Зміст
Введення
1. Німецькі романтики про казки
2. Початок творчого шляху братів Грімм
3. Передмова до першого видання "Дитячих і сімейних казок "
4. "Дитячі і сімейні казки, зібрані і оброблені братами Грімм"
5. Сказителі і помічники "братів-казкарів"
6. Ділення казок на жанри
Висновок
Список літератури
Введення
"Скоро казка мовиться ..." - Звідси й виникла назва "казка", що значить усна розповідь.
Виникли вони дуже давно, в Протягом довгого часу грали в житті людини таку ж роль, яку відіграють Зараз книги.
Особливий інтерес до народної казці проявився на початку 19 століття, коли в літературі панувало напрямок романтизму. Романтики побачили в казці відображення народної філософії, мрії народу про майбутнє, його віру в перемогу добра. Незвичайне багатство, образність, соковитість мови народної казки також привернули увагу багатьох письменників.
Саме в 19 столітті починають збирати і записувати народні казки в усіх країнах світу.
1. Німецькі романтики про казки
Казка у німецьких романтиків стала одним з улюблених жанрів. Брати Грімм були серед тих, хто усвідомив естетичну цінність фольклору. Якоб (1785 - 1863) і Вільгельм (1786 - 1859) Грімми були видатними різнобічними вченими. Їм належать праці з історії мови, німецької граматики, праву, міфології та історії. Однак велику популярність їм принесли "Дитячі і домашні казки (1812 - 1822)".
"Дайте мені казки - адже в них закладений матеріал для всього великого і прекрасного ", зітхав перед смертю Фрідріх Шиллер. Збори "братів - казкарів" він тоді подразумевать ніяк не міг - в ті травневі дні 1805 Якоб Грімм був ще в Парижі з Савіньї, а Вільгельм вивчав юриспруденцію в Марбурзі. Тільки через півтора - два роки почали вони, живучи в Касселі, відшукувати всі джерела казок, живуть в усній народній традиції, про які їм вдалося дізнатися.
Казки збирали і публікували в Німеччині і раніше. Йоганн Готфрід Гердер ще в 1777году писав про сутність казок: "Вони певною мірою суть результат вірувань народу, його почуттєвих уявлень, його сил і потягів, коли люди мріють, бо не знають, вірять, тому що не бачать, і роблять вчинки від всієї своєї цілої і неосвічений душі, так що це велика тема для історика людства, для поета, для знавця поетики і філософа ". Гердер зрозумів, що в його час казка набула двояке значення: як форма художнього вираження для письменника, але разом з тим і як предмет наукового дослідження.
Романтики Тік, Брентано, Шаміссо, Гауф створили літературну казку, користуючись традиційної казкою як особливою формою для втілення своєї поетичної завдання; та й пізніше літературну казку охоче використовували такі письменники, як Готфрід Келлер і Теодор Шторм, а данського письменника Ганса Крістіана Андерсену вона принесла світову славу. Не випадково великі прозаїки послеклассический і послеромантіческой епохи знову і знову вибирали казку, щоб показати перемогу добра над злом у цьому світі. "У кожній казці є елементи дійсності ", - писав Ленін. Ще Гейне втішав у своїй паризькій "Матрацної могили" повними туги словами: "Як няніни казки співають і дзвенять, колишуть дитячими снами ".
Однак саме ті казки, які розповідала стара няня, були істинно народними, у витоках своїх нерідко сходили до ранньої стадії людства, передавалися з уст в уста, з покоління в покоління і втілювали одвічну людську мрію про позбавлення від потреби, несправедливості і гніту. Сучасні дослідження поглиблювалися по їхніх слідах в минулі століття і тисячоліття, зустрічаючи майже, що у всіх народів землі одні й ті ж мотиви, а часто одні й ті ж казкові образи, переймаючи їх в тому вигляді, в якому ці казки - і не тільки з минулого століття - відобразили збирачі, слухаючи їх у народі і потім збираючи та записуючи як народні казки.
В етиці казок, здебільшого дуже міцною, і незмінно заснованої на протиставленні добра і зла, місце яких досить часто заступають справедливість і несправедливість в самих фантастичних одежах чарівництва і чудес, можна виявити соціально - критичні і демократичні риси.
2. Початок творчого шляху братів Грімм
Поступово в Марбурзький університет, брати Грим почали свої наукові розвідки. Вони захоплювалися древнегерманской поезією, рунами, і це захоплення пронесли через усе життя.
Після закінчення університетського курсу грим повернулися в Кассель. І тут пролунала буря: армія Наполеона вторглася в Німеччину. Французьке владицтво - чужі люди, чужі звичаї, чужий гучний говір на вулицях - гнітило юних романтиків, закоханих в Німеччину, в її природу, мову, поезію. Прагнення відродити впав дух своєї батьківщини, подолати гнітюче мовчання посилило інтерес молодих вчених до історії і поезії німецького народу. Брати Грімм працювали в бібліотеках з рідкісними древнегерманского манускриптами, наприклад з першим пам'ятником німецької літератури "Пісня про Хільдебранда", видавали збірники давньонімецької поезії. Публікуючи старі тексти, вони прагнули "розбудити покояться століттями творіння, воскресити в тіні милу серцю мудрість старовини ".
Але все це була робота з письмовими джерелами. Їх ж тягнуло ще далі - в самий глиб часу, в глиб народної душі. І вони звернулися до фольклору. Брати Грімм почали свою рухому роботу над збиранням казок.
В історії німецької літератури ні, мабуть, іншого прикладу такої пильної, терпіння і старанності, з якими Якоб і Вільгельм Грімм їх численні помічники вислуховували людей з народу і дослівно записували їхні розповіді. Той факт, що в їх зборах спливають деякі образи, вже відомі нам за збірниками казок, що існували до братів Грімм, доводить тільки, що споконвічне властивість народної казки - приживатися і передається з вуст в уста, від покоління до покоління. Усюди і скрізь, без відмінності часу і місця. Де тільки добро прагне, нарешті - те, перемогти зло, щоб зробити всіх людей задоволеними і щасливими. Цим ми зовсім не стверджуємо, що два молодих людини, мешканці "Дому казки" на Кассельской Іоханнісшітрассе, роз'їжджали по країні, свідомо або навіть навмисно збираючи в народі доводи для того, щоб на свій лад оголосити війну громадському порядку, при якому вони жили і до якого були приковані своїм матеріальним становищем.
Обидва Марбурзькому студента - юриста у своєму подальшому житті рідко коли користувалися набутим ними знанням авторського права, зате назавжди засвоїли метод правознавців: перш, ніж винести вирок, грунтовно перевірити факти, критично досліджувати "за" і "проти" і результати ретельно, дослівно записати. Якщо збирання казок, почате братами Грімм, з самого початку було відзначено печаткою науковості, то це їх прагнення до точності дослідження посилювалося в міру того, як вони просувалися все далі і глибше по шляху вивчення переказів. Стародавніх правових документів, мови, його історії, його форм, граматики, самих слів, так що, врешті-решт, вони стали засновниками германістики.
Якоб і Вільгельм Грімм були ще далекі від мети, коли в 1806 році - це був історично поворотний рік, грунтовно перевернув також їх особисте життя, - пустилися мандрувати по Гессенському краю. Щоб почути казки безпосередньо з уст народу, записати їх і зібрати, в передчутті, незабаром перейшов у впевненість, що настав час зайнятися цими переказами, щоб не дати їм назавжди зникнути. "Не без хвилювання дізнаємося ми, скільки праці і часом гіркого розчарування було пов'язане з відкриттям і придбанням якогось нового матеріалу, як їм зовсім нерідко доводилося йти з порожніми руками, незважаючи на всю їх дипломатію і силу переконання ", - пише Вільгельм Шооф, різнобічно освітив у своїх численних публікаціях життя і діяльності братів Грімм.
3. Передмова до першого видання "Дитячих і сімейних казок "
18 жовтня 1812 - "рівно за ...
