Реферат
На тему
Поняття прокласифікації рослин
Розвитоксистематики
Систематика- Це наука, що вивчає різноманіття організмів на Землі, їхкласифікацію та еволюційні взаємини.
Основнаботанічна дисципліна - систематика рослин - розділяє різноманіттярослинного світу на супідрядні один одному природні групи -таксони (класифікація), установлює раціональну систему їхніх найменувань (номенклатура)і з'ясовує родинні (еволюційні) взаємини між ними (філогенія). Вминулому систематика грунтувалася на зовнішніх морфологічних ознаках рослині їх географічне поширення, тепер же систематики широко використовуютьтакож ознаки внутрішньої будови рослин, особливості будови рослиннихклітин, їх хромосомного апарату, а також хімічний склад і екологічніособливості рослин. Встановлення видового складу рослин (флори) якої-небудьпевній території звичайно називається флористикою, виявлення областейпоширення (ареалів) окремих видів, пологів і сімейств - хорології (фітохорологія).Вивчення деревних і чагарникових рослин виділяють в особливу дисципліну -дендрології.
У своєму розвиткусистематика рослин пройшла три етапи.
I етап. "Штучна"систематика
Штучністькласифікації полягала в тому, що вона грунтувалася на невеликій кількостівипадково взятих ознак. В результаті, в одній групі могли виявитисяабсолютно не споріднені один одному організми. Найбільшого розквітуштучна систематика досягла в середині 18 століття (система Карла Ліннея).
Карл Лінней (Linnaeus) народився (23.05.2023 в м.Росхульд (Швеція) в сім'ї сільського пастора.
Батьки хотіли, щобКарл став священнослужителем, але його з юності захоплювала природна історія,особливо ботаніка. Ці заняття заохочував місцевий лікар, порадила б Ліннеювибрати професію медика, оскільки в той час ботаніка вважалася частиноюфармакології.
У 1727 Лінней вступив доЛундський університет, перейшов в Упсальський університет, де викладанняботаніки та медицини було поставлено краще. В Упсалі працював разом з ОлафомЦельсієм, теологом і ботаніком-аматором, які брали участь у підготовці книгиВ«Біблійна ботанікаВ» (Hierobotanicum) - списку рослин, згадуваних у Біблії.У 1729 в ​​якості новорічного подарунка Цельсієм Лінней написав есе В«Вступ доЗаручини рослин В»(Praeludia sponsalorum plantarun), в якому поетичноописав процес їх розмноження. У 1731, захистивши дисертацію, Лінней ставасистентом професора ботаніки О. Рудбек. У наступному році здійснивподорож по Лапландії, збираючи зразки рослин. Упсальского науковесуспільство, субсидувати цю роботу, опублікувало про неї тільки короткий звіт -В«Флора ЛапландіїВ» (Flora Lapponica). Докладна робота Ліннея по рослинахЛапландії побачила світ лише в 1737, а живо написаний щоденник експедиціїВ«Лапландський побутВ» (Lachesis Lapponica) вийшов вже після смерті автора влатинському перекладі.
У 1733-1734 Лінней читавлекції і вів наукову роботу в університеті, написав ряд книг і статей. Однакпродовження медичної кар'єри за традицією вимагало отримання наукового ступеняза кордоном. У 1735 Лінней вступив до Хардервейкскій університет в Голландії,де незабаром отримав ступінь доктора медицини. У Голландії зблизився з відомимлейденський лікарем Г. Бургаве, який порекомендував Ліннея бургомістраАмстердама Георгу Кліффорта, пристрасному садівнику, що зібрав колекціюекзотичних рослин. Кліффорта зробив Ліннея своїм особистим лікарем і доручив йомувизначити та класифікувати розлучуваності їм екземпляри. Результатом ставтрактат В«Кліффортовскій садВ» (Hortus Cliffortianus), опублікований в 1737.
У 1736-1738 в Голландіївийшли перші видання праць Ліннея: в 1736 - В«Система природиВ» (Systemanaturae), В«Ботанічна бібліотекаВ» (Bibliotheca botanica) і В«Основи ботанікиВ»(Fundamenta botanica); в 1737 - В«Критика ботанікиВ» (Critica botanica), В«Пологирослин В»(Genera plantarum),В« Флора Лапландії В»(Flora Lapponica) іВ«Кліффортовскій садВ» (Hortus Cliffortianus); в 1738 - В«Класи рослинВ» (Classesplantarum), В«Збори родГівВ» (Corollarium generum) і В«Статевий методВ»(Methodus sexualist). У 1738 Лінней відредагував книгу про риб В«ІхтіологіяВ»(Ichthyologia), що залишилася незакінченою після смерті його друга Петера Артеді.Ботанічні роботи, особливо В«Пологи рослинВ», лягли в основу сучасноїсистематики рослин. У них Лінней описав і застосував нову системукласифікації, значно спрощує визначення організмів. У методі, якийвін назвав В«статевимВ», основний наголос робився на будові і кількостірепродуктивних структур рослин, тобто тичинок і маточок.
Ще більш сміливим працеюстала знаменита В«Система природиВ», спроба розподілити всі творіння природи -тварин, рослини і мінерали - по класах, загонам, родів і видів, а такожвстановити правила їх ідентифікації. Виправлені та доповнені видання цьоготрактату виходили 12 разів протягом життя Ліннея і кілька разів перевидавалисяпісля смерті вченого.
У 1738 Лінней подорученням Кліффорта відвідав ботанічні центри Англії. Отримав запрошенняпрацювати в Голландії та Німеччині, проте вважав за краще повернутися до Швеції і в 1739відкрив медичну практику в Стокгольмі. У 1741 був призначений професороммедицини Упсальского університету, а в 1742 - професором ботаніки. Подальшіроки він в основному викладав, проте тоді ж зробив кілька науковихекспедицій в маловивчені області Швеції. Збирачі всього світу надсилали йомуекземпляри невідомих форм живого, і він описував у своїх книгах кращізнахідки.
У 1745 Лінней опублікувавпраця В«Флора ШвеціїВ» (Flora Suecica), в 1746 - В«Фауна ШвеціїВ» (Fauna Suecica), в1748 - В«Упсальський садВ» (Hortus Upsaliensis). У Швеції та за кордоном продовжуваливиходити нові видання В«Системи природиВ». Деякі з них, особливо шосте(1748), десяте (1758) і дванадцяте (1766), містили додатковіматеріали. Знамениті 10-е і 12-е видання стали енциклопедичнимибагатотомник, що містили короткі описи всіх відомих на той часвидів тварин, рослин і мінералів. Стаття про кожному виді доповнювалася інформацієюпро його географічне поширення, середовища проживання, поведінці ірізновидах. Саме в 10-му виданні Лінней вперше дав подвійні (бінарні, абобіномінальні) назви всім відомим йому видам тварин. У 1753 завершив працюВ«Види рослинВ» (Species plantarum), в ньому містилися описи та бінарніназви всіх видів рослин, що визначили сучасну ботанічнуноменклатуру. У книзі В«Філософія ботанікиВ» (Philosophia botanica), що вийшла в1751, Лінней афористично виклав принципи, якими він керувався прививченні рослин.
Помер Лінней10.1.1778 в м. Упсала (Швеція).
Значенняробіт К. Ліннея
Одним з першихсистематизатор оточуючого нас світу вважається Аристотель. Його учень, В«батькоботаніки В»Теофраст звів докупи і систематизував дані свого часу пророслинах. У В«Природній історії рослинВ» він докладним чином описав ікласифікував близько 500 видів, заклав основи морфології, географії таекології рослин. Теофраст розділив відомі йому рослини за життєвими формами:дерева, чагарники, напівчагарники і трави. В межах кожної форми вінрозрізняв культурні та дикорослі, наземні і водні, вічнозелені ілистопадні, квітучі і нецветущіе. Отже, Теофраст вже використавпринцип ієрархічності.
У Середні століття переважавутилітарний підхід до класифікації організмів. Наприклад, рослини ділилися насільськогосподарські, харчові, лікарські та декоративні. При класифікаціїрослин враховувалися особливості зовнішньої будови їх генеративних органів.Наприклад, італієць Андреа Цезальпіно орієнтувався на характерні риси насінняі плодів, француз Жозеф Турнефор вважав визначальною форму віночка.
У XVII-XVIII ст. довільний вибір класифікаційних ознакпривів до створення безлічі штучних систем, з яких найбільшвсеосяжної і обгрунтованою стала система Карла Ліннея.
Можна тільки дивуватисятій грандіозній роботі, яка була задуму і проведена Лі...
