Контрольна робота
по зарубіжній літературі (Друга половина 20 століття)
Тема: В«Казка-притча Антуана де Сент-Екзюпері В«Маленький принцВ»: особливості жанру та образної системи В»
Введення
Блискучій плеядою імен обдарувала світову літературу Франція XX століття: від Пруста і Бретона до Юрсенар і Саррот ... Але якщо хто і стоїть в цьому ряду осібно, - принаймні, для російського культурного свідомості, - то це Антуан де Сент-Екзюпері. Сент-Екзюпері був одним з піонерів авіації, талановитим письменником і поетом, моралістом, мислителем-гуманістом, шукачем, героєм.
Ми з дитинства віримо в добрі казки. Тим більше якщо вони написані рукою талановитого, щирого романтика. Таким був Сент-Екзюпері, якого друзі і знайомі звали попросту Сент-Ексом. Автор прогриміли по всьому світу книг В«Нічний політВ», В«Земля людейВ», В«Південний поштовийВ» і, звичайно ж, В«Маленький принцВ».
Мало якого письменникові дісталася читацька любов, подібна до тієї, яка випала на долю автора В«Маленького принцаВ». Любов такого роду можна випробовувати до вітру, хмарам, літньому вечору, першому снігу, нічний метелику, раптово опустилася на кисть вашої руки; почуття, які пов'язують нас з іншими людьми куди більш громіздкі і обтяжливі, вони обтяжені вимогливою вдячністю, обтяжливим братством спільної долі; в нашому замилуванні ближніми неминуче присутній неусвідомлена змагальність. Читацька любов до Антуану де Сент-Екзюпері те саме безнадійної пристрасті жителів пустелі до фонтанів і квітам, які, як їм здавалося, повинні б чекати їх в раю, а не за життя.
Багато прочитали В«Маленького принцаВ» в дитинстві, або в дуже ранній юності, як раз в той час, коли вже починаєш усвідомлювати свою самотність і безглузду залежність від волі оточуючих дорослих, а стратегія В«партизанської війниВ» з ними ще не продумана; світ здається не тільки ворожим, але і дуже похмурим місцем. І тут з'являється Антуан - той, який все розуміє. Той, який розуміє трохи більше, ніж ми самі, і набагато більше, ніж інші. В«... Дорослі ніколи нічого не розуміють самі, а для дітей дуже втомлює без кінця їм все пояснювати і розтлумачувати В», - поблажливо помічав Екзюпері.
Антуан де Сент-Екзюпері відноситься до розряду людей, які не вкладаються в звичайні рамки. І не тому, що він ставив себе коли-небудь над людьми. Навпаки, ніхто не був таким близьким до людей, так людяний у всеосяжному значенні цього слова. Але своїми моральними якостями, своїм інтелектом, своєю діяльністю - одним словом, своєю долею Сент-Екс підноситься над звичайним людським рівнем і відноситься до певної міри до числа людей, які повинні служити для інших, і особливо для молоді, прикладом.
Ремесло пілота - битва, постійне бій з титанами, зі стихіями: ураганом, грозою, мороком, холодом. У цьому постійному протиборстві відбувалося народження людини, виховання особистості. Саме цей процес і залучав письменника більше всього. І хоча він писав, що політ - пізнання, що через скло в простір дивишся, як в мікроскоп, вабило його насамперед те, що відбувалося в кабіні, в людині біля штурвала літака, вабило і надихало, оскільки там народжувалася людяність, формувався В«погляд на світВ», нове світорозуміння, нова філософія.
Трохи про В«Маленькому принціВ»
Сюжет казки-повчання В«Маленький принцВ» був навіяний наступним подією: 29 грудня 1935 за 200 км від Каїра, пролітаючи над Сахарою, Сент-Екзюпері змушений був здійснити посадку в пісках. Льотчика врятував друг Прево, який підоспів до нього з караваном на 5 день після аварії.
Вже в 1940 році в перервах між боями з фашистами Екзюпері часто малював на листку хлопчика - коли крилатого, коли верхи на хмарі. Поступово крила змінить довгий шарф (який, до речі, носив і сам автор), а хмара стане астероїдом Б-612.
Казка, написана для дітей, одержала настільки широку популярність завдяки винятковою поетичною атмосфері, створеній образної і символічної структурою розповіді, і того, що вона призначена не тільки дітям, В«а й дорослим, які залишилися дітьми В». Популярності казки сприяли також виконані автором малюнки.
В«Прошу вибачення у дітей за те, що присвятив цю книгу дорослому. Але у мене є для цього поважна причина: цей дорослий - мій найкращий друг. Є у мене і інша причина: цей дорослий розуміє все, навіть дитячі книжки. І ще третя причина: цей дорослий живе у Франції, де йому холодно і голодно. Він потребує розради. Якщо всі ці причини недостатньо вагомі, я готовий присвятити цю книгу дитині, яким був колись цей дорослий. Всі дорослі були раніше дітьми. (Але мало хто з них пам'ятає про це.) В»- Так писав у передмові книги Сент-Екзюпері.
Опубліковане в 1943 році як дитяча книжка, ця поетична казка - про мужність і мудрість нехитрою дитячої душі, про такі важливі В«недитячіВ» поняття, як життя і смерть, любов і відповідальність, дружба і вірність.
В«Маленький принц В», мабуть, якщо не краще, то найвідоміший твір Сент-Екзюпері. Нерідко, виходячи з основних висновків та положень цієї книги, судять про особистість Сент-Екзюпері; іноді ототожнюють його з героєм казки. Все це, звичайно, не зовсім так.
В творі дуже багата мова. Автор використовує масу дивовижних і неповторних літературних прийомів. У його тексті чується мелодія: В«... А ночами я люблю слухати зірки. Немов п'ятсот мільйонів бубонців ... В». Його простота - це дитяча істина і точність. Мова Екзюпері сповнений спогадів і роздумів про життя, про світ і, звичайно, про дитинство:
Стиль і особлива, не схожа ні на що містична манера Сент-Екзюпері - це перехід від образу до узагальнення, від притчі до моралі. Потрібно володіти великим письменницьким талантом, що б бачити світ так, як бачив його Екзюпері.
Мова його твори природний і виразний. Здавалося б, буденні, звичні поняття несподівано набувають у нього новий оригінальний сенс. Настільки ж свіжі і природні багато його метафори, письменник вживає парадоксальні поєднання слів, які в звичайній мові не зустрінеш: В«діти повинні бути дуже поблажливі до дорослих В»,В« якщо йти все прямо так прямо, далеко не підеш ... В» або В«у людей вже не вистачає часу щось узнаватиВ».
У такій манері висловлювати свої думки полягає таємниця, вона по-новому розповідає старі істини, відкривається їх справжній зміст, змушуючи читачів замислитися.
Оповідна манера володіє рядом особливостей. Це щира розмова старих друзів - так автор спілкується з читачем. Тому хочеться йому вірити, знаючи, що він ніколи не обдурить. Відчувається присутність автора, що вірить в добро і розум, в швидку пору, коли життя на землі зміниться. Можна говорити про своєрідну мелодиці розповіді, сумної і задумливою, споруджуваної на м'яких переходах від гумору до серйозних роздумів, на півтонах, прозорих і легких, подібно акварельним ілюстраціям казки, створеним самим письменником і є невід'ємною частиною художньої тканини твору.
Читаючи Екзюпері, ми як би міняємо кут зору на банальні, повсякденні явища. Він підводить до осягнення очевидних істин: не можна ховати зірки в банку і безглуздо їх перераховувати, потрібно берегти тих, за кого ти у відповіді і прислухатися до голосу власного серця. Все просто і водночас складно.
Образ Маленького принца одночасно і глибоко автобіографічний, і як би відсторонений від дорослого автора-льотчика. Він народжений з туги за вмираючому в собі маленькому Тоніо - нащадку зубожілого дворянського роду, якого в сім'ї називали за його біляві (спершу) волосся В«Королем-СонцеВ», а в коледжі прозвали сновидою за звичку подовгу дивитися на зоряне небо. Саме словосполучення В«Маленький принц В»зустрічається ще вВ« Планеті людей В»(як і багато інших образи і думки, розвинені в казці).
Казка і притча в казці-притчі
Як донести до свідомості дитини прості істини? Прямий повчал...
