Іванків Костянтин Володимирович
Анотація
Навіть в найсерйозніших наукових колах вважається в порядку речей проводити паралель між можливістю повернутися в одне і те ж місце в просторі і неможливістю здійснити те ж саме в часі як постановку питання про пошуку шляхів до реалізації переміщення в часі за аналогією з переміщенням в просторі. При цьому допускається груба логічна помилка, що вводить в оману як самих дослідників, так і тих, хто їм слухає.
В даному короткому нарисі вказується на оману, що призводить до появі і культивуванню помилкових уявлень про різницю у прояві тіл у просторі і часу, дається сувора логічна ланцюг, за допомогою якої виводяться більш правильні уявлення про відносність і абсолютність у просторі і часу.
Історія омани
Було час, коли людина не знала ні простору, ні часу. Він просто існував в них. І час, і простір не були для нього предметом для думки. Але з тих Досі людство не просто усвідомило наявність буття і себе в ньому, але і те, що буття має місце в просторі і часі, які суть два аспекти єдиного просторово-часового континууму. З точки зору людини простір і час володіють абсолютно різними властивостями. Зокрема, давно було помічено, що в просторі можна відносно легко перемістити предмет з деякої точки простору в іншу точку, а потім знову повернути у вихідну, тобто в просторі можливо свідоме переміщення в різних напрямках. Причому таке переміщення можна зробити безліччю способів, що різняться між собою як траєкторіями, так і витратами часу. Інша річ - час. У часі таке переміщення поки неможливо. При цьому на підставі досвіду говорять про незворотність часу. І хоча останнім часом все частіше з'являється інформація про спостереженні порушення причинно-наслідкових зв'язків в деяких експериментах, не можна говорити про те, що знайдено спосіб переміщення в часі. Роботу дослідників в цьому напрямку підстьобує той факт, що в визнаних фізичних моделях немає прямої заборони на оборотність часу і це розцінюється як теоретична можливість здійснення переміщення у часі.
Тим Проте, незважаючи на всі видимі відмінності, простір і час подібні між собою в набагато більшому ступені, ніж це прийнято вважати. Для того, щоб побачити це подоба, потрібна певна дисципліна думки. Адже раз простір і час різні і навіть протилежні в свій смисловий основі, відповідним чином має застосовуватися і понятійний апарат.
Аналіз питання
Відомо, що навіть невірна вихідна посилка може привести до правильних результатів. Однак, це не привід свідомо використовувати оману для пошуку істини. Тепер, що стосується паралелей, які використовують навіть вельми шановні вчені: говорять про нібито що має місце порушенні симетрії між простором і часом, що виражається в тому, що якщо в просторі можлива оборотність, то в часі - ні. Чи правомірно проводити таку паралель? Правильна сама постановка цієї проблеми? Чи є це проблемою взагалі? На ці питання ми зможемо відповісти, проаналізувавши наступні вирази та їх наслідки:
Вираз 1: У просторі можливе повернення в одну і ту ж точку
Слідство 1: Рух у просторі оборотно
Вираз 2: У часі неможливий повернення в одну і ту ж точку
Слідство 2: Рух у часі необоротно
Розглянемо Вираз 1. Про якому положенні тіла в просторі говориться в ньому? Що мається на увазі під словами "одна і та ж точка"? Ця точка має абсолютне положення в просторі або відносне? Якщо згадати, що майже всі потреби людини лежать в площині Землі та, враховуючи, що сучасні знання космології не можуть відповісти на питання про результуючої траєкторії предмета у Всесвіті (тобто зміна абсолютних координат тіла), можна укласти, що саме відносне положення тіла мається на увазі в Вираженні 1. Тобто коли ми говоримо про повернення в одну і ту ж точку простору, ми маємо на увазі одну і ту ж точку простору по відношенню до інших таким же цікавлять нас точкам, число яких може бути різним. При цьому всі погодяться, що мова не йде про повернення у вихідне положення тіла в абсолютному сенсі, по відношенню до Всесвіту, так як швидкості руху тіл у Всесвіті настільки великі, а траєкторії їх руху настільки непередбачувані, що говорити про можливості повернення тіла в вихідну точку по відношенню, скажімо, до центру Всесвіту (якщо такий існує) неможливо. Більше того, говорячи про повернення в ту ж точку простору, упускається з виду той простий факт, що далеко не всі точки Всесвіту в цей час зберегли своє положення по відношенню до розглянутої. Реально такими точками можуть бути тільки точки, розташовані на Землі. Таким чином, Вираз 1 вказує на оборотність не абсолютного, а відносного положення тіл. Тільки в цьому випадку воно буде вірним. Отже, і Слідство 1 має відношення саме до відносного переміщення тіл.
Розглянемо тепер Вираз 2. Коли ми говоримо про положення тіла просторі, то можемо його мислити і як відносне, і як абсолютне. А як справи зі часом? Якщо переміщення в просторі може бути і абсолютним і відносним, то, за аналогією, і часом може бути таким. У всякому разі, на це не розповсюджуються будь-які заборони. Тим не менш, без всяких сумнівів можна сказати, що в Вираженні 2 мається на увазі абсолютний час - саме таким ми його собі завжди уявляємо, коли говоримо про перебіг часу. Ми вважаємо час однаковим у всьому Всесвіті для всіх його тел. Що стосується відносного часу, більшість подумає про СТО Ейнштейна, в якої, до речі, йдеться не про відносному часу, а про відносну швидкості його течії, що зовсім не одне і те ж.
Що таке відносне час і з чим воно пов'язано, ми поговоримо пізніше, а на цьому етапі досить того, що виявилися нерівні умови порівняння подій у просторі і в часі, а, отже, і необхідні умови повернення в певні їх точки. Якщо поставити завдання повернення тіла в ту ж саму (абсолютну) точку простору, в якій воно було якийсь час назад, то виявиться, що ця завдання настільки ж важке як і повернення в ту ж крапку в абсолютному часі. Більше того, якщо вважати світ замкнутим сферичним простором (обгрунтування цього моменту лежить за межами даної статті), то з'ясується наступне. Сферичне простір світу не має зовнішнього кордону. У такому просторі кожна точка є центром світу, що приводить до висновку про неіснування абсолютної положення тіла в просторі - точно так само поверхню сфери має центр в кожній своїй точці. Тіла в такому світі мають тільки відносні положення, що дає повернення в деякий положення в просторі тільки по відношенню до тієї чи іншій групі точок. Абсолютним поверненням в такому просторі можна назвати тільки положення, коли всі тіла будуть займати абсолютно ті ж самі положення один по відношенню до одного, що приводить нас до необхідності повернення в той же саме абсолютна час.
Тут ми не будемо зупинятися на доказі того, що час, так само як і простір, замкнуто саме на себе і являє собою временнГЅю окружність, що так само як і щодо сферичного простору призводить до відсутності абсолютного часу, що не має кінця, а лише до найбільшого временнПЊму циклу.
Як би там не було, нерівність умов порівняння Вирази 1 і Вирази 2 у наявності, звідки випливає неспроможність твердження про несиметричності властивостей простору і часу в даному аспекті.
Відносний час
Залишився нез'ясованим одне питання: що таке відносне час?
Проведемо аналогію з простором. Якщо ми повертаємося в просторі в ту ж точку простору щодо деяких точок простору (в різні моменти часу), то за аналогією повинен бути подібний же повернення в часі в той же момент часу щодо деяких моментів часу (в різні точки простору). Що ж це за повернення "в часі в той же момент часу щодо деяких моментів часу ", що здійснюється в різні точки простору? Ця з вигляду складна вербальна формула розкриває факт наявності у часу властивості, іменованого періодом чи циклом.
Положення точок у просторі та часі можна аналізувати окремо до тих пір, поки ми не торкаємося руху. Рух - є синтез властивостей простору і часу і немислимий без будь-якого з них. Повернення в одну і ту ж точку простору здійснюється через час. Точно так само циклічність яких би то не було проявів прив'язана до простору, до знання того, по відношенню до яких точкам простору це відбувається. Таким чином, циклічний рух в природі, найпростішим видом якого є обертання, пов'язує в собі воєдино відносне рух в просторі і в часі.
На прикладі обертання видно, як тісно повернення тіла в одне і те ж положення в просторі відносно інших тіл пов'язаний з виникненням періодичності такого повернення. І як для різних тіл можливо різне відносне їх розташування в просторі, так і для різних моментів часу можливо різне відносне їх включення в різні цикли, звідки слід наявність множинної циклічності для будь-якого моменту часу. Іншими словами будь-яка точка Миру в будь-який момент часу включена в різні відносні руху як у просторі, так і в часі, утворюючи складну систему разноперіодіческіх обертань.
Висновки
Повернення тіл у просторі в одну і ту ж точку, як ми з'ясували, здійснюється не абсолютно, але відносно інших тіл. Тому проводити паралель між можливістю повернутися в одне і те ж місце в просторі і неможливістю здійснити те ж саме в часі некоректно.
Абсолютний повернення тіл в одну і ту ж точку простору неможливий без повернення в один і то ж абсолютний час. Таким чином, і повернення в один і той же момент часу здійснюється не абсолютно, але відносно - відповідно до деякого циклу.
Час і простір симетричні відносно аспекту повернення тіла в одну і ту ж точку.
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .sciteclibrary.ru
