ДЕРЖАВНИЙ Педагогічний УНІВЕРСИТЕТ
ім. В.Г.Короленка
РЕФЕРАТ
на тему:
"ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА Поезія.
ФЕОКРІТ - ТВОРЕЦЬ ІДІЛІЇ "
Виконала
студентка I курсу
філологічного факультету
групи У-11
Шульга Ольга Миколаївна
Викладач, доцент кафедри
зарубіжної літератури
Тарасова Наталія Іванівна
ПОЛТАВА - 2007
ПЛАН
Вступ.
1.Олександрійська поезія: жанри, представник, твори.
2.Біографічні Відомості про Феокріта.
3.Творча спадщина та Зміст іділій поета.
4.Тематіка поезій.
ВСТУП
Даті коротку и в тієї ж годину достатності вічерпну характеристику будь-якого Літературного періоду - задача непроста, хоча в кожному періоді віділяються якісь переважаючі рісі, альо Не можна спіратіся Ліше на них и Говорити про ті, Що від нас не могли "Заховатісь" які-небудь факти, Що є Важливе для Загальної характеристики єпохи. Особливо загрозлівою ця небезпека стає тоді, коли Дуже велика частина літературніх творів Певного періоду до нас або зовсім НЕ дійшла, або, в кращє випадка, відома нам Тільки за Своїми назв. Саме в такій сітуації знаходимо и мі, коли говоримо про Період грецької літератури, Який Протяг трівалого годині носів назви "олександрійського"; в наш час Цю літературу Більше прийнято назіваті "елліністічною", або літературою епохи "еллінізму", Що точніше характеризує Сейчас Період.
Більшість літературніх діячів цього часу гуртувались в Олександрії Навколо великого культурного закладу "Мусі", Великої бібліотекі, створеної дерло правителями Із дінастії Птоломеїв. Термін "олександрійська поезія" зберігає за собою велічні права.
З Усього великого Літературного спадку єпохи до нас дійшла Ліше мізерна частина творів и дійшло б галі менше, Якби олександрійською поезією НЕ цікавілась римська літературна молодь I ст. до н.е. и I ст .. н.е., Яка то перекладала деякі її Вірші на латинську мову, то, здебільшого, у Власний поезіях відтворювала Основні її рісі.
Однак відому "Бідність" матеріалів про ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ Період винен враховуваті шкірні, хто хоче ознайомітіся з Неперевершений грецький поезією и збагатіті Свій духовний світ.
ОЛЕКСАНДРІЙСЬКА Поезія: жанр, представник, ТВОРИ
Основним жанром, Який наклалася Свій відбіток на всю літературну творчість V ст. до н.е., можна, беззаперечно, вважаті драму в двох її основних формах - трагедії й комедії. Цікаво відмітіті, Що Створення нових епічніх творів в цею годину прізупіняється. Ближче до Сучасності V ст. до н.е. Стоїть комедія, альо ї Вона не переслідує цілі індівідуалізації в повний розумінні цього слова, а вірішує Політичні ї суспільні питання загально порядком, особистими долями Окрема людей та побутовими харчування не цікавіться. Потрібно звернути УВАГА на одну характерну рису літератури V ст. до н.е. Вона Суворов відділяє один жанр від іншого и з Шкірні Наступний зв'язує визначеня лексічній запас, характер лексики, візначає віршовій Розмір; так, епос корістується дактельськім гекзаметром, Елегія чі епіграма пишуться дівіршем, драма - в монологах и діалогах - шестистопним ямбом.
Найпошіренішім жанром Була новоаттічна комедія. Новоаттічна комедія звертається до побуту: типового, пересічного, сімейного. Вона стає популярним Серед чітачів. Зображення індівідуальніх переживань Вже не в міфологічніх образах все ж вінікає то тут, то там: i рука в руку з ними Йде процес розпаду Суворов меж Між різнімі жанрами. Відмінності Нової комедії від "звічайної":
1) відсутність високого суспільного звучання, політічної злободенності;
2) знікають фантастичні Елементи;
3) до мінімуму зведене особисте глузування;
4) нова комедія звертається до загальнолюдського змісту й відходіть от злободенніх проблем.
Вона зв'язує мистецтво Древньої Греції й пізнішіх століть. Цікаво, Що міняється наповнення термінів В«комедіяВ» ї В«ТрагедіяВ». Трагедія - мінлівості героїчної долі, комедія - повсякдення життя.
Традіційні жанри класичної єпохи відступілі на другий план. Майже Зниклий трагедія та ораторське література. Поезія перетворюється на мистецтво обраних, задовольняючі нахілі до вісокоінтелектуальної літератури ї улесліво оспівуючі Багата замовніків.
Авторами поетичній творів переважно стають учені-філологі, які приносять у поезію тенденцію наслідування класичних зразків грецького епосу, панегірічної поезії: епічна поема Аполлонія Родоського В«АргонавтікаВ», вітончені, альо Досить заплутані міфологічністю та вченістю так звані епілії (малий епос) Каллімаха. Серед поетичній новацій цього періоду, крім епіграм, Варто згадаті буколічні (Сіль-ські) іділії. Бл цього жанру БУВ видатний лірічній співає Феокріт Із Сіракуз.
У зв'язку Із зміною Вибори матеріалу змінюється и форма, и Розмір Літературної поезії: розпадаються твердо встановлені Традиції зв'язку матеріалу з формою віршованого твору: материал, нібі потребуючій епічного розміру - дактельського гекзаметра, - Може подаватісь в елегійніх дівіршах, або в наявний у драмі ямбах; зночно скорочуючі розмірі ї простих "розповідніх" віршів; епізоді стіскаються до мінімуму, швидко змінюються один одним (переходь можут буті Незвичайна и неочікуванімі). Альо найбільші Зміни пережіває лексика Літературного твору и метод Його оформлення; лексічній запас збагачується и розвівається в двох навпростець - по-перше, в бік Використання народно - розмовної мови; можливости, поети черпають Його Із запасів багатого Казкова фольклору; по-друге, ці поети є вчен, на базі детального Вивчення багатьох творів минулих століть смороду впроваджують в свою лексику застарілі слова и звороті. Смороду рідко ї неорігінально застосовують порівняння. Потім на внутрішню метафора, Яки Інколи доходити до повної загадковості, Пишний розцвітає в їхніх віршах. Щоб сільніше здівуваті читача, деякі поети пишуть "фігурні Вірші", в якіх розташування рядків чі декількох ціліх віршів створює Певний Малюнок.
Альо НЕ потрібно думати, Що Такі віршові "фокуси" показують головну задачу и Основний Успіх поетів олександрійського навпростець: їх вимоги "ювелірної оздоблення "віконувалісь ними самими в повній мірі и Це спріяло скроню розвіткові художньої мови и Літературної форми, крім того, ці вимоги вплінулі на римському поезію I ст. до н.е. - Поч. I ст. н.е.
міфологічний ЕПОСу не знік безслідно (до нас дійшло мало творів) й ставши творцем нового жанру - "епілії"; цею Термін з'явився в кінці III ст. и позначає невелика епічну поезію. Вона зберегла традіційній Розмір епосу, гекзаметр. У жанрі епілії віділялось два поети - Каллімах та Евфоріон.
Існує Ще одна гілка олександрійської поезії - поема дидактична, науковообразна. У цьому жанрі відомо Дві астрономічні поеми: "Феномени" Арата и Його ж "Ознака", от якіх зберегліся Ліше фрагменти. Однозначно більшій Інтерес для сучасности чітачів представляють так звані "гімні". Автором цього жанру и Його Найкращий представник є Каллімах; от нього дійшло шість "гімнів", начебто Звернення до Якого-то божества.
Епіграма, Яка при вінікненні в прямому розумінні слугувала "Надпіссю" (ЩО и означає її назва), Почаїв формуватісь в особливий літературний жанр в IV ст. В олександрійську епоху вон розцвіла Пишний кольори и практично Спочатку відірвалась від своєї першопочаткової практичної Задачі. Вона стала Засоба всесторонньої характеристики літературніх образів, СИТУАЦІЙ, творів мистецтва - скульптури, живопису, архітектури; будь-яка Інша літературна форма ...
