План
Введення
1. Витрати виробництва і собівартість продукції
1.1. Витратний і ціннісної підходи в ціноутворенні
1.2. Витрати і собівартість продукції
2. Ціна - основний елемент ринкової економіки
2.1. Ціна та її функції
2.2. Класифікація цін
2.3. Цілі і фактори ціноутворення
3. Цінова політика підприємства
3.1. Цінова стратегія
3.2. Методи ціноутворення
Висновок
Список використовуваної літератури
Додаток
Введення.
Ціна в сучасній економіці-це не тільки індикатор співвідношення попиту і пропозиції, на який повинна орієнтуватися фірма, але перш за все-найважливіший елемент маркетингу фірми. Але на зміну цінової конкуренції приходить конкуренція якості й додаткових послуг для споживача. Стабільність цін та ринкових умов виявляється для фірми привабливіше, ніж передбачувані вигоди від зміни цін. Наскільки, цікаво, підходить ця теза для російської дійсності?
Науково-технічні досягнення посилили тенденцію уваги споживачів до якості продукції. Одночасно підвищилися увагу суспільства до екології та загальна культура споживання. В результаті відбулася диференціація попиту, викликала подальше підвищення вимог до якості і обслуговування споживача. А так як на російських ринках насиченість ринку нижче, ніж, скажімо в Європі, а також нижче і середній рівень доходів у порівнянні з європейськими, то і набагато вище цінова чутливість споживачів. Таким чином для нашої країни питання ціноутворення більш ніж актуальне.
Курсова робота складається з трьох частин. Перша частина роботи містить загальні відомості про витратах підприємства і розрахунку собівартості, а також розглядаються основні підходи в ціноутворенні. У другій частині йдеться про ціни на продукцію, про функції цін і цілі ціноутворення. Третя частина присвячена розробці цінової політики підприємства, її значенням, методам ціноутворення, видам цінових стратегій.
1. Витрати виробництва і собівартість продукції.
1.1 Витратний і ціннісний підходи в ціноутворенні.
Конфлікти між фінансистами і маркетологами з питання про політику цін зазвичай виникають на тих підприємствах, де керівництво не зробило чіткого вибору між альтернативними підходами до ціноутворення: затратним і ценнос-тним. Їх суть можна проілюструвати за допомогою наступних схем [1].
1. Витратний підхід.
Продукт
Технологія
Витрати
Ціна
Цінність
Покупці
2. Ціннісний підхід
Покупці
Цінність
Ціна
Витрати
Технологія
Продукт
Витратний підхід до ціноутворення історично самий старий і на перший погляд самий надійний. У його основі лежить така реальна категорія, як витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції, підтверджені первинними документами бухгалтерії. Насправді цей під-хід має принципово непереборний дефект. У багатьох випадках величину питомих витрат на одиницю продукції, яка, власне, і повинна бути основою ціни при цьому підході, неможливо визначити до того, як ціна буде встановлена.
При ринковій організації збуту продукції рівень ціни визначає можливий обсяг продажів і відповідно можливий масштаб виробництва. Тим часом і економічна теорія, і бухгалтерський облік визнають, що від масштабу виробництва прямо залежить величина питомих витрат на виробництво одиниці продукції. При зростанні обсягів випуску знижується сума постійних витрат, що припадають на один виріб, і відповідно величина середніх витрат на його випуск. Отже, розумний менеджер не повинен вставати на шлях пасивного ціноутворення, коли встановлення цін відбувається строго на основі затратного метолу або тільки під впливом цінових рішень конкурентів. Найбільш розумний підхід - активне ціноутворення, коли через управління цінами досягається потрібна величина продажів і відповідна їй величина середніх витрат, що виводить підприємство на бажаний рівень прибутковості.
Якщо спробувати сформулювати питання, які найбільшою мірі адекватні логіці активного ціноутворення, то вони будуть звучати приблизно так: В«Наскільки нам потрібно збільшити кількість проданих товарів, щоб при більш низькою ціною отримати велику масу прибутку? В»абоВ« Якою кількістю продаваних товарів ми можемо пожертвувати, щоб при більш високій ціні отримувати більший прибуток, ніж раніше? В».
Саме такий підхід дозволяє уникнути серйозного дефекту витратного ціноутворення занадто високих цін на В«слабкихВ» ринках (тобто ринках з погіршення кон'юнктурою) або занадто низьких цін на В«сильнихВ» ринках (тобто ринках з зростаючим попитом).
Однак саме витратний метод лежить в основі цінової політики багатьох підприємств, що дістався їм від радянської системи управління. І фахівці стверджують, що недоліки цього методу найбільш яскраво проявляються в двох ситуаціях: коли необхідно пристосуватися до нових умов конкуренції і коли у підприємства немає оборотних коштів.
Задача ж ціннісного підходу до ціноутворення полягає зовсім не в тому, щоб клієнти підприємства були задоволені. Таку прихильність можна придбати і за рахунок біль-ших знижок з цін. Ціннісне ціноутворення покликане забезпечити перш все отримання прибутку за рахунок досягнення вигідного для підприємств співвідношення В«цінність/витратиВ», а зовсім не за рахунок максимального нарощування обсягів продажів.
"Ключ ціннісного методу-позиціонування товару в певному сегменті ринку. Тому, скажімо, замість того, щоб до втрати пульсу знижувати собівартість, підприємства задаються питанням, чи не краще пошукати інших покупців "[2]. При ціннісному ціноутворенні потрібно переконати покупців в тому, що їм варто заплатити за цей товар більш високу ціну, оскільки він їм куди корисніше, ніж вони В«самі спочатку подумалиВ». І якщо до цього додаються ще зусилля фінансистів і бухгалтерів (фахівців з управлінського обліку), то виникає саме той результат, до якого і повинне прагнути підприємство: максимальна різниця між цінністю товару для покупця, яку він готовий оплатити, і витратами, які необхідні підприємству, щоб виготовити товар з такими властивостями. У цих умовах завдання ціноутворення полягає саме в тому, щоб якомога більша частина цієї різниці перетворилася на прибуток підприємства і як можна менша - в виграш покупця.
Природно, що вирішення цього завдання, як правило, залежить від впливу та третьої сторони-інших підприємств, що конкурують на цьому ринку. Тому в ідеалі цінова політика підприємства народжується і вдосконалюється у результаті постійної співпраці бухгалтерів, фінансистів, маркетологів, менеджерів і співробітників інформаційних служб, які вивчають ринкову ситуацію. У цих у...
