Основні поняття диференціального обчислення і історія їх розвитку (Бакалавр) » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Математика » Основні поняття диференціального обчислення і історія їх розвитку (Бакалавр)

Реферат Основні поняття диференціального обчислення і історія їх розвитку (Бакалавр)

Категория: Математика
Міністерство загальної та професійної освіти Астраханський Державний Педагогічний Університет Бакалаврська робота

Студентки IV курсу фізико-математичного факультету

Ночевнов Світлани Павлівни Кафедра: Математичного аналізу
Тема: Основні поняття диференціального обчислення і історія їх розвитку
Науковий керівник ст. викладач Пономарьова Н.Г. Астрахань 1998 План.

Основні поняття диференціального обчислення функцій однієї змінної.

Визначення похідної і її геометричний сенс.

Диференціальні функції. Визначення диференціала.

Інваріантність форми першого диференціала.

Диференціал суми, добутку і приватного.

Геометрична інтерпретація диференціала.

Основні поняття інтегрального обчислення функцій однієї змінної.

Первообразная функція і невизначений інтеграл.

Геометричний сенс невизначеного інтеграла.

Основні властивості невизначеного інтеграла.

Метод безпосереднього інтегрування.

Метод заміни змінної (Спосіб підстановки).

Інтегрування по частинах.

Певний інтеграл як межа інтегральної суми.

Основні властивості певного інтеграла.

Геометричний сенс певного інтеграла.

Теорема Ньютона-Лейбніца.

Формула Ньютона-Лейбніца.

Заміни змінних в певних інтегралах.

Інтегрування по частинах.

Історичні відомості про виникненні і розвитку основних понять.

Походження поняття визначеного інтеграла і інфінітезімальних методи Архімеда.

Від Архімеда до Кеплеру і Кавальєрі.

Теорема Паскаля.

В«Про глибоку геометрії В» Лейбніца.

В«Метод флюксійВ» Ньютона.

Диференціальні методи.

Мета роботи: В«Вивчити основні поняття диференціального і інтегрального числень і ознайомитися з історією їх розвитку В».

1.Основні поняття диференціального обчислення функцій однієї змінної. 1.1.Определеніе похідної і її геометричний сенс.

Нехай функція y = f ( х ) визначена в околиці точки х про . візьмемо точку х 1 цій околиці, відмінну від х про .

Визначення. Різниця х 1 - х 0 , яку позначають символом пЃ„ х , будемо називати прирощенням незалежної змінної.

Визначення . Подібним чином відповідна різниця

у 1 - у 0 = f ( х 1 ) - F ( х 0 ), позначається символом пЃ„ у і називається прирощенням залежної змінної, або прирощенням функції.

Виходять наступні співвідношення:

х 1 = х 0 + пЃ„ х ,

у 1 = у 0 + пЃ„ у ,

у 0 + пЃ„ у = f ( х 0 + пЃ„ х )

Так як у 0 = f ( х 0 ),

то пЃ„ у = f ( х 0 + пЃ„ х ) - F ( х 0 ).

пЃ„ у f ( х 0 + пЃ„ х ) - f ( х 0 )

пЃ„ х пЃ„ х


Визначення . Приватне будемо називати різницевим ставленням.

Вираз f ( х 0 )

пЃ„ х

(Приймаючи що х 0 має певне постійне значення) можна вважати функцією прирощення пЃ„ х .

Визначення. Якщо межа цього виразу при пЃ„ х , прагнучому до нуля, існує, то його ми будемо називати похідної функції у = f ( х ) по х в точці х 0


Отже, == F ' ( х 0 ) = У ' х = У '=


Приклад. у = х 2 . Обчисліть похідну для х = 2.

Маємо: f ( х + пЃ„ х ) = ( Х + пЃ„ х ) 2 ,

Тому пЃ„ у = ( Х + пЃ„ х ) 2 - Х 2 = 2 х пЃ„ х + ( пЃ„ х) < sup> 2

Звідси = 2 х + пЃ„ х


Переходячи до межі отримаємо: = 2 х + = 2 х .


Для того, щоб відношення мало межа, необхідно, щоб, тобто, щоб функція рис.1

була безперервною в точці х 0 .

Розглянемо графік функції у = f ( х ) (Рис.1)


Легко помітити, що відношення одно тангенсу кута пЃЎ , утвореного позитивним напрямком січної, що проходить через точки А і В (відповідні точкам х і х + пЃ„ х ), з позитивним напрямком осі О х, тобто, від А до В якщо тепер прирощення пЃ„ х буде прагнути до нуля, точка У прагнутиме до А, то кут пЃЎ буде прагнути до пЃі , освіченій позитивним напрямком дотичної з позитивним напрямком осі О х, а tg пЃЎ буде прагнути до tg пЃі .

Тому = Tg пЃі (Позитивним напрямком дотичної вважаємо те напрямок, в якому х зростає).

Таким чином, можна стверджувати наступне:

Похідна в даній точці х дорівнює тангенсу кута, утвореного позитивним напрямком дотичної у відповідній точці ( х , f ( х )) нашої кривої з позитивним напрямком осі О х .

1.2 Диференціальні функції. Визначення диференціала.

Визначення. Функція у = F ( х ) називається диференційованої в точці х, якщо її прирощення пЃ„ у в цій точці можна представити у вигляді

пЃ„ у =

де пЃЎ ( пЃ„ х ) = 0

Як видно з з визначення, необхідним умовою дифференцируемости є існування похідної. Виявляється що це умова також і досить. У самому справі нехай існують у '= f' ( х )

Покладемо - F ' ( х ), пЃ„ х п‚№ 0

, пЃ„ х = 0

При такому визначенні пЃЎ має для всіх пЃ„ х

пЃ„ у = F ' ( х ) пЃ„ х + пЃЎ ( пЃ„ х ) пЃ„ х .

Залишається, отже, встановити безперервність пЃЎ ( пЃ„ х ) при пЃ„ х = 0, тоб...


Страница 1 из 12Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок