Введення.
Вивчення в курсі математики початкової школи величин та їх вимірювань має велике значення в плані розвитку молодших школярів. Це обумовлено тим, що через поняття величини описуються реальні властивості предметів і явищ, відбувається пізнання навколишньої дійсності; знайомство з залежностями між величинами допомагає створити у дітей цілісні уявлення про навколишній світ; вивчення процесу вимірювання величин сприяє набуттю практичних умінь і навичок необхідних людині в його повсякденній діяльності. Крім того знання й уміння, пов'язані з величинами і отримані в початковій школі, є основою для подальшого вивчення математики.
За традиційною програмою в кінці третього (Четвертого) класу діти повинні: - знати таблиці одиниць величин, прийняті позначення цих одиниць і вміти застосовувати ці знання в практиці вимірювання і при вирішенні завдань, - знати взаємозв'язок між такими величинами, як ціна, кількість, вартість товару; швидкість, час, відстань, - вміти застосовувати ці знання до вирішення текстових завдань, - вміти обчислювати периметр і площу прямокутника (квадрата).
Однак, результат навчання показує, що діти недостатньо засвоюють матеріал, пов'язаний з величинами: не розрізняють величину і одиницю величини, припускаються помилок при порівнянні величин, виражених в одиницях двох найменувань, погано опановують вимірювальними навичками. Це пов'язане з організацією вивчення даної теми. У підручниках з традиційною програмі недостатньо завдань, спрямованих на: з'ясування і уточнення наявних у школярів уявлень про досліджуваної величині, порівняння однорідних величин, формування вимірювальних умінь і навичок, додавання і віднімання величин, виражених в одиницях різних найменувань.
Таким чином, щоб поліпшити математичну підготовку дітей з теми В«Величини та їх вимір В», необхідно поповнити її новими вправами з системи розвивального навчання.
Мета дослідження полягає у виявленні та впливу на ефективність навчання системи розвиваючих вправ на уроках математики при вивченні теми В«Величина і її вимір В».
Об'єктом дослідження є процес навчання математики в початковій школі.
Гіпотеза дослідження : навчальна діяльність при вивченні теми В«Величина і її вимірВ», організована за допомогою системи розвивального навчання, може забезпечити якість знань і вмінь учнів.
Завдання дослідження :
1) Вивчити психолого-педагогічну літературу з питання розвиваючого навчання;
2) Вивчити методико-педагогічну літературу по темі В«Величини та їх вимірюванняВ»;
3) Виявити вплив використання системи вправ розвивального навчання на якість знань і вмінь учнів.
Методи дослідження : вивчення науково-методичної літератури, спостереження за діяльністю вчителя та учнів, аналіз письмових робіт учнів, педагогічний експеримент.
База дослідження : 1 клас (1-3) по традиційній програмі КПК № 1818.
Глава 1. Поняття величини і її вимірювання в початковому курсі математики.
1.1.Развівающее навчання в початковому курсі математики.
В даний час в початковій школі представлені системи освіти, що базуються на традиційній системі навчання, а також на теоріях, розроблених вітчизняними вченими Л.О.Виготскім, Л.В.Занкова, Д.Б.Ельконіна, В.В.Давидова. Всі системи спрямовані на інтелектуальний та моральний розвиток дітей.
В останні роки увагу педагогів все частіше залучають ідеї розвиваючого навчання, з якими пов'язується можливість принципових змін у школі. Основна концепція системи розвивального навчання - навчання через створення навчальної задачі.
Навчальна задача в контексті навчальної діяльності дається у визначенні навчальної ситуації, тобто виступає як одиниця цілісного освітнього процесу.
За змістом навчальна ситуація може бути нейтральною або проблемною. Обидва види цих ситуацій представлені в навчанні, але друге потребує великих зусиль вчителя, тому при всій важливості проблематизації навчання проблемні ситуації зустрічаються в навчальному процесі рідше. Створення проблемної ситуації пропонує наявність проблеми (задачі), тобто співвідношення нового і відомого (даного), навчально-пізнавальної потреби учня і його здатності (можливості) вирішувати цю задачу. Проблемне навчання засноване на отриманні нових знань учнями за допомогою вирішення теоретичних і практичних проблем, проблемних завдань в створюються в силу цього проблемних ситуаціях. Проблемна ситуація для молодшого школяра виникає якщо у нього є пізнавальна потреба і інтелектуальні можливості вирішувати задачу при наявності утруднення протиріччя між старим і новим, відомим та невідомим, даним і шуканим, умовами та вимогами. Проблемні ситуації диференціюються, по А. М. Матюшкина, за критеріями:
1) структури дій, які повинні бути виконані при вирішенні проблеми;
2) рівня розвитку цих дій у людини (молодшого школяра), вирішального проблему і ці труднощі проблемної ситуації в залежності від інтелектуальних можливостей. Проблемне навчання включає кілька етапів:
• усвідомлення проблемної ситуації,
• формулювання проблеми на основі аналізу ситуації,
• вирішення проблеми, що включає висування, зміну і перевірку гіпотез,
• перевірку рішення.
Цей процес розгортається, але аналогією з проходженням трьох Фаз розумового акту (по С.Л. Рубінштейну), який виникає в проблемній ситуації і включає усвідомлення проблеми, її вирішення і кінцеве умовивід. Тому проблемне навчання грунтується на аналітико-синтетичної діяльності учнів, яка реалізується в міркуванні, міркуванні. Це дослідний тип навчання з великим розвивають потенціалом.
Рішення задачі в навчальній проблемної ситуації передбачає кілька етапів.
ПЕРШИЙ ЕТАП - це розуміння завдання, сформульованої в готовому вигляді учителем або визначуваної самим учнем. Остання залежить від того, на якому рівні проблемності знаходиться задача, і від здатності учня її вирішити.
ДРУГИЙ ЕТАП - В«прийняттяВ» завдання учнем, він повинен вирішувати її для себе, вона повинна бути особисто значущою, а тому і прийнята до рішенням.
ТРЕТІЙ ЕТАП - пов'язаний з тим, що рішення В» завдання повинно викликати емоційне переживання В«краще задоволення, ніж досади В»незадоволення собою і бажання поставити і вирішувати власне завдання і так далі. Тут істотно відзначити роль формулювання завдання для правильного розуміння завдання. Проблемне навчання може бути різного рівня труднощі для учня в залежності від того, які і скільки дій щодо вирішення проблеми він здійснює. А. Крутецький запропонував наочну схему рівнів труднощів у проблемному навчанні в зіставленні з традиційним навчанням на підставі поділу дій вчителя і учня.
1.2. Поняття величини і її вимірювання в математиці.
Довжина, площа, маса, час, обсяг - величини. Початковий ознайомлення з ними відбувається в початковій школі, де величина поряд з числом є провідним поняттям.
ВЕЛИЧИНА - це особлива властивість реальних об'єктів або явищ, і особливість полягає в тому, що це властивість можна виміряти, тобто назвати кількість величини, які виражають одне і теж властивість об'єктів, називаються величинами одного роду або однорідними величинами . Наприклад, довжина столу і дли на кімнати - це однорідні
величини. Величини - довжина, площа, маса та інші мають ряд властивостей.
1) Будь-які дві величини одного роду можна порівняти: вони або рівні, або одна менше (більше) інший. Тобто, для величин одного роду мають місце відносини В«одноВ», В«МеншеВ», В«більшеВ» і для будь-яких величин і справедливо одне і...
