Міністерство освіти і науки Російської Федерації.
Курганський технологічний коледж.
Реферат
по дисципліни: В«ЛітератураВ»
на тему: Кирило і Мефодій
Виконавець - студент гр. № 118
Спеціальність: 0514 В«ДизайнВ»
Воінкова А.В
Перевірив викладач:
Астаф'єва А.П.
Курган, 2007.
Зміст
Введення
Основна частина
Список рекомендованої літератури
ВСТУП
Кирило Мефодій, брати з Солуні (Салоніки), слов'янські просвітителі, творці слов'янської азбуки, проповідники християнства. Кирило (бл. 827-869; до прийняття в 869 чернецтва - Костянтин, Костянтин Філософ) і Мефодій (бл. 815-885) в 863 були запрошені з Візантії князем Ростиславом в Великоморавське державу для введення богослужіння слов'янською мовою. Переклали з грецької на старослов'янську мову основні богослужебні книги.
Кирило і Мефодій, брати, християнські місіонери у слов'ян, творці слов'янського алфавіту, перших пам'яток слов'янської писемності і старослов'янської літературної мови. Кирило (прийняв це ім'я перед смертю при постригу в схиму, до цього - Костянтин) народився в 827, рік народження і мирське ім'я старшого брата - Мефодія - Невідомі. Святі Православної (пам'ять 11/24 травня, Кирила також 14/27 лютого, Мефодія - 6/19 квітня) та Католицької (пам'ять 14 лютого і 7 липня) церков.
Народилися в сім'ї В«ДрунгаріяВ» - візантійського воєначальника з міста Солуня (звідси - В«Солунських братиВ»).
Мефодій був призначений правителем однієї із слов'янських областей на Балканах, після вбивства у 856 покровителя сім'ї - логофета Фектіста - постригся в ченці в одному з монастирів на Олімпі (Мала Азія).
Костянтин отримав блискучу освіту в Константинополі, де його вчителями були найбільші представники візантійської інтелектуальної еліти - Лев Математик і Фотій, майбутній патріарх Константинопольський. Був бібліотекарем патріарха, потім викладав філософію в Константинополі, отримав прізвисько Філософа. Брав участь у візантійських місіях в Арабський халіфат і (разом з Мефодієм) в Хазарію. З цими місіями пов'язані написані ним полемічні дебати з мусульманами і іудеями (включені в його В«Розлогі житіяВ»). Під час подорожі в Хазарію в 861 брав участь у відкритті і перенесення в Херсонес (Крим) останків Климента Римського. У слов'янських перекладах збереглися тексти написаних Костянтином сказань про набуття мощей і віршованих гімнів з цього приводу.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
У 863 до Константинополя прибуло посольство правителя Великої Моравії (див. Великоморавська держава) Ростислава, який просив прислати вчителів для проповіді в недавно прийняла християнство країні. Візантійський імператор вирішив послати туди Костянтина і Мефодія; їх В«Розлогі житіяВ» пов'язують з цією подією створення Костянтином абетки (т. зв. глаголиці), що відбиває фонетичні особливості слов'янського мови, і першого літературного тексту на слов'янській мові - перекладу Євангелія апракос (збірки з євангельських текстів, що читаються під час богослужіння). На думку дослідників, ще до приїзду Костянтина і Мефодія в Моравію була переведена і Псалтир. У Великій Моравії брати переклали слов'янською мовою текст Літургії й стали здійснювати богослужіння слов'янською мовою. Тоді ж Костянтином були створені В«ПрогласВ» - перший великий оригінальний поетичний текст на слов'янській мові і В«Написання про праву віруВ» - перший досвід викладу на слов'янській мові християнської догматики, що поклала початок створенню слов'янської релігійно-філософської термінології.
Діяльність Костянтина і Мефодія зустріла опір німецького духовенства (в церковному відношенні Велика Моравія була підпорядкована єпископства Пассау в Баварії), що виступав проти слов'янського письма та слов'янської Літургії, який вимагав, щоб Літургія відбувалася тільки латинською мовою. У цих умовах брати не могли зробити священиками підготовлених ними учнів і в 867 виїхали з Великої Моравії в Венецію, розраховуючи присвятити учнів в столиці Візантійської імперії - Константинополі. Отримавши запрошення від римського папи, Костянтин і Мефодій з Венеції попрямували в 868 до Риму. Тут папа Адріан II освятив слов'янські книги, учні Костянтина і Мефодія стали священиками і дияконами. У Римі Костянтин важко захворів і 14 лютого 869 помер (похований у базиліці Св. Климента).
В кінці 869 Мефодій був поставлений архієпископом Паннонії, практично Великої Моравії, яка тим самим придбала церковну самостійність. У 870 Велика Моравія була окупована військами Східно-Франкського королівства, Мефодій був заарештований і засланий в один з монастирів у Швабії. Повстання населення Моравії і втручання папи Івана VIII сприяли тому, що в 873 новому моравського князю Святополку вдалося добитися звільнення Мефодія. Папа Іоанн VIII заборонив Мефодію здійснювати Літургію слов'янською мовою, але Мефодій, відвідавши в 880 Рим, домігся скасування заборони.
З діяльністю Мефодія з управління єпархією пов'язаний слов'янський переклад збірки церковних канонів, т. н. "Номоканона Іоанна СхоластикаВ», а також створення найдавнішого пам'ятника слов'янського права - В«Закону судного людямВ», що встановлював санкції церковної і світської влади за порушення норм християнської моралі. Мефодію приписується і анонімне звернення до князів і суддям з вимогою дотримання норм цього закону. За ініціативою Мефодія був зроблений переклад основних книг Старого Заповіту на слов'янську мову (збереглися лише окремі частини). Мефодію приписується також слов'янський канон св. Димитрію - патрону Фессалоник.
Німецьке духовенство, користувалося розташуванням моравського князя Святополка, виступало проти слов'янської Літургії і прагнуло скомпрометувати Мефодія перед татом, натякаючи на те, що архієпископство з особливим слов'янським обрядом може відокремитися від Рима і приєднатися до константинопольської патріархії. Перед смертю Мефодій відлучив від Церкви главу своїх німецьких противників - Віхінга. Він помер 8 квітня 885, місцезнаходження його могили невідоме.
Після смерті Мефодія учні його, захищали слов'янську Літургію, були вигнані з Моравії і знайшли собі притулок в Болгарії. Тут був створений новий слов'янський алфавіт на основі грецького; для передачі фонетичних особливостей слов'янської мови він був доповнений літерами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт, широко поширився в східних і південних слов'ян, отримав згодом назву В«КирилиціВ» - на честь Кирила (Костянтина).
В«Просторове житієВ» Костянтина було написано (в первісній редакції) до 880, ймовірно, при участю Мефодія його учнями. В«Просторове житієВ» Мефодія було написано відразу після його смерті в 885-886. Тексти служб в їх честь були написані вже в Болгарії (автором служби Мефодію був його учень Костянтин Преславського). У західних слов'ян (у Чехії) свято на честь Кирила і Мефодія був встановлений в 1349.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. В«Велика інціклопедія Кирила і Мефодія В».
2. www.km.ru
