Міністерство освіти і науки
Армавірський державний педагогічний університет
Факультет іноземних мов
Кафедра англійської філології
та методики викладання англійської мови
Курсова робота
МЕТАФОРА ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ РОЗУМІННЯ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ
Виконала:
студентка 401 групи
Зеленська М.А.
Науковий керівник:
ст. викладач
Горшкова Н.В.
Армавір 2010
Зміст
Введення
Глава 1. Різні підходи до розгляду ролі метафори в художньому тексті
1.1 Метафора як ефективний засіб вираження художньої думки письменника
1.2 Лінгвістичний підхід до розгляду метафори
1.3 Стилістична теорія метафори
1.4 Значення метафор для повного розуміння читачем художнього тексту
Глава 2. Художнє своєрідність авторських метафор
2.1 Художнє своєрідність творів С. Кінга.
2.2 Роль метафори у романі Стівена Кінга "Цикл перевертня"
2.3 Роль метафори у романі Стівена Кінга "Імла"
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Тема даного дослідження - "Метафора як засіб оптимізації розуміння художнього тексту". Явище метафоричності привертає пильну увагу дослідників невипадково. Це пояснюється, перш за все, загальним інтересом до вивчення тексту в широкому розумінні цього терміна, прагненням дати лінгвістичне обгрунтування та тлумачення різним стилістичним прийомам, які створюють експресивність тексту. Привертають дослідників і проблеми, пов'язані з експресивністю мови і мовлення. При сучасному підході факти вивчаються не ізольовано, а в контексті, так як, за образним висловом В.В. Виноградова, саме в умовах контексту відбувається "насичення слів смисловими випромінюваннями" (Виноградов, 1963 :).
Метафоричність вживання є однією з можливостей створення експресії, бо вона, як правило, пов'язана з семантичними зрушеннями, що призводить до додаткової експресивної насиченості тексту в цілому - цим обумовлена ​​ актуальність обраної нами теми.
Особливе значення для дослідників представляє робота із зразками художньої літератури, спеціальний аналіз яких допоможе оцінити їх художню цінність, виразність не на довільному, інтуїтивному рівні, а на основі усвідомленого сприйняття виразних засобів мови.
Мета даної роботи - досліджувати вживання метафори в творах Стівена Кінга і довести значимість її для більш повного розуміння тексту.
Об'єктом для даного дослідження послужили романи Стівена Кінга "Cycle of the Werewolf" і "The Mist".
Предметом дослідження є окремі випадки вживання метафори в даних творах.
Мета, об'єкт і предмет дослідження визначили коло наступних завдань :
виявити випадки прояву метафоричності в тексті твору;
визначити типи метафор, використовуваних автором;
проаналізувати контекстуальну значимість метафор.
В ході дослідження були використані наступні методи : метод контекстуального аналізу та метод стилістичного аналізу художнього тексту.
Мета і завдання даного дослідження визначили його структуру . Дана курсова робота складається з запровадження, двох глав, висновку і списку використаної літератури.
Глава 1. Різні підходи до розгляду ролі метафори в художньому тексті
1.1 Метафора як ефективний засіб вираження художньої думки письменника
Метафора - мовний зворот - вживання слів і виразів у переносному значенні на основі аналогії, схожості, порівняння (Ожегов, 1990: 351).
Загальновідомо, що слово може змінювати своє значення і семантичний зсув відбувається тоді, коли слово потрапляє в незвичайний для нього контекст.
"Прийоми зміни основного значення слова іменуються стежками "(Томашевський, 1937: 29-30). Троп (від греч. tropos) - оборот - вживання слова в переносному його значенні для характеристики якогось явища за допомогою вторинних смислових відтінків, притаманних цьому слову і вже безпосередньо пов'язаних з його основним значенням. Співвіднесення прямого і переносного значення слів грунтується на подібності зіставлюваних явищ, або на контрасті, або на суміжності їх, - звідси виникають різні види тропів, які детально класифікувалися в старовинних риториках і теоріях словесності, хоча істотного значення такого роду класифікація не має. Основні види тропів - Метафора, заснована на схожості або контрасті явищ, метонімія, заснована на суміжності, і синекдоха, заснована на співвідношенні частини і цілого.
По суті до стежках ставляться як різні види перенесення значення, так і епітет, порівняння, гіпербола, Літота, іронія.
Троп являє собою загальне явище мови, надзвичайно розширює кордони вживання слова, що використовує безліч його вторинних відтінків.
Метафора вважається багатьма самим головним тропом і настільки характерна для поетичної мови, що само слово це іноді вживається як синонім образності мовлення, як вказівку на те, що слова діють тут не в прямому, а в переносному значенні. Метафоричний мову часто означає "алегоричний" або "образний" мову.
У метафорі якесь одне або кілька властивостей переносяться на предмет або явище з іншого предмета або явища, але ці останні не виступають в стежці безпосередньо, а лише маються на увазі. "Метафора - приховане порівняння. На відміну від простого порівняння, що має два члени, метафора має в своєму розпорядженні тільки другим "(Абрамович, 1965: 167).
Ще в давнину мову вдавався до метафорі. Спочатку "стріляти" означало лише одне: пускати стрілу з лука. Але потім це дієслово стали вживати за подібністю дії та мети його і у відношенні вогнепальної зброї, хоча точності заради слід було б створити дієслово "гатити". Слова "шибеник" і "постреленок" спочатку теж були метафоричними: рухливість дитини зіставляється з швидкістю летить стріли. Але ця метафоричність, колись свіжа і дієва, вже зблякла від тривалого вживання. Блякнуть метафори не тільки стародавнього походження, а й більш нові. Так, наприклад, метафора "крило будинку" стала технічним терміном і побутовим словом.
Такі метафори називаються стершиеся, оскільки вони не роблять на нас естетико-емоційного впливу, не нагадують нам про спочатку закладеному в них порівнянні, а метафори повинні викликати саме таку реакцію. Їх не можна по суті справи назвати метафорами, метафорами вони є тільки історично.
Метафора являє собою нерозчленованим порівняння. Крім словесної метафори, велике поширення в художній творчості мають метафоричні образи чи розгорнуті метафори. Іноді весь твір цілком являє собою метафоричний образ.
Основним видом метафори є уособлення, яке іноді називається прозопопея або персоніфікацією. Суть уособлення полягає в тому, що ознаки живої істоти переносяться на щось неживе, і неживе діє як істота істота. Нерідко уособлюються абстрактні поняття. Для алегоричної вираження абстрактних понять служить алегорія, яка є їх умовним позначенням, заснованим, правда, на якомусь одному схожості абстрактного поняття і конкретного явища або предмета.
Так, наприклад, алегоричним вираженням віри в європейській літературі і живопису виявляється хрест, надії - якір (звідси метафора "якір порятунку"). Найчастіше алегорії бувають постійними, звичними, на зразок постійного епітета, і нерідко, оскільки вони умовні, потребують поясненні. Межі між окремими стежками не завжди можна провести ясно і чітко. Наприклад, істинно художній епітет повинен виникати в переносному сенсі слова. Такий епітет називається метафоричним, оскільки він нерідко являє собою метафору в скороченому вигляді. Отже, всередині тропів спостерігається взаимопроницаемость: один стежок перехо...
