Введення Немає межі досконалості, так само і осягнення усіх таємниць створення гарного оригінального фото. Секрети фотозйомки завжди інтригують, і не тільки початківців фотографів, але й професіоналів. Але якщо починаючому фотографові достатньо на перших порах проходити майстер класи у професіоналів, то самим професіоналам доводиться постійно вдосконалювати свою майстерність, грунтуючись особистим досвідом, методом проб і помилок.
У чому ж складаються секрети фотозйомки, на це повністю не відповість жоден фотограф, тому що для отримання відмінного фото не достатньо лише експериментувати з грою світла, потрібна думка, яка буде створювати образи, будувати композиції для створення неповторних кадрів.
Кожен професійний фотограф має свої секрети фотозйомки, якими він ділитися, намагаючись розповісти про свої успіхи, пише книги. Але, у всякому разі, для досягнення певного рівня необхідно довго і ретельно працювати з образами, освітленням, робити багато кадрів, дивитися на світ крізь видошукач, адже при величезній кількості знімків може вдалою виявитися лише 3-4% відзнятого матеріалу. Є стандартні секрети фотозйомки, це робота зі світловим потоком, грою тіней, макіяжем, ракурсом, але основними секретами є все ж особистий досвід, заснований на майстер-класах професійних фотохудожників і відточеним власними вміннями та досягненнями.
Актуальністю роботи є не регламентований законодавством зовнішній вигляд товару і його сутність, що призводить до обману споживача і нервовим потрясінням.
Цілі і завдання дослідження: Мета роботи - розглянути стан фотожурналістики на сучасному етапі. Показати приховані прийоми для залучення споживача.
Для реалізації цієї мети в дипломній роботі вирішуються наступні дослідницькі завдання:
- розглядається історичний досвід впровадження фотозображень в рекламну індустрію;
- розглянути специфіку роботи з брендами і торговельними марками;
- розглянути хитрості й тонкості фотожурналістики.
-->p>
Об'єкт, предмет і межі дослідження. Об'єктом дослідження є фотостудія В«фотоприймачемВ», предметом дослідження є секрети фотозйомки. Робота побудована на матеріалі історії та теорії культури, історії та теорії фотографії. У сферу дослідження залучені зразки рекламних фотозображень з історії американської, європейської та вітчизняної фотографії, а так само фотозображення зроблені на студії В«фотоприймачемВ».
За рамками дослідження залишаються проблеми психології сприйняття рекламної фотографіки на різних носіях, технічні аспекти виробництва рекламних фотографічних композицій на виробах текстильної та легкої промисловості.
Практичне значення даної роботи полягає в тому, що викладені в ній матеріали можуть застосовуватися в практиці.
1. Фотографія
1.1 Історія фотографій
Фотографією або фотознімком, або просто знімком називають кінцеве зображення, отримане в Внаслідок фотографічного процесу і розглядається людиною.
Хімічна історія фотографії починається в далекій давнині. Люди завжди знали, що від сонячних променів темніє шкіра, іскряться дорогоцінні камені, псується смак пива. Оптична історія фотографії налічує близько тисячі років. Найпершу камеру-обскуру можна назвати кімнатою, частина якої освітлена сонцем (рис. 1).
Арабська математик і вчений десятого століття Альгазена з Басри, який вивчав поведінку світла і писав про основні принципи оптики, зауважив природний феномен перевернутого зображення. Він бачив перевернуте зображення на білих стінах затемнених кімнат або наметів, поставлених на сонячній стороні Перської затоки, - зображення проходило через невеликий круглий отвір в стіні, у відкритому запоні намети або драпірування. Альгазена використовував камеру-обскуру для спостережень за затемненнями сонця, знаючи, що шкідливо дивитися на сонце неозброєним оком.
Першою людиною, хто довів, що не тепло, а світло робить срібну сіль темною, був Йоганн Гейнріх Шульце (1687-1744), фізик, професор Галльського університету в Німеччині. У 1725 році, намагаючись приготувати речовину, що світиться, він випадково змішав крейду з азотною кислотою, в якій містилося розчинене срібло. Він зауважив, що якщо сонячне світло потрапляло на білу суміш, вона ставала темною, у той час як суміш, захищена від сонячних променів, не змінювалася. Потім він провів декілька експериментів з фігурами і буквами, які вирізав з паперу і накладав на пляшку з готовим розчином, - виходили фотографічні відбитки на посрібленому крейді. Професор Шульце опублікував отримані дані в 1727 році, але у нього не було й думки постаратися зробити знайдені зображення постійними. Він збовтував пляшку з розчином, і зображення пропадало. Цей експеримент дав поштовх цілій серії спостережень і відкриттів в хімії, які через сторіччя призвели до винаходу фотографії.
З незапам'ятних часів, наприклад, було відмічено, що промінь сонця, проникаючи крізь невеликий отвір в темне приміщення, залишає на площині малюнок предметів зовнішнього світу. Предмети зображуються в точних кольорах і пропорціях, але в зменшених розмірах та в перевернутому вигляді. Це властивість камери-обскури було відомо ще давньогрецького мислителю Арістотелеві, жило в четвертому столітті до нашої ери. Принцип роботи камери-обскури описав у своїх працях Леонардо да Вінчі.
Відомо, що ще в тринадцятому столітті були винайдені окуляри. Очкове скло перекочувало потім в зорову трубу Галілео Галілея. У Росії вчений М.В. Ломоносов поклав початок розвитку светосильних труб і оптичних приладів.
Настав час, коли камерою-обскура стали називати ящик з двоопуклою лінзою в передній стінці і напівпрозорої папером або матовим склом в задній стінці. Такий прилад служив для механічної замальовки предметів зовнішнього світу. Перевернуте зображення за допомогою дзеркала можна було поставити прямо і обвести олівцем на аркуші паперу.
В середині вісімнадцятого століття в Росії мала поширення камера-обскура, яка носила назву В«махина для знімання першпектив В», зроблена у вигляді похідної намети. З її допомогою були відображені види Петербурга, Петергофа, Крондштата та інших російських міст.
Одним з найбільш важливих вкладів у створення умов для винаходу способу перетворення оптичного зображення в хімічний процес послужило відкриття молодого російського хіміка-аматора, А.П. Бестужева-Рюміна (1693 - 1766). Займаючись в 1725 році складанням лікувальних сумішей, Бестужев-Рюмін виявив, що під впливом сонячного світла розчини солей заліза змінюють колір.
Цілеспрямовану роботу з хімічного закріплення світлового зображення в камері-обскура вчені і винахідники різних країн почали тільки в першій третині дев'ятнадцятого століття. Найкращих результатів домоглися французи Жозеф Ньєпс Нісефор (1765 - 1833), Луї-Жак Манде Дагер (1787 - 1851) і англієць Вільям Генрі Фокс Тальбот (1800 - 1877). Їх прийнято вважати винахідниками фотографії.
Хоча спроби отримання фотографічного зображення проводилися ще в 17 столітті, роком винаходу фотографії вважається 1839, коли в Парижі з'явилася так звана дагеротипія. На основі своїх досліджень і дослідів Нисефора Ньепса, французькому винахіднику Луї Дагеру вдалося зробити фотографію людини і отримати стійке фотозображення. У порівнянні з більш ранніми дослідами час експозиції скоротилося (менше 1 хв). Принципова відмінність дагеротипією від сучасної фотографії - це отримання позитиву, а не негативу, що робило неможливим отримання копій.
Перше закріплене зображення зроблене французом Жозефом Нісефор Ньєпс не збереглося до наших днів. Тому першої в історії фотографією вважається знімок В«вид з вікна В», отриманий Ньєпса в 1826 році за допомогою камери-обскури на олов'яної платівці, покритої тонким шаром асфальту. Експозиція тривала вісім годин при яскравому сонячному світлі. ...
