - відстанню від точки до початку декартової системи координат (або полюси сферичної системи), П† - полярним кутом між позитивною півосі Ох і проекцією точки на площину Оху, і Оё - кутом між позитивною півосі осі Оz і відрізком OP (Рис.6). При цьому
Задамо формули переходу від сферичних координат до декартовим:
x = r sinθ cosφ, y = r sinθ sinφ, z = r cosθ. (9)
Тоді формули переходу до циліндричним або сферичних координат у потрійному інтегралі будуть виглядати так:
, (10)
де F 1 і F 2 - функції, отримані при підстановці у функцію f замість x, y, z їх виразів через циліндричні (8) або сферичні (9) координати.
1.4 Геометричні та фізичні додатки кратних інтегралів
1) Площа плоскої області S: (11)
Приклад 1.
Знайти площу фігури D, обмеженої лініями
у = 2, у = 5.
Рішення.
Цю площу зручно обчислювати, вважаючи у зовнішньої змінної. Тоді кордону області задаються рівняннями і
де обчислюється за допомогою інтегрування по частинах:
Отже,
2) Обсяг ціліндроіда, то є тіла, обмеженого частиною поверхні S: z = f (x, y), обмеженою контуром L, проекцією D цієї поверхні на площину Оху і відрізками, паралельними осі Оz і з'єднують кожну точку контуру L з відповідною точкою площини Оху:
(12)
3) Площа частини криволінійної поверхні S, заданої рівнянням z = f (x, y), обмеженою контуром L:
(13)
де D - проекція S на площину Оху.
4) Момент інерції відносно початку координат О матеріальної плоскої фігури D:
(14)
Приклад 2.
Знайти момент інерції однорідної круглої пластинки
(x - a) 2 + (Y - b) 2 <4b 2 відносно початку координат.
Рішення.
В силу однорідності пластинки покладемо її щільність Оі (х, у) = 1.
Центр кола розташований в точці C (a, b), а його радіус дорівнює 2b.
Рівняння кордонів пластинки мають вигляд
Обчислимо кожен з отриманих інтегралів окремо.
Для обчислення інтеграла I 1 зробимо заміну:
при x = a - 2b при x = a + 2b
Для обчислення інтеграла I 2 перетворимо подинтегральную функцію за формулою різниці кубів:
Тоді
Отже,
Моменти інерції фігури D відносно осей Ох і Оу:
(15)
5) Маса плоскої фігури D змінної поверхневої густини Оі = О“ (х, у):
(16)
Приклад 3.
Знайти масу пластинки D щільності Оі = ух 3 , якщо
Рішення.
Координати центра мас плоскої фігури змінної поверхневої густини Оі = Оі (х, у):
(17)
Приклад 4.
Знайти центр ваги однорідної пластини D, обмеженою кривими у 2 = ах і
Рішення.
Так як пластина однорідна, тобто її щільність постійна, то можна прийняти її за одиницю.
Тоді
Знайдемо масу пластини, а для цього визначимо абсцису точки перетину обмежують її ліній:
Відповідно
6) Обсяг тіла V:
(18)
Приклад 5.
Знайти об'єм т...