Зміст
Введення
Глава 1. Теоретичні аспекти гендерного дослідження
1.1 Основні поняття гендерного підходу
1.2 Гендерний підхід у мистецтві
1.3 Гендерний підхід в літературі
Глава 2. Особливості гендерної проблематики романів Л.Толстого В«Анна КаренінаВ» і Г.Флобера В«Пані БоваріВ»
2.1 Роман Г. Флобера В«Пані БоваріВ»
2.1.1 Історія створення та ідейний зміст роману
2.1.2 Образ Емми Боварі в романі
2.2 Роман Л. Толстого В«Анна КаренінаВ»
2.2.1 Історія створення та ідейний зміст роману
2.2.2 Образ Анни Кареніної
2.3 Порівняльний аналіз гендерної проблематики романів Г.Флобера та Л.Толстого
Висновок
Список використаної літератури
Введення
В даний час гендерні дослідження, що виникли на Заході як міждисциплінарна галузь знання в кінці 60-х - початку 70-х років, а в Росії в кінці 80-х, грають значну роль в різних напрямках гуманітарних наук.
Акцент на ролі підлог в розвитку людства, їх символічному і семіотичному вираженні в філософії, історії, мові, літературі, мистецтві оголює нові аспекти розвитку соціуму, дає можливість глибше проникати в суть процесів, акцентують увагу, перш за все, на соціокультурних домінантах, вплив яких визначає статус людини, форми його реалізації, здатність швидко орієнтуватися в постійно мінливому світі.
Вважається, що вперше термін В«гендерВ» був введений у науку американським психоаналітиком Робертом Стіллер, коли в 1968 році було опубліковано його працю В«Пол і гендерВ». На думку Р. Стіллер, гендер - це поняття, яке грунтується на психологічних і культурних поясненнях статевих відмінностей, достатньо незалежних від тих, які трактують біологічна стать. Іншими словами, зовсім не обов'язково прямо пов'язувати буття жінки з буттям В«жіночностіВ» і буття чоловіка з В«мужньоюВ» поведінкою. Такий підхід у розгляді соціальної поведінки людей в Надалі був підтриманий багатьма соціологами, особливо феміністського напрямки, і отримав назву В«гендерВ», заснувавши новий напрям соціальних досліджень - В«гендерні дослідженняВ».
Поява терміна В«ГендерВ» знаменує новий етап у вивченні статеворольових стереотипів (рівно, як у жінок, так і у чоловіків). Англійське слово gender перекладається як стать, хоча правильніше - рід, а більш точно - граматична категорія роду. Цей термін з лінгвістики був перенесений в В«дослідницьке полеВ» інших наук - соціальної філософії, соціології, історії, політології, філології, музикознавства і т.д. Таким чином, гендер - культурно-символічне визначення статі.
Такі конструкти культури, як В«жіночнеВ» і В«мужнєВ» можуть розглядатися тільки з урахуванням і використанням цього поняття, оскільки з'являється можливість вийти за межі біологічного опису. Термін гендер підкреслює не природну, а соціокультурну причину міжстатевих відмінностей. В«ЖіночеВ», В«чоловічеВ» суть біологічні, дані від природи статеві відмінності, а В«мужнєВ», В«ЖіночнеВ» - поняття, сконструйовані суспільством і підкреслюють культурно-символічні (гендерні) відмінності, які змінюються відповідно до зміною як суспільства, так і культури.
Але гендер не тільки культурний конструкт ідентичності, він також визначає відносини індивіда з навколишнім світом. Гендерна парадигма, зафіксована, наприклад, в художньому тексті, є одночасно і конструкт, і система, яка визначає ступінь значущості особистості в суспільному житті.
Працюючі в області гендерістікі теоретики не стільки хочуть створити особливе поле дослідження, скільки сформулювати нові способи роздуми. Сучасна освіта, орієнтоване на нову модель людини та на формування конкретно-затребуваних знань і навичок індивіда, неминуче виходить на проблему адресно-спрямованих освітніх програм. Нові підходи (в першу чергу, гендерні) акцентують увагу, перш за все, на соціокультурних домінантах, вплив яких визначає статус людини, форми його реалізації, здатність швидко орієнтуватися в постійно мінливому світі.
Беручи до уваги значимість цієї проблематики, можна сказати, що гендерна В«вимірВ» найчастіше дозволяє по-іншому поглянути на добре відомі факти з життя суспільства і історії або твори мистецтва, інтерпретувати їх з урахуванням гендерного знання, виявити субтексти соціальної реальності, що відображають символи жіночого досвіду, а також деконструювати століттями непорушні категорії. Нове прочитання текстів дає можливість відійти від традиційних соціально-політичних і літературознавчих трактувань, проаналізувати твори з погляду уявлень про В«МужньомуВ» і В«жіночномуВ», які є конструктами культури, історично постійно еволюціонує.
У російській науковій середовищі дуже повільно, але все ж затверджуються гендерні дослідження, а ось гендерні підходи до художньої літератури в літературній критиці ще розвинені слабо. Крім того, гендерні літературознавчі дослідження виходять за вузькі рамки філології, вимагають міждисциплінарного підходу до проблеми, образу, тексту.
Сьогодні існують окремі дослідження творів художньої літератури, як російської, так і західноєвропейської, з позицій гендерного підходу, однак для теоретичних узагальнень ще недостатньо матеріалу. Крім того, не вирішена проблема і національної своєрідності, зокрема, чи існують відмінності в гендерній проблематики художніх творів російської та зарубіжної літератури?
Таким чином, проблемою, якої присвячена дана робота, є приватне питання гендерних досліджень в галузі літератури: чи існують відмінності в проблематиці художніх творів російської та зарубіжної літератури XIX століття з точки зору гендерного підходу?
Мета роботи: розглянути особливості гендерної проблематики творів російської та зарубіжної літератури XIX століття на прикладі романів Л.Толстого В«Анна КаренінаВ» і Г.Флобера В«Пані БоваріВ».
Виходячи з проблеми і цілі дослідження, нами визначені слеюущіе завдання:
1. на основі теоретичного аналізу сучасних гендерних досліджень виділити та розглянути основні поняття і принципи гендерного підходу до інтерпретації художнього твору;
2. провести текстуальний аналізів романів Л.Толстого В«Анна КаренінаВ» і Г.Флобера В«Пані БоваріВ» з позицій даного підходу, визначивши особливості гендерної проблематики;
3. зіставити між собою результати дослідження з метою визначення відмінностей в культурологічних парадигмах, відображених в романах;
Предметом теоретичного і експериментального дослідження є гендерна проблематика в художніх творах російської та зарубіжної літератури XIX століття, а об'єктом - романи Л.Толстого В«Анна КаренінаВ» і Г. Флобера В«Пані БоваріВ»
Основна гіпотеза, яка була сформульована на основі теоретичного аналізу, полягає в наступному: існують відмінності в гендерної проблематики художніх творів російської та зарубіжної літератури XIX століття, що визначаються різницею культурологічних парадигм.
Для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань були обрані такі методи дослідження, як теоретичний аналіз сучасної наукової літератури з проблемі, концептуальний аналіз художнього твору (в рамках герменевтического методу), порівняльний аналіз результатів.
Робота складається з вступу, двох розділів і висновку. У першому розділі В«Теоретичні аспекти гендерного дослідження В»розглядаються основні поняття, такі якВ« гендер В», В«ЖіночністьВ», В«мужністьВ», В«дискурсВ» і т.д.; визначаються основні напрямки гендерного підходу до інтерпретації художнього твору.
Другий розділ В«Особливості гендерної проблематики романів Л. Толстого В«Анна КаренінаВ» і Г.Флобера В«Пані Боварі В»присвячена аналізу текстів романів з точки зору гендерної проблематики, а також співставлення отриманих результатів з метою виявлення відмінності в авторській інтерпретації образу жінки в суспільстві другої половини XIX століття ...
