Смоленський Державний Університет
Реферат на тему
Композиція В«Слова о полку Ігоревім В»
Смоленськ 2007
Введення
Багатьом вся давньоруська література відома тільки по одному твору - В«Слову о полку Ігоревім В». Традиційні думки про низький рівень культури Давньої Русі. Як помиляються скептики!
Найбільша патріотична поема Стародавньої Русі присвячена страшному поразці, в якому вперше за всю російську історію князь виявився полоненим, а військо майже знищеним. Автор В«СловаВ» дивиться в очі дійсності, звертається до всім російським князям, закликає їх захистити Руську землю, тому в В«СловіВ» немає зневіри. В«СловоВ» лаконічно, як звернення Ігоря до дружини. Це поклик перед боєм. Поема звернена до майбутнього, пронизана турботою про це майбутнє. Перемога - це кінець битви, ураження же для автора В«СловаВ» - це тільки початок битви. Поразка повинно об'єднати росіян.
Я вибрала тему В«КомпозиціяВ« Слова о полку Ігоревім В»тому, що це один з найяскравіших аспектів в аналізі твору. Особливість В«СловаВ» полягає в тому, що воно відрізняється складною побудовою всупереч думкам про неспроможність давньоруської літератури. Метою моєї роботи є вивчення структури одного з найбільших пам'яток літератури, виявлення композиційних особливостей. Для цього я зверну увагу на загальну характеристику композиції і розгляну головні елементи композиції: час і простір та композиційні вставки.
При роботі над рефератом я використовувала роботи Дмитра Сергійовича Лихачова. Його дослідження в області походження В«СловаВ» і його місці в літературі Давньої Русі дали мені не тільки матеріал для роботи, але і нову цікаву інформацію про давньоруській літературі взагалі. Також мені пощастило познайомитися зі статтями різних дослідників В«СловаВ», об'єднаними в спеціальні збірники. Це було цікаво, так як кожна стаття була присвячена одному аспекту в розгляді твори. При цьому дослідники чудово розкривали тему, розглядали проблему часом з несподіваних сторін.
Основна частина
1. Композиції В«Слова о полку Ігоревім В»: загальна характеристика
В основі сюжету твору - невдалий похід Ігоря Святославича проти половців 1185 року, який він здійснив у союзі з іншими князями. В«Слово о полку ІгоревімВ» було написано майже відразу після повернення князя Ігоря з полону, тому автор не вважає за необхідне вдаватися в подробиці, добре відомі сучасникам. Початок В«СловаВ» безпосередньо не пов'язане з описуваними подіями, тут поміщені роздуми автора: яку манеру оповіді вибрати. Він відкидає манеру Бояна і вирішує дотримуватися дійсних подій.
Нехай почнеться же пісня ця
за билинами нашого часу,
а не по вимислом Бояна.
Це - ліричний вступ, яке створює враження безпосередності, переконує, що перед нами імпровізація, вільна від скутості літературними традиціями. Вступ до В«СловаВ», в якому автор звертається до Бояну, здається найбільшою дивиною у творі. Але подібні вступу до В«словамиВ», житіям або проповідям типові для давньоруської літератури.
В експозиції дається коротка характеристика Ігоря і причини його походу в половецькі степи. Весь розповідь про похід Ігоря витриманий в рисах характеристики Святославом: безрозсудний Ігор йде в похід, незважаючи на те, що похід з самого початку приречений на невдачу. Головною рушійною силою є прагнення до особистої слави.
зав'язку сюжету складає розповідь про виступ російських військ. В«Тоді вступив Ігор князь в золоте стремено і поїхав по чистому полю В»і повів він своїВ« хоробрі полки на землю половецьку за землю Руську В». Відомості про те, звідки вийшла дружина і за яким маршрутом вона рухалася, в творі відсутні. В дорозі дружинники спостерігають різні природні явища, які як би передбачають їх долю.
Перипетії в творі - це битви російських військ з половцями. У першій битві з половцями російські полки здобули перемогу.
Спозаранок в п'ятницю
потоптали погані полки половецькі
і, розлетівшись стрілами по полю,
помчали красних дівчат половецьких,
а з ними золото,
і паволоки,
і дорогі оксамити.
Покривалами,
і плащами,
і кожухами
стали мости мостити по болотах
і по багнистих місцям,
і всякими узороччя половецькими.
Перед другим битвою природа віщує нещастя (В«в годину ранній криваві зорі світло сповіщають; чорні хмари з моря йдуть В»). Ця битва описано дуже яскраво, з достовірними деталями; створюється відчуття, що автор сам у ньому брав участь:
З раннього ранку до вечора,
з вечора до світла
летять стріли гартовані,
гримлять шаблі про шоломи,
тріщать списи булатні
в поле незнаному,
серед землі Половецької.
Поразка війська князя Ігоря є кульмінацією сюжету В«СловаВ». Воно призводить до тяжких наслідків для Русі.
Дуже важливе місце в В«СловіВ» займають композиційні вставки. Це сон Святослава, з якого князь дізнається про поразку Ігоря. Це В«золоте словоВ» Святослава, в якому він закликає князів постояти за В«землю РуськуВ», помститися В«за рани Ігореві В», припинити міжусобиці. В«Золоте словоВ» Святослава займає центральне місце у творі. Цим автор підкреслює свою прихильність об'єднавчої ідеї. Також важливе місце в композиції займають В«плач ЯрославниВ» і В«славиВ».
Втеча Ігоря з полону половецького - розв'язка твору. Князь повертається на рідну землю.
Руська література вже з найдавніших часів була пронизана високим патріотизмом, інтересом до суспільно-важливих тем, зв'язком з народною творчістю. І композиція В«СловаВ» повністю відповідає основній авторської ідеї - ідеї об'єднання Русі. Твір лірично і епічно одночасно. Автор постійно втручається в хід подій, перериває самого себе вигуками, порівнює минуле з сьогоденням, закликає князів до активних дій. І.П. Єрьомін писав: В«АвторВ« Слова В»заповнює собою весь твір від початку до кінця. Голос його виразно чути скрізь ... В»[1] Такі риси особливо характерні для літератури XII-XIII століть - для В«Слова о погибелі Руської земліВ», В«Повісті про розорення Рязані БатиємВ». Автор В«СловаВ» звертається до князів-сучасникам і в цілому, і окремо. Через ораторські звернення і вигуки передається авторське ставлення до подій. Це - характерна риса давньоруської літератури, яка ще піддавалася сильному впливу стихії усного мовлення. У В«СловіВ» органічно злиті фольклорні та книжкові елементи. Більше всього книжкові елементи позначаються на початку твору. Як ніби автор ще недостатньо відірвався від писемної традиції. Однак останні частини В«СловаВ», особливо В«плач ЯрославниВ», майже позбавлені характерних книжкових елементів. Ця подвійність висловилася і в бінарності В«СловаВ»: на думку Лихачова, там не один, а, принаймні, два оповідача; у творі можна виділити два смислових центру - питання/відповідь, факт/узагальнення.
В«СловоВ» було з самого початку написано автором, хоча автор і В«чувВ» те, що писав, перевіряв на слух його ритм, звучання, звертався до своїх читачів, як оратор до слухачам, а іноді і як співрозмовник [2]. Зв'язок В«СловаВ» з усною народною поезією була відзначена ще Пушкіним, який в плані своєї статті з історії російської літератури помістив між літописами і В«СловомВ» казки, пісні, прислів'я. Як доказ того, що автор В«СловаВ» спирається і на відому російську писемність XI-XII століть, можуть служити сліди уважного вивчення автором давньоруському літописі, справжньої енциклопедії життя давньоруської держави [3]. Письмове походження вплинуло на побудову твору. У ньому змішалися різні прийоми усної народної творчості, використовуються звернення від сучасності до минулого, критичні вислови т...
