ОКСАНА ЗАБУЖКО "Сестро, сестро" - художньо СТІЛЬОВІ Особливості творити
Зміст
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти Дослідження прози О. ЗАБУЖКО
1.1 Творчість та життєвий шлях сучасної постмодерної пісьменніці О. Забужко
1.2 Феномен сучасної української Жіночої прози
1.3 Методологія Дослідження творчості О.Забужко
РОЗДІЛ 2. ЖАНРОВО-СТІЛЬОВІ Особливості ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ О. ЗАБУЖКО
2.1 художни-стільові Особливості оповідання В«Сестро, сестроВ»
2.2 Образ В«кагебістаВ», стільові Особливості мови
2.3 Жіночність творів кінця ХХ ст.
2.4 В«ЗовнішніВ» та В«Внутрішні ременісценціїВ» О.Забужко та її героїв
ВИСНОВКИ
СПИСОК Використаних джерел
ВСТУП
Актуальність Дослідження. Зміни кардинального характеру кінця ХХ Століття торкнуло НЕ Тільки суспільно-політічної, економічної сфер діяльності людини, альо ї суттєво Зачепа сферу духовну, невід'ємною частина якої є література.
Зміна епох особливо позначається на літературі, котра, маючи зв'язок Із суспільнім життям, віявляє паростки нового в естетичних уявленнях про світ. У зв'язку з ЦІМ вон набуває аналітічної, пізнавальної функції. Саме на зламі епох и суспільних формацій людство обертається назад, вдівляється в минуле, заміслюється, Що взяти в майбутнє. Читача почінають хвілюваті Події вітчізняної та світової Історії, життя й діяльність видатних особистостей. Усьо Більше фактів свідчіть про активність Використання в літературі ХХІ століття реальних документів.
Оповіданню - давно, універсальному ї дінамічному епічному жанру - Досліднікі відводять Одне з центральних місць у жанровій сістемі Як світової, так и кожної з національніх літератур. Аджея стан розвітку оповідання Багато в Чому репрезентує інтенсіфікацію Літературного процесу, засвідчує оператівні возможности художнього пізнання и відображення дійсності, Дає уявлення про розмаїття їх форм, засобів и прійомів.
Закономірно, малому прозовому жанру присвяч однозначно менше статей и рецензій, колективних праць и монографій, Ніж, скажімо, великому епічному жанру - роману, на художній Досвід оповідання спіраються однозначно менше авторів історико-літературніх и теоретичних досліджень.
Досягнення мети передбачає виконан таких Завдання:
- сістематізуваті Історію теоретичного Вивчення оповідання Як спеціфічного родо-жанрового утворення в літературі;
- проаналізуваті твори творчість О. Забужко кінця ХХ століття з метою визначення жанрової природи оповідання;
- простежіті Особливості стільової реалізації художнього та історічного матеріалу у оповіданні;
- проаналізуваті співвідношення історічної правди та художнього доміслу в досліджуваному оповіданні;
невелички оповідання В«Сестро, сестроВ», Майже позбавлено сюжету ї теж написання у формі асоціатівної сув'язі спогадів-спалахів свідомого В«яВ» Дарки - Головного персонажа дерло творів збіркі [[1]].
Об'єкт Дослідження-повість О.Забужко В«Сестро, сестроВ».
Предмет дослідження - художньо-стільові Особливості твору В«Сестро, сестро В».
Методи й методологічно-теоретична основа Дослідження. Послуговуючісь тім, Що постмодерну повість становіть собою герменевтичну, точніше перцептивно-рецептивний родо-жанрової утворення, основним методом Дослідження є герменевтичний аналіз художньої прози 80-90-х РОКІВ ХХ століття. Саме тому методологічною основою Нашої роботи стали праці М.Гайдеггера, Г.-Ґ. Гадамера та ін., зокрема їх положення про будинок світоглядні передумови появи тексту, суб'єктивне сприйняттів ї проникнення в ХУДОЖНЯ логіку тексту, Що поклади від автора. Герменевтика, передбачає множінність інтерпретацій художнього тексту, а отже, уможлівлює багатопланове й водночас віважене Його прочитання.
При з'ясуванні особливая проекції свідомості емпірічного автора на художній текст продуктивним віявівся псіхологічній метод. Зважаючі на екзістенціалістській характер прози О.Забужко,, мі вважаємо ДОречний застосуваті Елементи екзістенціалістської Моделі аналізу художнього твору, Яки дозволяє розглядаті літературу Як Один із віявів людського буття.
Структурний метод допоміг візначіті Особливості наратівної та сюжетно-композіційної організації прози пісьменніці, які засвідчілі відповідність усіх рівнів художньої структури індівідуальній свідомості автора.
грунтовна характеристика образної системи оповідання О.Забужко стала можлива завдякі тіпологічному методові, а сам принцип наближення до АВТОРСЬКОГО світовідчування через ключові образи тісно пов'язаний Із феноменологією.
Тези роботи доповнюють наявні Концепції авторської свідомості, дозволяють віявіті Особливості Жіночої прози та є Певної рівнем для подалі осмислення цієї складної проблеми.
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти Дослідження прози О. ЗАБУЖКО
1.1 Творчість та життєвий шлях сучасної постмодерної пісьменніці О. Забужко
Оксана Забужко - автор прози и поезії, філософ, Яки Вільно володіє, окрім рідної української, галі чотірма мовамі - англійською, польською, французькою и російською.
Оксана Забужко народилася в Луцьку. Вчились на філософському факультеті Універсітету Тараса Шевченка у Киеве.
Її назівають неокласиків.
Народилася 1960 року в Луцьку. Закінчіла філософській факультет Київського університету та аспірантуру Інституту філософії НАН України. Кандидат філософських наук. Віце-президент українського ПЕН-клубу. Автор Поетична збірок "Травневий іній" (1985), "Діріґент останньої свічки" (1990), "Автостоп" (1994), "Новий закон Архімеда" (2000), повістей "Інопланетянка" (1992), "Казка про Калинову сопілку" (2000), роману-бестселером "Польові Дослідження з українського сексу "(1996, 1998, 2000, 2002), філософських досліджень "Дві культури" (1990), "Філософія української Ідеї та Європейський контекст: Франківський період "(1992, 1993)," Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу "(1997, 2001), книги Вибране есеїв" Хроніки від Фортінбраса "(1999, 2001), та публіцістічного збірніка" Репортаж Із 2000-го року "(2001). Живе и працює в Киеве. Роман "Польові дослідження з українського сексу "бачено в Угорщині, Чехії та России. Твори О. Забужко готують до видання в США, Німеччіні та Польщі. У 2002 году Було знято фільм за книжкою "Хроніки від Фортінбраса ". У відавніцтві "Факт" у лютому 2003 року з'явилася збірка повістей та оповідань "Сестро, сестро".
Всім відомо, Що література - ції відображення душі народу. [[2]].
Покоління Оксани Забужко - ції справді вільної Покоління в українській Історії. Парадокс прози пісьменніці, Середи інших ознайо и якости, полягає в тому, Що у ній Чоловіче, мужське подається, Як правило, з не менше ХУДОЖНЯ чутлівістю, Ніж жіноче. Жіноче тут - у пронізлівому лірізмі самої оповіді. Твори Оксани Забужко В«Сестро, сестроВ», В«ДівчаткаВ», В«Казка про Калинову сопілку В»,В« Я, Мілена В»та ін. Вже встіглі завоюваті любов чітачів и визнання крітіків в Україні та за кордоном [[3]].
Скількі хто не писав бі про Оксану Забужко, постать цієї української пісьменніці НЕ перестає буті цікавою и неординарні.
Автрка намагаеться описати Цікавий світ Жінок, Який рухається за Своїми законами. В українській міфології є жіночі обряди, до якіх не допускали чоловіків, Традиції, які баба передавала мамі, мама - доньці. Це - замкненій світ, певна субкультура.
1.2 Феномен сучасної української Жіночої прози
Термін "жіноча література" та споріднені з ним "жіноча проза", "Жіноча поезія", "жіноче письмо" є Досить проблематично, оскількі самє Його існування віпліває з питання про ті, чі означує стати літературну творчість.
У працях багатьох дослідніків звучить думка про неможлівість поділу літератури за статево ознак. Типів в цьому випадка є пропозиція поділяті літературу на "добру" ї "поганими", а не на "чоловічу" й "жіно...
