МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ОСВІТИ РФ
УЛЬЯНОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА
КАФЕДРА ЖУРНАЛІСТИКИ
РЕФЕРАТ
з курсу В«Історія зарубіжної літератури XX століття В»
на тему:
В« Роман Анни Зегерс" Сьомий хрест " В»
Виконала: Кондратюк Л . В.,
студентка гр. Ж-41.
Перевірила: Васильчикова Т.Н.
р. Ульяновськ
2004
ПЛАН:
I. ДІЙОВІ ОСОБИ ............................................................... 3
II. З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ............................................................. 3
III.
IV. ОСНОВНИЙ КОНФЛІКТ В РОМАНІ .............................................. 5
V. Образи, символи, ПРИЙОМИ .................................................... 7
VI. ТЕМАТИКА, ПРОБЛЕМАТИКА ..................................................... 9
VII. Образ натовпу .......................................................................... 14
VIII. Другорядні ДІЙОВІ ОСОБИ В РОМАНІ ................ 15
IX. ХУДОЖНЄ МАЙСТЕРНІСТЬ АВТОРА ................................ 16
X. Використаної літератури .................................................. 18
I. ДІЙОВІ ОСОБИ
Георг Гейслер - скоїв втечу з концтабору Вестгофен.
Валлау
Бейтлер
Пельцер
Беллоні втекли з концтабору разом з Георгом.
Фюльграбе
Альдінгер
Фаренберг - колишній комендант концтабору Вестгофен.
Зоммерфельд - нинішній комендант в Вестгофене.
Бунзен - лейтенант У Вестгофене.
Циллі - шарфюрер в Вестгофене.
Фішер, Оверкамп - слідчі.
Ернст - пастух.
Франц Марнет - колишній один Георга, робочий хімічного заводу в Гехсте.
Лені - колишня подружка Георга.
Еллі - дружина Георга.
Меттенгеймер - батько Еллі.
Герман - один Франца, робочий грізгеймскіх залізничних майстерень.
Ельза - його дружина.
Фріц Гельвіг - учень-садівник.
Доктор Левенштейн - лікар, єврей.
Фрау Мареллі - театральна кравчиня.
Лізель Редер, Пауль Редер - друзі юності Георга.
Катаріна Грабер - тітка Редера, власниця гаража.
Фідлер - товариш Редера по роботі.
Грета - його дружина.
Доктор Кресс.
Фрау Кресс.
Рейнгардт - один Фідлера.
Офіціантка.
Голландський шкіпер , готовий на будь-який ризик.
II. З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ
Роман В«Сьомий хрестВ» створювався в Парижі в 1937-1939 рр.. Але й пізніше Ганна Зегерс вносила в рукопис зміни, доповнення. Ця робота була перервана в травні 1940 м. вторгненням гітлерівських військ до Франції. Письменниця згадувала про ці гірких днях: В«Я плакала, спалюючи рукопис, щоб вона не дісталася німцям та щоб у разі, якщо вони займуть цей будинок, не наражати на небезпеку тих, хто в ньому жив ... Втім, один примірник рукопису ще раніше потрапив в Сполучені Штати до Франца Вайскопф. І Франц Вайскопф подбав про те, щоб вона дійшла до видавництва В».
У 1942 р. роман вийшов у світ англійською мовою в Нью-Йорку і на німецькому - в Мехіко. Фрагменти роману німецькою мовою були надруковані в видавався в Москві журналі В«Інтернаціонал літературВ» в 1939 р., а російською мовою - в журналі В«ЖовтеньВ» (№ 7-8 та 9-10) тривожної військової восени 1941 року.
Щохвилини піддаючись ризику бути упізнано фашистами, письменниця зі своїми дітьми прожила кілька тижнів в зайнятому вермахтом Парижі, а потім з великими труднощами перебралася в неокуповану зону Франції. Почалися довгі і виснажливі клопоти звільнення чоловіка, відомого вченого Ласло Радвані, заарештованого владою восени 1939 р. За допомогою Ліги, головою якої в роки війни був Т. Драйзер, - вдалося отримати потрібні візи, і навесні 1941 Ганна Зегерс разом з родиною знайшла притулок в Мексиці, де до того часу вже влаштувалася велика група німецьких письменників-антифашистів.
III. ЗАДУМ
Відновлюючи історію виникнення задуму та його втілення, Ганна Зегерс згадувала: В«Мені часто розповідали про те, що відбувалося в концентраційних таборах ... Я часто розмовляла зі багатьма біженцями, і хтось розповів мені про цю надзвичайною історії - надзвичайною і в той же час жахливої, що звучала більш неймовірно, ніж все, що тільки можна собі уявити: про хрест, до якого був прив'язаний спійманий після втечі укладений В».
Історія втечі сімох та порятунку одного з них давала величезні можливості показати всю Німеччину, всі шари її населення. Письменниця згадувала, що тематично на В«Сьомий хрестВ» вплинув роман А. Мандзоні В«ЗаручиниВ» (1827): в ньому В«на прикладі одного події як раз дається зріз усієї народного життя, і я тоді подумала, що цей втечу - теж подія, на якій я б могла дати такий зріз В».
втекли з концтабору Вестгофен в'язні - і перш за все центральний персонаж, Георг Гейслер, - стикаються з безліччю дуже різних людей. Кожна зустріч і розмова з тими, хто на волі, - це не тільки чергове випробування на міцність, це і іспит на людяність, що влаштовується випадково зустрінутого попутнику, знайомому, родичеві.
Проти втікачів пущений в хід совершеннейший апарат розшуку, проте одному з них вдається втекти від переслідування. Втеча ув'язнених - удар по престижу нацистів, факт, що обумовлює сумнів тисяч людей в їх всемогутності. Тому влада не поспішає з повідомленням про подію: «ѳм, шість і навіть п'ять втікачів - це неприпустимо багато, це дає не тільки підстава для припущень, що їх ще більше, але і для всіляких здогадок, сумнівів, чуток В». Так оцінює ситуацію, що склалася гестапівський слідчий Оверкамп, і в його роздумах відчутні розгубленість, невпевненість і навіть деякий страх.
А ось як дивляться на те, що трапилося антифашисти Франц Марнет і Герман Шульц: В«неспійманих втікач - це все ж дещо, це розбурхує. Це викликає сумнів в їх всемогутності. Це - пролом В». Ставлення до сталось виражають і в'язні Вестгофена, які вважають втікачів частинкою себе: В«Нам здавалося, ніби ми вислали їх вперед на розвідкуВ».
Майже кожна подія заломлюючись через призму сприйняття самих різних людей - і переконаних противників нацистського режиму, і намагаються зберегти нейтралітет, і байдужих до всього, і затятих прихильників Гітлера.
шаленство зграя штурмовиків і есесівців; із великої надією дивляться на сьомий хрест (він так і залишається незайнятим) невільники Вестгофена. І коли стовбури семи платанів зрубують за наказом нового коменданта, укладені торжествують: здобута перемога, Георг Гейслер на свободі, далеко не безмежно могутність нацистів.
В«Сьомий хрестВ» - роман про жорстокому повсякденні, кривавих буднях В«третього рейхуВ». Численні документи свідчать, що в першій половині 30-х рр.. мільйони німців негативно ставилися до ідеологічним установкам нацистів і їх програмі. Тому прихід фашистів до влади ознаменувався розгулом самого дикого терору і нещадним винищенням всі супротивників. Німеччина була обплутана густою павутиною концтаборів; вони розглядалися як потужний інструмент влади, як один із важелів внутрішньої політики; страх перед ними постійно збуджувався і підтримувався геббельсівської пропагандою.
Ганна Зегерс розвиває тему, розпочату Г. Баймлером (В«У таборі смерті ДахауВ», 1935), К. Біллі...
