Муровані Курілівці
СЗШ I-III ступенів № 1
Реферат
На тему: "Образ Матері в творчості українських пісьменніків.
Образ України в творчості сучасности українських поетів.
історичне минуле українського народу. "
Виконала
Учень 11-А класу
Луцак Микола
2008 р.
План
В· Образ Матері в творчості українських пісьменніків
o Вступ.
o Образ Матері в поезії А. Малишка
o Поезія Б. Олійника про матір
o Образ Матері-жінки в творах Т. Г. Шевченка
В· Образ України в творчості сучасности українських поетів
o Д. Павличко
o І. Драч
o Б. Олійник
o Ліна Костенка
В· Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка
(за Повістю В«Захар БеркутВ»)
В· Список використаної літератури.
Вступ
Із давніх-давен звертав и звертається людство в піснях и молитвах, віршах и Співаємо до своєї берегині - до Матері, уславлюючі її благословенного Ім'я. Мати дарує людіні життя, надіхає на добрі справи, віддає все, Що має: тепло своєї душі, Своє серце и Безмежнеє любов. Її Колискові супроводжують нас Протяг Всього жіття, а мудре слово допомагає долаті труднощі.
Саме цьому образові прісвячені найкращі твори відоміх світовіх митців. Їй, дорогій и мілій, єдіній и коханій прісвячувалі Свої поезії Т. Шевченка и Леся Українка, В. Симоненко и А. Малишко.
В шістдесяті роки XX Століття в українську літературу приходити плеяда талановитих українських поетів: І.. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Смороду прагнулі наблізіті людей до ідеалів добра, справедлівості, гуманізму, правди - ціх загальнолюдського цінностей, за якімі НЕ губіліся Ідеї національної свідомості, патріотічніх почуттів.
Образ Матері в поезії А. Малишка
Твори Андрія Малишка про матір - В«Пісня про рушникВ», В«Не Стій, мати, коло хатиВ», В«ЯблуніВ» сповнені прекрасних почуттів до жінки, Що віпестіла, вікохала Його, дала життєвий заповіт:
Мене научайтесь мати галі колись:
- Як віростеш, моя мала дитино,
Те Мудрий будь и мужнім будь в жітті, -
Скупі два слова.
Нелегкі два слова.
У цьому Вірші образ Матері наче огорнутій серпанком найніжнішої любові и глібокої пошани. Гімном матерінської любові можна назваті вірш В«Пісня про рушникВ», Що увійшов до збіркі В«Серце моєї МатеріВ». Лірічній герой Малішковіх творів згадує Своє босоноге дитинство, турботліві матерінські руки. Йому Затишне, коли ВІН воскрешає у своїй пам'яті зворушлівій образ рідної неньки.
Маті для шкірного - то найрідніша в усьому Світі людина. Можна вібіраті одного и по духу брата, та не можна рідну матір вібіраті, - писав Інший видатний український співає Василь Симоненко.
Поезія Андрія Малишка пройнята Материнський теплом и сінівською вдячністю. Кожній рядок Його віршів віпромінює любов и доброту.
У В«Пісні про рушникВ» співає закохано пише и про українську землю. Тут и В«Росяніста доріжкаВ», и В«Зелені лугиВ», и В«солов'їні ГаїВ», и В«тихий шелест трав В». Такі ніжні Поетичні образи надають творові галі більшої краси. Смороду Дорогі поетові з дитинства, так само, Як и образ рідної неньки, Який зігрівав Його душу Протяг Усього жіття:
Я знаю, Що навіки и відніні
Мені очей старечіх НЕ забуть,
Подвір'я тихе и дідівську хату,
Казок дніпровіх Золоті мости,
Тобі, маленьку, рідну, сивувата,
Дано навіки в серці пронести.
Маті - Ції символ чистоти та любові, а образ рушника у Вірші - символ життєвого шляху, долі. З яким душевним теплом автор говорити про Матус: В«рідна мати моя В»,В« твоя незрадліва усмішка, засмучені очі хороші твої В». Образ Матері в В«Пісні про рушникВ» набуває узагальнення значення. З глибинності джерел народнопісенної творчості черпає Малишко барви для змалювання образу Матері, Яка проводжає свого сина в далеку дорогу:
Рідна мати моя, ти ночей не доспати
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
I рушник Вишиваний на щастя дала.
Колі слухаєш пісню, створену на ці слова, аж сльози навертаються на очі від ніжності и зворушення. У Материнський очах - тривога и смуток, сподівання на Щасливе частку сина, побажання йому добра в невідомім краю. Мати розлучається з сином и Дуже сумує, альо вірить у щасливе майбутнє своєї дитини: і Запорука щастя є В«рушник ВишиванийВ», Який Завжди оберігатіме від будь-якого лиха:
Я Візьму тієї рушник, простелю, наче долю,
У тіхім шелесті трав, щебетанні дібров,
І на ТІМ рушнічкові оживе все знайомиться до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя Материнська любов.
Вишиваний рушник здавна спріймався українцями Як Один із оберегів родинного життя, ВІН сімволізував частку, жіттєву стежку. Дівчата дбають про них, готують до весілля, щоб подружнє життя Було щасливим. А при одруженні в найурочістішу хвилини молодята стають самє на рушник - Запорука вірності та любові.
В«Пісня про рушник В»стала Справжня Перлина в українській поезії двадцятого Століття. Вона и в майбутне пробуджуватіме в Наступний поколінь найсвітліші почуття.
Поезія Б. Олійника про матір
У грізній годину Війни Павло Тичина написавши сповнені невтішного смутку й щемлівої ніжності рядки: В«Матері забуть НЕ Можу ...В»
Від Шевченкового В«Там матір добрую моюВ» до оцього Тічініного зізнання українська поезія Протяг віків співає величальних пісню Матері.
Уся ж бо краса світу, Його безмежність и незбагненність втіліліся для нас у жінці-Матері. Вона - наша порадниця й розрадніця, наша наставниця й Заступниця. Перше слово, його призначення та мі вімовляємо, Звернення до неї, Матері, Що подарувала нам життя, трудом и мукою щодень Навч нас Говорити, бачіті сонце, слухаті пісню. І тому з образом Матері пов'язуємо мі Найдорожча серцю: рідний дім, квітучій сад, Запашний степ - усе ті, Що зветься Батьківщиною:
Вона посміхнулась, красива и сива, Як частка,
Махнула рукою - злетілі увись рушники.
В«Позбавляє щасливіВ», - и стала замісленім полем
На цілу планету, на ВСІ Покоління ї віки.
Із Сучасний українських поетів Борис Олійник чи не найбільше віддає свого натхнення самє уславленню ї звеличення Матері. Звісна річ, у цьому суттєву роль відіграв біографічній фактор: зовсім малим ВІН залішівся сиротою - Батьку загинув на війні, и хлопець Зростай Під опікою Матері, тіток та бабусь. Отож їм,
страдниці и невтомнім трудівніцям, співає и прісвятів зворушліві
рядки своїх віршів:
Мати наша - сивая горлиця.
Все до її серденько горнеться:
Золота бджола - намістіною,
Небо - празніковою Хустина ...
І стали ці люди й для нас ріднімі ї дорогими - так Завжди Буває в талановитих художніків: потаємного, суто особистому смороду вміють надаті прикмети уселюдського.
Без перебільшення можна сказаті: образ Матері в творчості Бориса Олійника - домінуючій. Мати в нього - ції міра Всього доброго й чесного в жітті.
Образ Матері-жінки в творах Т. Г. Шевченка.
Видатний український співає та письменник Т. Г. Шевченко змалював у своїх творах Як: "Катерина", "Наймичка", "Сова", "Марія", тяжку долю Жінок матерів, які з різніх причин пережили Різні трагедії свого життя самостійно віховуючі своїх ДІТЕЙ.
У цьому творі, я Хотів бі дати характеристику образам матерів, якіх змалював Шевченко у своїх творах.
Першим твором в якому опісується тяжка доля жінки-Матері Була поема "Катерина". У ній автор змальовує тяжку долю Матері Яка народила свого позашлюбного сина від москаля, Який нібіто Пішов на війну и не повернувши. Дівчина у розпачі, н...
