ПЛАН
1. Історія написання та особливості роману «³рнопідданийВ»
2. Образ Дідеріха Геслінга в творі
2.1 Становлення особистості головного героя
2.2 Ставлення Геслінга до влади та її представникам
3. Комічне в романі
4. Література
1.Історія написання та особливості роману «³рнопідданийВ»
Роман «³рнопідданийВ», безсумнівно, значні досягнення всього творчості Г. Манна. Цей твір і понині залишається одним з найбільших в німецькій і світовій реалістичній літературі першої половини XX ст. Відкриваючи трилогію В«ІмперіяВ», цей роман є в той же час цільним, цілком самостійним твором із закінченим задумом.
«³рнопідданийВ» (час дії його віднесено до дев'яностих років минулого сторіччя) побудований за традиційною для XIX століття схемою послідовного розповіді про життя героя. В якійсь мірі, мабуть, тут пародіюється В«роман вихованняВ», в якому зазвичай автор простежує процес духовного дозрівання основного персонажа, пошуки їм сенсу життя, пошуки ідеалу. У Манна його герой (скоріше це антигерой) проходить свого роду негативний шлях розвитку. Те, що зазвичай сприймається як похмуре, темне, брудніше, сміховинне, для Дідеріха Геслінга є позитивним. Всі його уявлення про моральність - знущання над справді людськими почуттями.
Характерні для творчого методу Г. Манна сатиричні образотворчі засоби реалістичний символ, буфонада - набувають у В«вірнопідданихВ» соціальну конкретність, політичну цілеспрямованість.
За змістом і художній структурі «³рнопідданийВ» - чудовий зразок соціально-сатиричного роману. Дія в цьому творі випливає з гострих політичних колізій. Важлива риса роману, надає творові глибоко національний характер, полягає в тому, що Г. Манну вдалося дати сатиричне зображення німецького буржуазного суспільства під всійсвоєрідності історично сформованих умов, при яких розвивався німецький імперіалізм.
Дія роману відноситься до кінця XIX ст., але в ньому узагальнюється німецька дійсність аж до передодня першої світової війни. Художник зумів показати суть багатьох типових сторін цього, і це дозволило йому заглянути в майбутнє.
2.Образ Дідеріха Геслінга в творі
2.1 Становлення особистості головного героя
І ім'я та прізвище центрального персонажа виконані особливого сенсу. По-німецьки hasslich - значить потворний, огидний, відразливий, а ім'я Дідеріх, часто зустрічається в історичних літописах, в переказах, корінням що йдуть в життя стародавніх германців, покликане підкреслити властивий героєві націоналізм.
Біографічні риси героя, дающиеся в двох перших розділах, укладають внутрішню мотивування всього ходу оповіді, кладуться в основу головного конфлікту. Біографія, змальована на широкому соціальному тлі, типова. Це біографія будь-якого середнього німецького буржуа.
Так, Манн розповідає звичайну історію дитинства, юності і зрілості рядового, нічим не примітного (у всякому разі, спочатку) німецького підприємця середньої руки. Дія в основному розгортається в маленькому провінційному містечку Неціге, і тільки зрідка ми бачимо Геслінга на тлі Берліна, а потім і в Італії, де він здійснює свій весільний вояж. Життя в Неціге-мініатюрна копія житті всієї імперії. Тут, як і всюди в Німеччині, розгортається боротьба між різними партіями імущих класів, вовча гризня між конкурентами. У Неціге плетуться інтриги, підкуповують людей. А низам суспільства доводиться мати справу все з тим же свавіллям, диким самоуправством.
У дитинстві - влада школи, проковтує людини, де Дідеріх навчився тремтіти перед лінійкою вчителя, зубрити, нашіптувати, а заодно насолоджуватися своїм добровільним рабством. З самого дитинства, готуючись стати експлуататором і гвалтівником, він відчував до насильства повагу, навіть якщо в якісь моменти йому самому доводилося від нього постраждати. Навколишні соціальні умови, показує письменник, виховували в ньому психологію і раба і тирана одночасно.
Письменник відразу ж оголює контрасти в характері і поведінки героя. Чинені підлості герой прагне прикрити і обгрунтувати В«принципамиВ». Доноси на товаришів по класу він робив на переконання, не з якихось злих почуттів, а В«з обов'язку службиВ» з повним усвідомленням виконання В«суворою необхідності В». В«Зрадивши товариша, він міг підійти до нього і майже щиро пошкодувати В». Сентиментальність і боягузтво в ньому поєднуються з нахабством і егоїстичної жорстокістю. Засвоюючи рабське почуття безмежної покори і піддаючись тиранії, він сам любить пограти в тирана і перетворитися на В«захвату перемогою гвалтівника В».
Після Геслінг вступає до університету, але не через потягу до науки, а по традиції, яка існувала в його середовищі. Студентська корпорація В«НовотевтоніяВ» зміцнила в Геслінг свідомість приналежності до В«обраної націїВ» і пристрасть до пиятики. В результаті герой отримав можливість пишатися званням доктора хімічних наук, а також В«шикарнимиВ» шрамами на обличчі, отриманими під час сутички на рапірах (у світському суспільстві це тоді вважалося кращим прикрасою чоловіки). Далі слід недовга (вдалося ухилитися) служба в армії, де людини В«зводили до становища попелиціВ», любовний зв'язок з дівчиною з порядної сім'ї (цей зв'язок не завершилася шлюбним союзом з причини занадто малого приданого, яке могла запропонувати наречена), вступ в спадок (Геслінг став власником невеликої паперової фабрики) і, таким чином, - досяг зрілості. Після приголомшила місто одруження героя на володарці великого, придбаного дуже сумнівним шляхом стану - дівицю, що Геслінг відбив у іншого за допомогою наклепів і інтриг, прийшов час розквіту всіх його В«творчихВ» сил. Дідеріх розширює свою справу, спекулюючи та земельними ділянками, і своїми вірнопідданськими В«ідеаламиВ». Він стає одним зі В«стовпівВ» суспільства, одним з тих, хто став визначати політичний курс німецького монархічного режиму.
Таким чином, буржуазна сім'я, школа, корпорація і вся насичена мілітаристськими устремліннями атмосфера в країні зробили Геслінга тим, ким він був: вірнопідданим, шовіністом і принциповим ворогом культури. Автор звертає увагу на те, що образ Геслінга (типовий і звичайний для свого часу) міг з'явитися тільки при сприянні всього суспільство. Це означає, що його породжує сама система.
Геслінг показаний великим планом. Про нього розповідається дуже докладно. Психологія героя досліджується досконально, копітко. Письменникові важливі найдрібніші деталі його поведінки, хід його думок, його устремління, вся гама його почуттів, реакція на самі різні явища дійсності. Така пильна увагу до головного героя невипадково. Через призму його життєвої філософії, його логіки, поглядів, смаків показується духовний уклад буржуазного суспільства епохи імперіалізму.
Геслінг - фігура масштабна. На перший погляд здається, що в його життєписі дотримані природність пропорцій, правдоподібність. Але потім ми помічаємо, що розглядаємо всі зображене письменником через його особливу сатиричну оптику, що збільшує об'єкти до таких розмірів, що ми, подібно свіфтовской Гулліверу, що потрапив у країну велетнів, бачимо з граничною рельєфністю і чіткістю всі вади, усі пороки, все, що неозброєним оком не дано помітити.
2.2 тношеніе Геслінга до влади та її представникам
Манн оголює шкідливе, антинародне початок у всіх справах і помислах Геслінга, його духовне і моральне каліцтво, а заодно вселяє читачеві і обурення проти суспільства, в якому процвітають такі В«ВірнопідданіВ».
На чому тримається прихильність Дідеріха кайзеру? Можна звернути увагу на опис першої зустрічі Геслінга з Вільгельмом, що викликала у героя особливий екстаз. Дідеріх двічі стає свідком того, як вулиці Берліна заповнює багатолюдна демонстрація безробітних. Колони ці, В«скільки б їх не розганяли, будувалися заново В», вони на...
