Своєрідність композиції та особливості художнього стилю Жана-Батіста Мольєра у комедії "Тартюф" » Українські реферати
Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Зарубежная литература » Своєрідність композиції та особливості художнього стилю Жана-Батіста Мольєра у комедії "Тартюф"

Реферат Своєрідність композиції та особливості художнього стилю Жана-Батіста Мольєра у комедії "Тартюф"

Реферат Своєрідність композиції та особливості художнього стилю Жана-Батіста Мольєра у комедії В«ТартюфВ»

Зміст

Введення 1. Біографія і творчість 2. В«Тартюф або Обманщик, або ЛицемірВ» - сама важка доля 3. Сюжетно-композиційне своєрідність комедії Висновок

Список літератури


Введення

мольєр драматург комедія Тартюф

Значення Жана-Батіста Мольєра у світовій літературі перебільшити дуже важко. Він об'єднав у своїй творчості кращі традиції французького народного театру і передові ідеї гуманізму і створив новий вид драми - високу комедію, тим самим відкривши нову сторінку в історії не тільки французького, а й світового театру. Мольєр позначив шляхи для всього подальшого розвитку драматургії. Його творчість послужило своєрідним мостом між двома великими культурними епохами - Відродженням і Просвітництвом. Домольеровскіе комедії першої половини XVII століття носили вельми поверхневий, розважальний характер, позбавлений будь-якої соціально-моральної проблематики. Мольєр висуває на перший план не розважальні, а виховні і сатиричні завдання. Його комедіям притаманні гостра, бичующая сатира, непримиренність з соціальним злом і, разом з тим, іскрометний здоровий гумор і життєрадісність.

Про значення В«ТартюфаВ» для самого драматурга можна судити вже по тому, як довго і наполегливо він відстоював п'єсу, скільки душевних і фізичних сил витратив на протистояння тим, хто на неї ополчився. Не раз він ставав об'єктом наклепів та брудних пліток ворогів, яких зачіпало його творчість. У передмові до комедії Мольєр емоційно вигукує: В«... Хіба ... перекручення моральності не нав'язло у нас в зубах? »« Ми бачимо лиходіїв, які, повсякденно прикриваючись благочестям, блюзнірськи змушують його бути посібником страшних злочинів В». В«ТартюфВ» послужив Мольеру літературним зброєю, мішень якого - ненависний йому порок, що став справжнім суспільним лихом в умовах абсолютизму і контрреформації.

Актуальність даної роботи обумовлена ​​тим, що інтерес до творчості Мольєра і зокрема до його комедії В«ТартюфВ» не слабшає до цього дня, про що свідчить різноманіття книг і монографій театрознавців та літературознавців, а також присвячених Мольеру наукових статей і публікацій, знайдених мною в мережі Інтернет.


1. Біографія і творчість

Великий французький драматург Жан Батист Мольєр (1622 - 1673), автор всесвітньо відомих комедій В«ТартюфВ», В«Дон ЖуанВ», В«МізантропВ», В«СкупийВ», В«Міщанин у дворянствіВ» і багатьох інших, фактично став В«російським зарубіжнимВ» письменником.

Мольєр - псевдонім Жана Батіста Поклена, що з'явився на світ в Парижі 15 січня 1622 року. Він народився в буржуазній сім'ї й повинен був успадкувати професію свого батька, придворного шпалерника. Інша хороша перспектива - вивчитися на юриста, це і престижно, і дає можливість заробляти великі гроші. Але юнак вирішив стати актором. Ця професія вважалась однією з найнижчих і мерзенних. Актори були прокляті Церквою, їх не дозволялося ховати на кладовищі, якщо перед смертю вони не відмовлялися від свого заняття. Коли Мольєр був уже знаменитим драматургом, Французька Академія запропонувала йому місце академіка, але за умови, що він порве з театральною діяльністю. Мольєр не захотів виконати цю умову, і двері Академії для нього залишилися назавжди закритими.

Початок театральної кар'єри юного Поклена було невдалим. Разом з групою друзів він організував В«Блискучий театрВ», але театр цей нічим особливо не відзначався і в кінці кінців зазнав повного краху, і Поклен, який відповідав за фінанси театру, деякий час навіть сидів у борговій в'язниці. Це неважко пояснити, адже репертуар В«Блискучого театруВ» майже суцільно складався з трагедій, які гралися на сцені кращого театру Франції - В«Бургундського готелюВ». Але якщо в В«Бургундському готелі В»працювали видатні актори-трагіки, то вВ« Блискучий театр В»рівень художньої майстерності майже всіх акторів був невисокий, трагічні ролі у них не виходили. Зазнавши фіаско в Парижі, вони вирішили покинути столицю, щоб спробувати щастя в провінції.

Трупа перебувала в провінції 12 років, з 1646 по 1658 рік. Спочатку її чекали серйозні невдачі. Публіка не хотіла дивитися трагедії та віддавала перевагу італійських акторів, раптом по залу проноситься слух, що десь поруч веселу комедію розігрують перед публікою приїхали в місто італійські актори. І глядачі, ламаючи лавки і давлячись в дверях театру, спрямовуються до італійців - головним конкурентам, відбиваючим публіку у Мольєра.

У 1658 році трупа Мольєра повернулася до Парижа. Вона зіграла перед королем Людовіком XIV і його двором трагедію Корнеля В«НікомедВ». Знову трагедія - і знову невдача. Але Мольєр, бажаючи виправити враження, зразу після В«НикомедаВ» показав свою комедію В«Закоханий доктор В»у дусі італійських комедій масок. Успіх був величезним. Король залишив трупу в Парижі, віддав їй театр Пті-Бурбон, виділив Мольєру щорічний пенсіон.

Перший сезон трупа грала репертуар, підготовлений в провінції (до речі, знову трагедії), та ще й на зміну з вічними конкурентами - італійцями, які грали на тій же сцені. Так що успіху не було. Але Мольєр не здавався. Вам хочеться комедію? Будь ласка! Але це буде сатира на вас, стовпи салонної культури, які нав'язали театру свої правила. Першою п'єсою для нового театру стала одноактна комедія В«Смішні жеманніци В»(1659). Комедія мала величезний успіх. Але аристократки образилися на Мольєра. Дійсно, Мольєр зло висміює прагнення аристократії відгородитися від народу за допомогою умовної культури, химерного мови та манер. Слово В«преціознийВ», яке раніше вимовлялося з повагою, після комедії Мольєра стало викликати загальний сміх, набуло нового значення: В«манірнийВ».

Вороги вирішили помститися драматургу: трупу видворили з Пті-Бурбона, а будинок театру знесли з такою поспішністю, що в ньому загинули декорації, костюми. Актори виявилися на вулиці. Але вони не покинули Мольєра, хоча їх запрошували в інші театри. Король виділив трупі нове приміщення - зал у палаці Пале-Рояль. У цій будівлі Мольєр буде працювати до кінця свого життя.

Незважаючи на тріумф В«Смішних манірницьВ», трупа Мольєра, як і раніше часто грає трагедії, знову без особливого успіху. Після низки провалів Мольєр приходить до чудово сміливою думки. Трагедія приваблює можливістю підняти великі суспільні, моральні проблеми, але вона не приносить успіху, не близька глядачам Пале-Рояль. Комедія залучає найширшого глядача, але в ній немає великого змісту. Значить, необхідно перенести моральну проблематику з трагедії з її умовними античними персонажами на комедію, яка зображає сучасне життя звичайних людей.

Вперше ця ідея була здійснена в комедії В«Школа мужівВ» (1661), за якою послідувала ще більш яскрава комедія В«Школа дружинВ» (1662). В«ШколиВ» Мольєра заклали фундамент жанрового різновиду В«комедії-школиВ», що здобула популярність в драматургії наступних двох століть як чудовий засіб морального виховання без зайвої повчальними.

Але незважаючи на злобствованіе численних ворогів, комедія йшла в Пале-Роялі з величезним успіхом. Мольєр вирішив відповісти своїм супротивникам незвичайним способом. Він написав маленьку п'єсу В«КритикаВ« Школи дружин В»(1663). Хоча супротивники Мольєра спробували битися з ним його ж зброєю і написали кілька п'єс, подібних В«КритиціВ« Школи дружин В», перемога залишилася на боці Мольєра. На 1664 - 1670 роки доводиться вищий розквіт творчості великого драматурга. Саме в ці роки він створює свої кращі комедії: В«ТартюфВ», В«Дон ЖуанВ», В«МізантропВ», В«СкупийВ», В«Міщанин у дворянствіВ».

У Росії Мольєра знали вже в XVII столітті. Вважається, що в будинках московської знаті Мольєра грали ще при його життя, його комедії входили в репертуар придв...


Страница 1 из 3Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок