МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ РОСІЇ
Рязанський інститут права та економіки
Кафедра виробничого менеджменту і маркетингу в ОВС
КУРСОВА РОБОТА
Тема: Скляні та керамічні вироби
ЗМІСТ
Введення
1 Загальна характеристика скляних і керамічних виробів
1.1 Класифікація, склад і будова скла та кераміки
1.2 Тенденції розвитку скляної та керамічної промисловості в Росії
2 Аналіз основних споживчих властивостей, асортименту та показників якості виробів побутового призначення із скла і кераміки
2.1 Споживчі властивості скляних і керамічних виробів
2.2 Асортимент скляних і керамічних товарів
2.3 Якість виробів зі скла і кераміки
2.4 Маркування, пакування, приймання, транспортування та зберігання виробів
Висновок
Список використаних джерел
Додаток
Введення
Скляна і керамічна промисловість переживає в даний час серйозні зміни і знаходиться в процесі еволюції. Відбувається перехід індустрії від виробника до споживача. Відтепер споживач вільний сам міняти схему здійснення покупок, спираючись вже не на необхідність, а на вибір. Товари кращої якості необхідні нам для підтримки рівня продажів і залучення покупців.
Найважливіші характеристики і споживчі властивості скляних і керамічних виробів розглядається безліччю наукових робіт і монографій відомих вчених і практиків, таких як Брильовський О.А., Брозовського Д.І., Борисенко І.М., Бурова М., Гамідуллаев В. М., Іванова Є. В., Миколаєва С. Л., Іванов А.І., Іванов Г.Г., Кругляков Г.Н., Мікуловіч Л.С., Локтєв А.В., Фурс І.М., Панкратов В.К., Серьогіна Т.К., Пеньков В.І. та ін Тим не менше, питання вдосконалення якості і інших властивостей скляної та керамічної продукції недостатньо докладно розглянуті в популярній і спеціальній літературі.
Все вищевикладене й обумовило вибір теми цієї курсової роботи та її основну мету: дати масштабний аналіз властивостей, асортименту та якості скляних і керамічних виробів.
Поставлена ​​мета реалізується рішенням наступних завдань:
- дати поняття скла та кераміки й привести їх класифікації;
- розглянути споживчі властивості скляних і керамічних товарів і фактори їх формування;
- охарактеризувати асортимент і показники якості скляних і керамічних товарів.
У процесі вивчення та опрацювання матеріалів застосовувалися такі методи досліджень: абстрактно-логічний, монографічний, економіко-статистичний, розрахунково-конструктивний, використовувалися основні прийоми аналізу. Теоретичну основу дослідження склала спеціальна література з досліджуваної проблеми вітчизняних авторів.
Робота складається з вступу, трьох глав і укладення; містить в собі 29 сторінок машинописного тексту, список використаних джерел та графічний додаток.
1 Загальна характеристика скляних і керамічних виробів
1.1 Класифікація, склад і будова скла та кераміки
склоподібного стану є різновидом аморфного. Тверді речовини в склоподібного вигляді називаються склом. Склу властиві твердість, однорідність, крихкість, прозорість. До складу скла можуть входити майже всі елементи періодичної системи. Для виготовлення посуду та декоративних виробів широко застосовують силікатні скла (клас оксидних стекол), у яких стеклообразующих окислом служить кремнезем. Силікатні скла економічніші завдяки поширеності сировини, легкості промислової переробки і сприятливому поєднанню технологічних і споживчих властивостей.
Виробництво стеклообразного кремнезему (кварцового скла) технологічно досить складно і вимагає високих температур (1750-1900 В° С). Силікатні скла-багатокомпонентні склади, в яких крім кремнезему присутні оксиди лужних і лужноземельних металів, іноді з'єднань інших груп.
Для побутового посуду згідно ГОСТ 24315-80 застосовують скло таких складів: натрій-кальцій-силікатне, спеціальне побутове, кришталеве, малосвинцового кришталь, свинцевий кришталь, високосвінцовий кришталь, барієвої кришталь.
Типові склади натрій-кальцій-силікатного скла (у вагових відсотках): SiO2-73-76, СаО-6-8, Na2O-12-15, Ка2О-1-6. Спеціальне побутове скло (алюмосилікатні, боросилікатне) містить, крім того, оксиди магнію (2,76 - 8,0%), оксиди бору (5-12%), що поліпшують його механічні та термічні властивості. До складу кришталевих стекол входять оксиди свинцю, барію, які підвищують щільність, прозорість, блиск, покращують гру світла. Склад свинцевого кришталю (у вагових відсотках): SiO2-57, 5, К2O-15, 5, Nа2O-1, 0, В2О3-1, 2, РЬО-24, 0, ZnO - 1,8. У малосвинцового кришталі менше (18-24%) оксидів свинцю, в високосвінцовом більше (30% і більше).
Керамічними називають вироби, виготовлені з глини у суміші з мінеральними добавками і обпалені до камневидное стану.
Кераміку класифікують за характером будови, ступеня спікання (Щільності) черепка, типами, видами і різновидам черепка.
За характером будови черепка розрізняють грубу і тонку кераміку. Вироби грубої кераміки (гончарні вироби, цегла, черепиця) мають грубозернистий пористий черепок неоднорідної структури, жовтувато-коричневого кольору. До тонкокерамічних відносяться вироби щільною спеченої або дрібнопористою однорідної структури, білі або светлоокрашенние - фарфор, тонкокаменние вироби, напівпорцеляна, фаянс, майоліка.
За ступенем спікання (щільності) черепка керамічні вироби підрозділяють на щільні спеклися з водопоглинанням менше 5% (фарфор, тонкокаменние, напівфарфорові вироби) і пористі з водопоглинанням більше 5% (Фаянс, майоліка, гончарні вироби).
Основні типи кераміки-фарфор, тонкокаменние вироби, напівпорцеляна, фаянс, майоліка, гончарна кераміка. Фарфор виготовляють двох видів - твердий і м'який (характеризує не фізичну твердість черепка, а його склад і к-мпературу випалу)
Різновидом твердого фарфору є низькотемпературний (Низькоспікливі) фарфор. М'який фарфор також має декілька різновидів. У нашій країні виробляють в основному кістяний і високополевошпатовий м'який фарфор. Фаянс також може бути твердим і м'яким, проте в даний час випускається тільки твердий фаянс. Майоліку підрозділяють на наступні види: з фаянсових мас, беложгущихся глин, напівпорцелянових мас і кольорових глин.
Тип кераміки та її властивості визначаються складом і структурою черепка і глазурі, які в свою чергу залежать від обробки вихідних сировинних матеріалів, складу мас і глазурей, особливостей режиму випалу. В склад керамічних мас входять пластичні глинисті речовини (глина і каолін), охляли матеріали (кварц, кварцовий пісок), плавні (польовий шпат, пегматит, перліт, кістяна зола і т. д.).
В процесі випалення в результаті складних фізико-хімічних перетворень компонентів маси і глазурной шихти, їх взаємодії формується структура керамічного черепка і глазурі. Структура черепка неоднорідна і складається з кристалічної, склоподібної і газової фаз.
Кристалічна фаза включає муліт (3Аl2О3 Г— 2SiO2), залишки зміненого глинистої речовини, зерна нерастворившаяся кварцу. Кристалічна фаза і особливо кристали муллита підвищують міцність, термостійкість і хімічну стійкість черепка.
склоподібного фаза утворюється при розплавлюванні плавнів, частково кварцу та інших компонентів. У кількості до 45 - 50% вона підвищує міцність черепка, при більшому вмісті знижує термостійкість, збільшує крихкість виробів. Ця фаза сприяє зменшенню водопоглинання, обумовлює просвічуваністю порцеляни.
Газова фаза (замкнуті і відкриті пори знижує механічну міцність, термічну і хімічну стійкість, обумовлює водопоглинання черепка.
Співвідношення окремих фаз у черепку, а також склад кожної фази, склад і структура глазурного шару специфічні для кераміки різних типів. Нижче дається хара...
