Існує два способирозмноження насінних рослин: вегетативний і статевої. Для статевого розмноженняхарактерно те, що нові особини виникають в результаті злиття двох статевихклітин - чоловічої і жіночої. При вегетативному розмноженні ніякого злиттяклітин не відбувається, а нові особини виникають із спеціальних утворень навегетативних частинах рослини (з цибулин і вусів на стеблах, з нирок на коренях,з кореневищ та ін), або безпосередньо з вегетативних органів або їх частин(Частин кореня, стебла, листя). При статевому розмноженні новий: організм,виникає з статевих клітин, знову починає розвиток, повторюючи при цьому всіті видозміни і перетворення, які відбувалися в попередніх поколіннях.При вегетативному ж розмноженні розвиток нового організму продовжується з тогоетапу, на якому зупинився розвиток органу, або тієї його частини, яка булавзята для розмноження. Так, наприклад, при статевому розмноженні багаторічнірослини часто зацвітають лише через десятки років (багато деревні породи);при вегетативному ж розмноженні цих рослин, що вступили в пору плодоношення,нові рослини зацвітають у перший або другий рік.
Вегетативне розмноженнярослин має великий науковий і практичний інтерес і часто застосовується врослинництві та лісівництві.
Багато деревні породиплодоносять не щороку (дуб через 6-7 років), деякі породи дають маловсхожих насіння (модрина - 30%), а іноді і зовсім невсхожіе. Насіння багатьохдеревних порід довго проростають (насіння бруслини) або швидко втрачаютьсхожість (насіння верб і тополь). Далекосхідну вербу чозенія, наприклад, не можнарозвести в іншій частині нашої країни, так як від тривалого перевезення насіння їївтрачають свою схожість. При розмноженні насінням часто цінні властивості рослини,внаслідок розщеплення ознак, не передаються потомству. Головне ж значеннявегетативного розмноження полягає в точної спадкової передачі ціннихвластивостей рослин. Здатність рослин розмножуватися вегетативно тим чи іншимспособом полегшує роботу селекціонера. Наприклад, вивів селекціонер ціннуформу модрини. Насіння будуть тільки через 8-10 років, і то в невеликомукількості, а живцями її можна розмножити в якісь 2-3 роки. Дляотримання однорідного матеріалу у великій кількості при селекційних роботахосновним служить метод вегетативного розмноження. Масове розведення садовихдекоративних форм, красиво квітучих, орнаментальних та інших рослин в зеленомубудівництві може бути забезпечене тільки методами вегетативного розмноженняїх, і практика будівництва широко використовує цей метод у своїх роботах
Вегетативнерозмноження - розмноження рослин за допомогою вегетативних органів: гілок,коренів, пагонів, листя або їх частин. При цьому змін в генетичномускладі нової рослини не спостерігається. Всі ознаки батька (материнського)передаються дочірньому організму. Вегетативне розмноження зумовлене різнимипричинами, успіх його залежить від багатьох обставин: природи рослини(Систематичне положення, сортові особливості, вік), зовнішніх умов(Субстрат, тепло, волога, доступ повітря, світло). Вегетативне розмноженнязастосовують в наступних випадках.
1. Рослини,використовувані для культури, при насіннєвому розмноженні не повторюють якостібатька (бузок, троянда, гладіолус, флокс, ірис, тюльпан, жоржини та ін.)
2. Рослинивзагалі не утворюють життєздатного насіння або в умовах, де ведуть культуру, вонине дозрівають (ряболисті форми рослин, часник, декоративні луки,манжетка, елодея, очерет болотний, фікус, кімнатний жасмин, герань,панкраціум).
3. Якщо потрібнозакріпити ювенільні фази розвитку.
4. Якщовегетативне розмноження економічно більш вигідно (для отримання низькихрослин, більш раннього цвітіння і т. д.).
5. Якщовегетативне розмноження легше насіннєвого. Окремі види можна розмножуватинасінням без змін або з невеликими змінами в потомстві, але насінняповинні пройти складні умови підготовки до посіву, що ускладнює і уповільнюєнасіннєве розмноження (бирючина, лимонник, аронія проростають повільно і довго,важка стратифікація, а зелене живцювання дуже легко, економічно).
Перевагивегетативного розмноження : рослини починають цвісти в більш ранньому віці алепорівняно з рослинами, що вирощуються з насіння (амарилліси відповідно натретій і п'ятий рік); всі вегетативно розмножені рослини більш низькі повисоті (вербена, агератум при насіннєвому розмноженні дають рослини висотою до 50 см і на створення бордюру їх використовувати вже не можна, а при живцюванні - до 15 см при дуже сильному цвітінні).
Недолікивегетативного розмноження : рослини менш довговічні, більш схильні до захворювань.
Вегетативнерозмноження може бути природним і штучним. У першому випадку врозмноженні беруть участь наступні вегетативні органи.
1. Вуса(Столони) - суниця, хлорофітум, Саксен-Фрага (ломикамінь) та ін Для рослин,розмножуються вусами, характерний розетковий або мутовчатий зростання.
2. Батоги -надземні пагони, що мають вузькі листочки (Нечуйвітер, жівучка повзуча). НаНаприкінці досить довгого втечі мається розетка, на батогах - листя. Батоги та вусадуже схожі.
3. Нащадки -бічні пагони або гілки, що виникають у підстави головного стебла. Багатоцибулинні рослини утворюють отприсковие цибулинки у свого заснування. Такрозмножується фінікова пальма, ананас. Бічні пагони, які виникають накореневищах, як, наприклад, у банана чи орхідеї, також можна вважатинащадками. У тих випадках, коли розвиток нащадків відбувається слабо, його можнастимулювати видаленням основний розетки на старому стеблі (ехеверія). Розетку зневеликою частиною стебла можна відрізати і укоренити, а біля основи залишивсястебла виникнуть нові нащадки.
Перевагивегетативного розмноження: рослини починають цвісти в більш ранньому віці попорівняно з рослинами, що вирощуються з насіння (амарилліси відповідно натретій і п'ятий рік); всі вегетативно розмножені рослини більш низькі повисоті (вербена, агератум при насіннєвому розмноженні дають рослини висотою до 50 см і на створення бордюру їх використовувати вже не можна, а при живцюванні - до 15 см при дуже сильному цвітінні). Недоліки вегетативного розмноження: рослини менш довговічні,більш схильні до захворювань. Вегетативне розмноження може бути природнимі штучним. У першому випадку в розмноженні беруть участь наступні вегетативніоргани. 1. Вуса (столони) - суниця, хлорофітум, саксіфрага (ломикамінь) та інДля рослин, що розмножуються вусами характерний розетковий або мутовчатий зростання.2. Батоги - надземні пагони, що мають вузькі листочки (Нечуйвітер, живучкаповзуча). На кінці досить довгого втечі мається розетка, на батогах -листя. Батоги та вуса дуже схожі. 3. Нащадки - бічні пагони або гілки,виникають у підстави головного стебла. Багато цибулинні рослини утворюютьотприсковие цибулинки у свого заснування. Так розмножується фінікова пальма,ананас. Бічні пагони, що виникають на кореневищах, як, наприклад, у банана абоорхідеї, також можна вважати нащадками. У тих випадках, коли розвитокнащадків відбувається слабо, його можна стимулювати видаленням основний розеткина старому стеблі (ехеверія). Розетку з невеликою частиною стебла можна відрізати іукоренити, а біля основи залишився стебла виникнуть нові нащадки. 4.Коренева поросль. 5. Виводкові бруньки, або бруньки розмноження (жіруха, мятликальпійський). 6. Скидати пагони (болотний кипарис, кактуси мамілярія,семпервівум, індійська гробниця - бріофілліум). Потрапляючи в зволожені умови,пагони вкорінюються і починають рости. 7. Апогамние насіння, що виникли нестатевимшляхом (кульбаба, чай луговий, манжетка). Насіння утворюються внаслідокрозростання суцвіть. Апельсини розмножуються статевим шляхом, а потім утворюєтьсяще 3-4 зародка-, один обов'язково від запліднення, а інші виникаютьапогамно. 8. Цибулини, бульбоцибулини, бульби, клубнеподобние коріння, кореневищаі псевдолуковіци. Ці органи - видозмінені частини рослини, пристосованідля накопичення запасних поживних ...
