Міністерство освіти і науки України
Севастопольський національний технічний університет
Контрольна робота
по темі:
В«Електронні платіжні системи в Інтернет та їх особливості В»
Виконав: ст. гр. МО-52з
Еловенкова Е.С.
р. Севастополь
2010
Електронні платіжні засоби
Платіжна система в Інтернеті - це система проведення розрахунків між фінансовими, комерційними організаціями і користувачами Інтернету в процесі покупки/продажу товарів і послуг через Інтернет. У системі електронної комерції платежі здійснюються при дотриманні ряду умов:
дотримання конфіденційності;
збереження цілісності інформації;
покупці і продавці повинні бути упевнені, що всі сторони, що беруть участь в угоді, є тими, за кого вони себе видають. Процес посвідчення сторін називають аутентифікацією;
можливість оплати будь-якими доступними покупцеві платіжними засобами;
наявність коштів у покупця (авторизація);
гарантії ризиків продавця. Здійснюючи торгівлю в Інтернеті, продавець схильний безлічі ризиків, пов'язаних з відмовами від товару і несумлінністю покупця. Величина ризиків повинна бути узгоджена з постачальником послуг платіжної системи та іншими організаціями, включеними в торгові ланцюжки, за допомогою спеціальних угод;
мінімізація плати за транзакцію. Плата за обробку транзакцій замовлення і оплати товарів, природно, входить в їх вартість, тому зниження ціни транзакції збільшує конкурентоспроможність. Важливо відзначити, що транзакція повинна бути оплачена в будь-якому випадку, навіть при відмові покупця від товару.
Лідируюче положення серед існуючих платіжних систем займають системи на основі пластикових карт і перш за все кредитних карт. Більшість транзакцій в Інтернеті відбуваються з використанням саме цього виду платежу.
Пластикова карта - це персоніфікований платіжний інструмент, що надає можливість безготівкової оплати товарів, і послуг, а також отримання готівки коштів у відділеннях банків і банкоматах. Одна з основних функцій пластикової карти - забезпечення ідентифікації використовує її особи як суб'єкта платіжної системи.
На сьогоднішній день найбільш поширеними є картки з магнітною смугою, яка розташовується на зворотній стороні і, відповідно до стандарту ISO 7811, складається з трьох доріжок: перші дві призначені для зберігання ідентифікаційних даних, на третю можна записувати інформацію (наприклад, поточне значення ліміту дебетової картки). Однак через невисоку надійності багаторазово повторюваного процесу запису/зчитування запис на магнітну смугу, як правило, не практикується, і такі карти використовуються тільки в режимі зчитування інформації.
Гарантом виконання платіжних зобов'язань, що виникають в процесі обслуговування пластикових карток, є випустив їх банк-емітент. Тому карти на Протягом усього терміну дії залишаються власністю банку, а клієнти - власники карток - отримують їх лише у користування. Характер гарантій банку-емітента залежить від платіжних повноважень, що надаються клієнту і фіксуються класом картки. При видачі картки клієнту здійснюється її персоналізація - на неї заносяться дані, що дозволяють ідентифікувати картку і її власника, а також здійснити перевірку платоспроможності картки при прийомі її до оплати чи видачі готівки. Процес затвердження продажу або видачі готівки по картці називається авторизацією. Для її проведення точка обслуговування робить запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред'явника картки і його фінансових можливостей. Найбільш поширена автоматична авторизація, коли карта поміщається в POS-термінал (POS - Point Of Sale), дані зчитуються з картки, касиром вводиться сума платежу, а власником картки зі спеціальної клавіатури-секретний ПІН-код (ПІН - персональний ідентифікаційний номер). Після цього термінал здійснює авторизацію або встановлюючи зв'язок з базою даних платіжної системи (авторизація в режимі підключення), або здійснюючи додатковий обмін даними з самою карткою (Авторизація в автономному режимі). У разі видачі готівки процедура носить аналогічний характер з тією лише особливістю, що гроші видаються спеціальним пристроєм - банкоматом, який і проводить авторизацію.
Банк-емітент, як правило, не займається діяльністю, що забезпечує прийом пластикових карт підприємствами торгівлі та сфери послуг. Ці завдання вирішує банк-еквайєр, що здійснює весь спектр операцій із взаємодії з точками обслуговування карток: обробку запитів на авторизацію; перерахування на розрахункові рахунки точок коштів за товари і послуги, наданих по картах; прийом, сортування і пересилку документів (паперових і електронних), що фіксують здійснення операцій з використанням карт; розповсюдження стоп-листів (переліків карток, операції з яким з тих чи інших причин припинені) та ін
Крім того, банк-еквайєр може здійснювати видачу готівки по картках як у своїх відділеннях, так і через належні йому банкомати. Банк може суміщати функції еквайєра і емітента. Слід зазначити, що основними, невід'ємними функціями банку-еквайра є фінансові функції, пов'язані з виконанням розрахунків і платежів точкам обслуговування. Що ж стосується перерахованих вище технічних атрибутів його діяльності, то вони можуть бути делеговані еквайєром спеціалізованим сервісним організаціям - процесинговим центрам.
Використання кредитних карт для проведення платежів через Інтернет пов'язано з певними технічними недоліками. Угоди, що відносяться до міжнародної класифікації до типом mail order/telephone order (mo/to), були досить поширені ще в попередні Інтернету часи в країнах з розвиненими картковими платіжними системами, але в силу специфіки товарів, що виставляються на продаж в Інтернеті, виявилися слабозахищених від шахрайства, будучи просто перенесеними в Інтернет. При оформленні угод mo/to з отриманням номера карти поза Мнтернета у продавця завжди є можливість провести аутентифікацію (визначення особистості) клієнта при доставці товару. Правила торгівлі по картах припускають обов'язкову аутентифікацію покупця як власника пред'явленої карти, будь то платіж в магазині з прокатуванням карти, коли касир засвідчується в тому, що бере оплату саме з власника картки, або доставка товару по замовленню, зробленому по телефону, коли служба доставки несе відповідальність за доставку товару саме замовнику в повній мірі дотримання цих правил в Інтернеті неможливо.
Частковим вирішенням зазначених проблем може бути використання протоколів (програми) шифрування SSL і SET, який є сьогодні найбільш захищеним, але в силу різних причин ще не отримав достатнього поширення.
Ще одним з обмежень використання пластикових карток є обмеження на нижня межа вироблених покупок, що становить близько 3 ~ 5 дол Так як за проведення кожної транзакції емітент карти бере порядку 1,5-3% від суми транзакції, але не менше 20 центів, то проводити оплату товарів в нижньому ціновому діапазоні стає невигідно.
Спроби кардинально усунути недоліки платіжних систем в Інтернеті на основі кредитних карт привели до розробки альтернативних видів платіжних систем - так званих дебетових систем, найбільш широке поширення серед яких отримали сьогодні "електронні гроші". Дебетові схеми платежів в Інтернеті побудовані аналогічно їх традиційним прототипам: чековими і звичайним грошовим схемами. У схему залучені дві незалежні сторони - емітенти та користувачі. Під емітентом розуміється суб'єкт, керуючий платіжною системою. Він емітує електронні грошові одиниці. Користувачі систем виконують дві головні функції: виробляють і приймають платежі через Інтернет, використовуючи випущені електронні одиниці.
1. Електронні чеки - є аналогом звичайних паперових чеків. Чек є приписом платника своєму банку перерахувати гроші зі свого рахунку на рахунок пред'явника чека. Ві...
