Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки
Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Зарубежная литература » Тема кохання в трагедії Й. Гете "Фауст"

Реферат Тема кохання в трагедії Й. Гете "Фауст"

Тема кохання в трагедії Й. Гете "Фауст"


Людіні властіво любити. А кохання - ції Вінець любові. Просто кохання рядової людини проходить непомітно для оточення, а кохання неордінарної особістості уособлює вічність и безсмертя. Тож природно, Що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вілілось у творчості. А оскількі трагедія В«ФаустВ» створювалась Протяг трівалого годині, то її автор переживав у ці роки Багато потрясінь, ВІН знаходив и зрікався, любив и страждав. І невідомо, чи існувала б сама трагедія, Якби її автор не переживши Першого кохання до Кетхен Шенкопф и зречення Його Задля врятування особістої звільни, Якби Не було в Його жітті нового спалаху жіттєлюбства, Що прокинув у любові до дочки сільського пастора Фредеріка Бріон - и втечі від неї; Якби Не було в Його жітті одружений з юною Хрістіаною Вульпіус, Яка стала матір'ю Його сина. Отже, історія з Маргаритою в трагедії В«ФаустВ» - ції сповідь юнацтва. Всі Своє життя Гете вважаєтся, Що В«... вінцем природи є любов. Тільки через любов набліжаються до неї В». На цьому підґрунті розгортаються шукання Фаустом найвіщої міті, на цьому підґрунті візрівають Його сумління Щодо виходе з вічного замкненого кола: Я рвуся від жаги, и в насолоді я жаги жадаю. Маргарита стала для Фауста уособленням тієї Щасливої вЂ‹вЂ‹міті, про Яку ВІН мріяв. Вона - символ молодості и краси, простоти и цнотлівості, чутлівості ї ніжності. Проти Вона не наділена інтуїцією самозбереження и того пріречена на загібель. І хоча образ Маргарити узагальнюючій, протікають йому властіва психологічна вітонченість и жертовність. Чі кохав Фауст Маргариту? Мабуті, НІ. І хоча її загібель для нього є духовним спустошенням, хоча ВІН Готовий її рятуваті, Маргарита в Його жітті Була Ліше міттєвістю, пониклі блідою тінню. І рятуваті її від самого себе Фауст не може. Гете створі Маргариту виразности и трагічною, почуття її загострені, Аджея вон прічетна и до отруєння Матері, и до Вбивства брата, и до страти своєї дитини. Тому вон божеволіє. Навіть небо змілостівілось над нею. Маргарита відчула, Що Мефістофель є ворогом: Крізь маску побачим вон Мого розуму Приховане могутність. Альо Це ж можна сказаті и про Фауста, в холодному погляді Якого Маргарита побачим пріреченість кохання. Це кохання земне. Альо Фауст спромігся на кохання містічне: порінаючі за Межі простору и годині, віхоплює з-поміж античних героїв образи Паріса и прекрасної Гелени. Гелена віявілась для Фаурта недосяжною, Як сама краса. Його страждання за Геленою Інші - ВІН прагнем недосяжного. І хоча про Гелену ВІН говорити: В«Хто взнав її - без неї жити не Може!В» - Проти навряд чи ці почуття можна назваті коханням. І навіть Поява Евфоріана - сина Фауста и Гелени - стає феєрічнім відінням, схожим на сон. А справжнє кохання, його призначення та уособлювала Маргарита, здатно на прощення. І в уже іншому Світі вон лині назустріч Фаустові так, Як колись, - знов щаслива.

Трагедія В«ФаустВ» - вершина творчості Гете и Один із найвідатнішіх творів світової літератури.

В«Найвелічніше творіння поетичного духу В»

вершині злетом письменницьких пошуків Гете стала філософська трагедія В«ФаустВ», над Якою ВІН Працював Більшу Частину свого життя и Яки стала своєріднім підсумком Його болючих роздумів над проблемами сенсу людського життя, Його моральних цінностей и духовних Запитів. Гетевській В«ФаустВ» - ції и своєрідній Підсумок ідейніх пошуків усієї доби Просвітніцтва, и водночас Один з найвідатнішіх творів світової літератури, Який, за словами Олександра Пушкіна, В«є найвелічнішім творінням поетичного духу, представник новітньої поезії, Як "Іліада" є пам'яткою класичної давнини В».

задум трагедії. Образ Фауста, подібно до образів Прометея, Дон Жуана, Дон Кіхота, Гамлета, належить до так званні В«вічнихВ» образів людства, тобто таких образів, які найбільш виразно и яскраво концентрують у собі сутність Певної сторін людської природи, втілюють Певний тип людської поведінкі. Образ Фауста сімволізує передусім непереборну жагу людини до пізнання, до осягнення таємніць природи и Всесвіту, до усвідомлення сенсу власного існування та Місця людини в загальній картіні світобудові. Водночас образ Фауста має й історічну основу. Справжній Фауст, Ім'я Якого - Йоганн Георг, народився напрікінці XV ст. в одному з провінційніх німецькіх містечок. Вчився в університеті, БУВ знайомий з Видатний німецьким гуманістом Ульріхом фон Гуттену, Деяк годину учітелював, а Згідно мандрував Німеччіною, здобувші славу лікаря, алхіміка, астролога. Дівовіжні знання та вміння Фауста спричинили чутки про Його зв'язок з дияволом, а Його трагічна смерть (ВІН загинув близьким 1540 р. от вибухо Під годину своїх нічніх зайняти алхімією) породила легенду про ті, Що диявол буцімто задушивши Фауста и забравши Його душу, яка, згідно з угідь, булав платних за Отримані від диявола знання.

В Німеччіні легенда про Фауста Була Дуже популярною, її Перший літературний запис Зроби відомій книгопродавець Йоганн Шпіс, видавши у 1578 р. у Франкфурті-на-Майні так звання народного книгу про Фауста - В«Історію про доктора Фауста, славнозвісного чародія та чорнокніжніка В». Дерло драматургічну ОБРОБКИ легенди про Фауста здійснів знаменитостей Сучасник Шекспіра, Англійський драматург Крістофер Марло, створ трагедію В«Трагічна історія доктора ФаустаВ» (бачено в 1604 р.). Поряд з іншімі літературнімі обробка фаустівській сюжет здобув Надзвичайна Популярність и в народному театрі, особливо в Лялькова вистава, Глядач якіх у дітінстві БУВ и Гете. Так відбулось перше Знайомство письменника з Фаустом.

В«ФаустВ» стані Головною поетичній книгою Гете. Перший задум твору про знаменитого чорнокніжніка виник у Гете галі в юнацькі роки. Роботу над Першим варіантом твору Під назв В«ПрафаустВ» Не було завершено. Другий ВАРІАНТ, Знову ж таки незакінченій, надруковано у 1790 р. - В«Фауст. Фрагмент В». І Ліше за два наступні етапи роботи над твором Гете завершує задум, Який вілівся у величносте філософську трагедію В«ФаустВ» (1797 р. - початок роботи над дерло Частина В«ФаустаВ», 1808 р. - Надруковано дерло Частину В«ФаустаВ», 1825 р. - Робота над другою Частина В«ФаустаВ», 1832 р. - Надруковано одному Частину В«ФаустаВ»).

Особливості проблематики и жанру. Звернувшісь у своїй трагедії до народної легенди про Фауста, Гете суттєво перероб и доповнено її ключові сюжетні епізоді та образи. Зокрема, ВІН увів до сюжету свого твору постать Маргарити та Історію її трагічного кохання до Фауста. Сюжет твору наповнюється складаний філософською проблематикою, в якій знаходять Свій Відгук Основні Ідеї Просвітніцтва, а головний герой, Фауст, з алхіміка и чародія народніх легенд, Який запродав душу діяволові, перетворюється на допітлівого вченого-експеріментатора, Що сміліво повстає проті інертного схоластичність мислення середньовічної єпохи І, подібно до тітанів Відродження, прагнем НЕ Ліше осягнути думкою складні закони світобудові, а й підпорядкуваті їх практичним потребам суспільного роз В¬ витку людства.

Коло проблем, Що їх порушує у своєму творі Гете, надзвичайно широкий. Це и вічні філософські питання жіття та Смерті, знання та моралі, суспільного та духовного призначення людини, и роздуми над таємніцямі Всесвіту та можлівістю їх пізнання, над СЕНС буття та силою розуму людини. Зважаючі на Майже 60-літній відрізок часу, впродовж Якого писали трагедія, її проблематика Досить суттєво змінювалась Під впливим еволюції Головна поглядів її автора. ЯКЩО у першій частіні В«ФаустаВ» яскраво віявілі собі В«штюрмерськіВ» просвітніцькі уподобання (Наприклад, популярний Серед штюрмерів сюжет про зваблену и покинути дівчину), то в Другій частіні виразно віявляються поетика та естетика класицизму (широке звернення до мотівів та образів антічної міфології), а в заключній сцені В«ФаустаВ» Гете віддає шану новому, романтичному світогляду (образ містічного хору, Який відкріває Фаустові католицькі небеса...


Страница 1 из 2Следующая страница

Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
загрузка...
Наверх Зворотнiй зв'язок