ЗМІСТ
ВСТУП
ЖАНР СОЦІАЛЬНОГО РОМАНУ В ТВОРЧОСТІ Ч. Діккенс
Соціальний роман
Соціальні романи Ч. Діккенса
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Чарлз Діккенс (Dickens, Charles) (1812-1870), один із самих знаменитих англомовних романістів, прославлений творець яскравих комічних характерів і соціальний критик. Чарлз Джон Хаффам Діккенс народився 7 лютого 1812 у Лендпорте біля Портсмута. У 1805 його батько, Джон Діккенс (1785/1786-1851), молодший син дворецького й економки в Кру-Холі (графство Стаффордшир), одержав посаду клерка у фінансовому керуванні морського відомства. У 1809 він женився на Елізабет Барроу (1789-1863) і був призначений на Портсмундську Верф. Чарльз був другим з восьми дітей. У 1816 Джон Діккенс був направлений у Чатем (графство Кент). До 1821 у нього було вже п'ятеро дітей. Читати Чарльза навчила мати, якийсь час він відвідував початкову школу, з дев'яти до дванадцяти років ходив у звичайну школу. Не по роках розвинутий, він з жадібністю прочитав усю домашню бібліотечку дешевих видань.
В плині 1832 року він почав писати белетристичні нариси про життя і характерних типах Лондона. Перший з них з'явився в В«Манслі мегезінВ» (В«The Monthly Magazine В») у грудні 1832. Чотири наступних вийшли протягом січня - серпня 1833, причому останній був підписаний псевдонімом Боз, прізвиськом молодшого брата Діккенса, Мозеса. Тепер Діккенс був постійним репортером В«Морнінг кроникл В»(В« The Morning Chronicle В»), газети, що публікувала репортажі про значні події у всій Англії. У січні 1835 Дж.Хогарт, видавець В«Івнінг кроникл В»(В« The Evening Chronicle В»), попросив Діккенса написати ряд нарисів про міського життя. Літературні зв'язки Хогарта - його тесть Дж.Томсон був другом Р.Бернса, а сам він - іншому В.Скотта і його порадником у юридичних питаннях - справили глибоке враження на починаючого письменника. Ранньою весною того ж року він заручився з Кетрін Хогарт. 7 лютого 1836, до двадцатичетирьохліття Діккенса, всі його нариси, у т.ч. кілька не публікувалися раніше творів, вийшли окремим виданням під назвою Нариси Боза (Sketches by Boz). У нарисах, найчастіше не до кінця продуманих і трохи легковажних, уже видний талант починаючого автора; у них порушені майже всі подальші діккенсівського мотиви: вулиці Лондона, суди й адвокати, в'язниці, Різдво, парламент, політики, сноби, співчуття бідним і пригнобленим.
За цією публікацією пішла пропозиція Чапмана і Холу написати повість у двадцятьох випусках до комічних гравюр відомого карикатуриста Р.Сеймура. Діккенс заперечив, що Записки Німрода, темою яких служили пригоди невдачливих лондонських спортсменів, уже приїлися; замість цього він запропонував написати про клуб диваків і настояв, щоб не він коментував ілюстрації Сеймура, а той зробив гравюри до його текстів. Видавці погодилися, і 2 квітня був виданий перший випуск Піквікського клубу. За два дні до цього Чарльз і Кетрін одружилися і влаштувалися в холостяцькій квартирі Діккенса. Спочатку відгуки були прохолодними, та й продаж не обіцяв великих надій. Ще до появи другого випуску покінчив життя самогубством Сеймур, і уся витівка виявилася під загрозою. Діккенс сам знайшов молодого художника Х.Н.Брауна, який став відомий під псевдонімом Фіз. Число читачів зростало; до кінця видання Посмертних записок Піквікського клубу (що виходив з березня 1836 по листопад 1837) кожен випуск розходився в кількості сорока тисяч екземплярів.
Мета даної роботи розглянути жанр соціального роману у творчості Ч. Діккенса
ЖАНР СОЦІАЛЬНОГО РОМАНУ В ТВОРЧОСТІ Ч. Діккенса
Соціальний роман
Соціальний роман - малює широку картину суспільства в певну епоху, причому індивідуальності виступають в самій тісному зв'язку з борються соціальними групами. У соціальному романі соціальне питання відтісняє на задній план питання особистого благополуччя окремих індивідуумів. "Salus populi", благо народу, маси противополагается формулою "Solus sum". Тему про любов змінює тема про голод, першого коханця, впевненого, що на початку був підлогу, салонного героя змінює трибун пригнобленої маси, її вождь і борець. Пафос соціального роману не в любовній інтризі, не в таємницях алькова, а в напруженості боротьби, в подвигах самопожертви, в коливаннях колективної психології, в приливи і відливи соціальної стихії. Зародження соціального роману і розвиток його пов'язані а епохами бурі й натиску, коли руйнується старий порядок, коли насувається соціальна катастрофа і настає ломка і перебудова соціальних відносин. У 1876 р. після смерті знаменитої Жорж Санд Ф. М. Достоєвський писав про створювачці соціального роману у Франції: В«Передові уми надто зрозуміли, що оновився деспотизм, що нові переможці (буржуа) виявилися ще, може бути, гірше колишніх деспотів (дворян), і що свобода, рівність і братерство виявилися гучними фразами - не більше. В цю то епоху виникло дійсно нове слово і народилися нові надії. З'явилися люди, прямо вигуки, що справа зупинилася марно, що нічого не достігнул політичної зміною переможців, що справа треба продовжувати, що оновлення повинне бути радикальне, соціальне В»[1].
Після ліонського повстання ткачів у 1831 р. в атмосфері насувалася соціальної революції 48 року, В«коли розгорталася драма безприкладнаВ», в науці і літературі прокинувся величезний інтерес до питань радикального соціального поновлення.
Романтична мрія В«про правду святоїВ», філантропічне співчуття до нещасних, прагнення навіяти людству В«сон золотийВ» відрізняли перші соціальні романи і перші соціальні утопії [2].
Соціальні романи Ч. Діккенса
Ч. Діккенс як серйозний соціальний письменник склався до 60 - м р. XIX в. Лихом для країни, і в першу чергу для англійського народу, стала Кримська війна, у віданні якої, на думку Діккенса, проявилася крайня безглуздість уряду. Серйозні недоліки бачить він і в управлінні внутрішніми справами країни. На початку 50-х років вибухнула страшна епідемія холери. Уряд, однак, не діяло, і обурений Діккенс опублікував у своєму журналі В«Домашнє читанняВ» звернення В«До робітників людямВ», яке в сформованій ситуації прозвучало як революційний заклик. У його промовах і листах цього періоду звучать дуже похмурі прогнози щодо створилося положення: існуюча система потребує кардинальних змін, народ не буде миритися з тією роллю, що відведена йому в управлінні країною. В«Ніщо зараз не викликає у мене такий гіркоти і обурення, як повне відсторонення народу від суспільного життя ... »³н передрікаєВ« пожежа, якого світ не бачив з часів французької революції В»[3].
Але все ж, констатуючи критичне становище, що створилося в Англії, Діккенс, переконаний противник насильства, вірний своїй програмі заперечення революційних перетворень, вельми насторожено ставиться до вимог чартистів, новий підйом руху яких припав на 1854 р.
З такими настроями Діккенс створював свої великі соціальні романи: В«Холодний дім В»(1852-1853),В« Крихітка Дорріт В»(1855-1857),В« Важкі часи В»(1854).
Ні в одному попередньому романі Діккенса немає такого відчуття соціальних взаємозв'язків, немає і такого глибокого осмислення долі кожного окремого індивіда в співвідношенні з долею цілого класу і - ширше - всього соціального організму. Особисті таємниці, приховані заповіту, вчинені лиходійства не тільки віхи, якими позначені приватні долі, вони - похідне від суспільних процесів. У таємницях теж є свої закономірності, розкрившись, вони оголюють приховані пружини величезного соціального організму [4].
Для організації і зображення такого складного змісту письменник ввів у свої романи образи-символи, образи-алегорії, одночасно реальні у своїй співвіднесеності з об'єктивною дійсністю Англії його часу і фантасмагоричні в їх художньо-філософському звучанні, - Канцлерський суд в В«Холодному доміВ» і Міністерство Тяганини в В«Крихітці ДоррітВ». Канцл...
