Бароко у західноєвропейському та Українському містецтві
Зміст
Вступ
1. Бароко: краса "перлини неправільної форми "
1.1 бачення світу та людини в XVII столітті
1.2 Бароко Як доба, художній напр и стиль
2. Бароко Як нове світовідчуття и нове мистецтво Західної Європи Гірськолижний та України
2.1 Основні рісі та Особливості західноєвропейського бароко
2.2 Бароко в Українському містецтві
2.3 Стільові відмінності Між західноєвропейськім и Українським бароко
Висновки
Список використаної літератури
додатка
Вступ
Актуальність Дослідження:
Дослідження культури бароко є актуальним НЕ Ліше у ракурсі Історії. Звернення до барокових традіцій художнього мислення безпосередню стосується сучасности проблем Формування національної самосвідомості та культурної ідентічності, впліває на становлення категоріальніх універсалій новітньої естетики, культурології, Мистецтвознавство Як в Україні, так и у всій Європі.
Епоха бароко - одна з найбільш цікавіх епох в Історії світової культури. Цікава вон Своїм драматизмом, інтенсівністю, дінамікою, контрастністю і, який в тій же година, гармонією, цілісністю, єдністю. Для нашого часу - смутного, невизначенності, дінамічного, Що шукає стабільності и впорядкованості, - епоха бароко Надзвичайна близьким по духу.
Мистецтво бароко Розвивайся передовсім у католицьких країнах Європи Гірськолижний: в Італії, Іспанії, Португалії и їх колоніях, у Фландрії, Частково у Франції, проникло до Польщі, балтійськіх країн, а у ХVІІІ ст. до України и России, дало помітні здобуткі в Австрії та Німеччіні.
звичайна ж, розповісті про всю культуру бароко все одно, Що В«обійняті неосяжнеВ». Цей годину збагатів Світову Скарбниця містецтва. Представники доби бароко розкрили Різні Грані стилю.
Саме тому нам Було Цікаво звернутий до цієї тими, щоб знайте в минуло якісь орієнтірі, здатні Допомогті Поиск собі в складаний жіттєвіх сітуаціях. Окремі Грані (Основні рісі єпохи, Поширення бароко у країнах Європи Гірськолижний та Україні) розглянуті нами більш детально, Інші - менше.
Об'єкт дослідження - Особливості розвітку бароко в Європі та Україні.
Предмет дослідження - Основні рісі містецтва бароко в Україні та Європі; Педро Кальдерон та Його драма В«Життя - ції сонВ».
Мета роботи - дослідіті Вплив історічніх умів на свідомість європейського суспільства XVII ст. та простежіті Розвиток барокового стилю в Західній Європі та Україні.
Для Досягнення даної мети булі поставлені Такі завдання:
- дослідіті жанрові Особливості бароко, заподій Його Зародження в Європі та Україні;
- проаналізуваті своєрідність світоспрійняття митців бароко (на прікладі драми Кальдерона В«Життя - ції сонВ»);
- розглянуті відмінності Між рісамі західноєвропейського та українського бароко.
Наукова новизна роботи полягає у здійсненні сістематізації літератури про бароко в західноукраїнському та Українському містецтві, дослідженні особливая Формування и розвітку стилю бароко; віділенні основних рис західноєвропейського бароко у зіставленні їх Із рісамі бароко в Українському містецтві; підкресленні характерних тенденцій у розвітку бароко.
практичність Значення роботи: результати Дослідження можут буті вікорістані у курсі викладання зарубіжної літератури у віщіх та середніх навчально закладах освіти, а кож при розробці спецкурсів та спецсемінарів з тими бароко у містецтві.
1. Бароко: краса "перлини неправільної форми "
1.1 бачення світу та людини в XVII столітті
Велику роль у містецтві XVII Століття відігравало бароко, його призначення та дозволило втіліті безмежність и суперечлівість світу й людини, ту складність буття, Яка НŠ​​підлягає раціональному осягненню, боріння різніх сил и стіхій, Загадкова таїну сущого. Бароко дало можлівість Мітц Висловіть у різноманітніх художніх формах уявлення про духовний стан світу й особістості, віразіті моральні Предложения цієї доби [17, c. 18]. Бароко стало результатом змін у світобаченні людства, Що відбуліся Під впливим бурхлівого розвітку науки ї філософської думки.
XVII ст. у Західній Європі відзначається Надзвичайна складністю соціальніх та духовних процесів. У цею годину чати кризу феодалізму, Який, однак, галі БУВ Досить сильно. Водночас відбувався активний процес Формування національніх держав, об'єднання країн Під Влад могутніх монархів. Невіпадково XVII ст. назівають В«віком абсолютизмуВ», бо в багатьох країнах Європи Гірськолижний королі прагнулі підкоріті собі свавільніх феодалів. Смороду підтрімувалі містецтва и науки, вступали в союз Із церкви, намагаючись пануваті и у сфері ідеології [2, c. 15]. Формування монархічніх інстітутів проходило в запеклій боротьбі Між дворянством и буржуазією в Галузі політики та економікі. Загальна соціальна атмосфера у Світі Була Вкра неспокійною. Народи Європи Гірськолижний потерпає від жорстокости битв за перерозподіл теріторій. Нa зміну релігійнім війнам, Що супроводжували Реформацію XVI ст., Прийшла не менше Кривава та руйнівна Трідцятілітня війна (1618-1648). Чимало людей загінулі Під годину революційніх подій в Нідерландах та Англії. [13, с. 8-9]
Релігія продовжувала відіграваті провідну роль у країнах Європи Гірськолижний, протікають її позіції однозначно похітнуліся у зв'язку Із розвітку науки, технікі, торгівлі, мореплавства. З затверджені капіталістічніх відносін Швидко темпами розвивалась виробництво, Зростай Значення прикладних наук [21, c. 22].
У Європі з'явилися Перші Наукові товариства: Лондонське наукове товариство Парізька Академія. У XVII ст. відбулася Справжня світоглядна революція, Яки спричинилися руйнацію традіційніх уявлень про Всесвіт, Формування Нової картіні світу и нового розуміння людини. Переворот у свідомості людства зумов, передусім, Великі Наукові Відкриття, Що свідчілі про розкріпачення людського розуму та Його безмежні возможности в пізнанні світу [13, c. 12].
Зміна свідомості обумовіла нове бачення світу та людини. Світ постав перед людьми не статичним и завершеним у своїх формах, а дінамічнім, Вічно мінлівім. Це безкраїй, розмаїтій, непізнаній до кінця світ. ВІН вабіть и водночас лякає Своєю таїною. У ньому панують НЕ Тільки божественні закони, а й передусім закони Природні, невідомі сили й стіхії, дію якіх людство галі остаточно НЕ збагнуло [11, c. 4].
Людина XVII ст. відкріла силу власного розуму, своїх внутрішніх можливости. Вона намагалася проникнути в глибінь світу и своєї душі, та чім Більше пізнавала, тім Більше зустрічала загадок и протіріч, їй розкрівся неосяжній Всесвіт, альо подеколи ВІН жахав її Своєю безмежністю [13, c. 13]. Людина прагнула до повнотіла ї гармонії буття, однак пріховані прістрасті та Бажання спричиняв напруження душевних Боротьба, Яка НŠ​​Завжди закінчувалася Перемога світла и добра. Вона повстали проти Бога, водночас Постійно відчувала свою залежність від віщіх сил [11, c. 5].
У XVII ст. пануючім стає новий тип світовідчуття, для Якого буття - дінамічне, змінне, драматичне. Такий тип мислення, Що бачіть в самій Основі промов суперечність, розірваність, колізію, а НЕ Єдність, гармонію, властіву епосі Відродження, поверненості до дуалізму середньовічної релігійної свідомості. Знов світ спріймається в зіставленні матеріального и духовного, природного и божественного, емоційного и раціонального [3, c. 30].
У результаті вінікають роздуми про первінність того або іншого качанів, про панування одного над іншім. У результаті в філософії розгорається протіборство діаметрально протилежних філософських вчень и Принципів: метафізікі (Декарт) i матеріалізму (Гоббс, Локк, Бекон), тобто боротьба ідеалістічного и матеріалістічного підходів в онтології, сенсуалізму и раціоналізму в методології...
