МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РФ
Сочинська ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ І КУРОРТНОГО СПРАВИ
СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
кафедри російської і зарубіжної літератури
Курсова робота
з історії зарубіжної літератури XVIII на тему:
Риси поетики сентименталізму в романі Л. Стерна В«Сентиментальна подорожВ»
Виконала:
Студентка групи 07-Р
Муханова Юлія
Науковий керівник:
Доц. Демиденко О.М.
Сочі 2010
Зміст:
Введення
Глава 1. Сентименталізм в західноєвропейській літературі XVIII століття
1.1. Поетика сентименталізму в XVIII столітті
1.2 Вплив творчості Л. Стерна на англійський сентименталізм
Глава 2. Відображення концепції сентименталізму в поетиці роману Л. Стерна В«Сентиментальна подорож В»
2.1 Форма, прийоми та основні мотиви оповідання
2.2 Стильова своєрідність оповідання
2.3 Психологічний аспект зображення героя
Висновок
Список використаної літератури
Введення
Творчості Стерна присвячена обширна бібліографія, проте в цілому сучасне стерноведеніе більше уваги приділяє перші твори Стерна В«Трістрам ШендіВ». Серйозне вивчення творчості Стерна почалося лише в ХХ ст. Докладної інтерпретації В«Сентиментального подорожіВ» була присвячена монографія австралійського вченого Р. Брісендена В«Страждаюча чеснота. Сентиментальний роман від Річардсона до Саду В», в якій автор в полеміці з А. Кешем відстоює в даному романі пріоритет почуття, відкидаючи концепцію А. Кеша В«Стерн-раціоналіст XVIII в.В». Поряд з дослідженням витоків стерновского роману англійську критику займала проблема внеску Стерна в світлі естетичних і етико-філософських шукань. Однією з таких популярних тем є аналіз нетрадиційного рішення проблеми романного часу. Однією з найважливіших проблем стерноведенія є також проблема співвідношення позицій автора і оповідача. Саме у світлі цієї проблеми виникають все нові і нові критичні прочитання В«Сентиментального подорожіВ». Одні критики вважають за краще суміщати Стерна-людини, Стерна-письменника і умовного оповідача Йорика. Інші, навпаки, доводять, що сам автор не поділяє чуттєво-патетичної позиції свого героя-оповідача, дорікаючи Стерна в нещирості, бажанні писати на потребу сентиментально налаштованої публіки. Е. Ділворті в монографії В«Несентиментальна подорож Лоренса СтернаВ» розвіяв міф про В«чутливому Стерні В». А. Кеш у монографії В«Комедія моральних почуттів у творчості СтернаВ» в полеміці з даними висновками висуває свою інтерпретацію В«Сентиментального подорожі В»на основі cопоставленій висловлювань Йоріка з текстом проповідей Стерна, роблячи висновок, що Стерн протиставляє спонтанної чутливості Йоріка стабільну чеснота таких персонажів, як монах, старий французький офіцер, господар осла, з чим важко погодитися, оскільки Йорик - не менше доброчесна.
В радянському літературознавстві порушувалися різні аспекти творчості Стерна. В. Шкловський одним з перших в стерноведеніі звернув увагу на актуалізацію Стерном прийомів створення роману: В«Взагалі у нього педалювати сама будова роману, у нього усвідомлення форми шляхом порушення її і становить зміст роману В». Проблеми світогляду Стерна були порушені І. Верцманом і М. Тронскій, а А. Єлістратова у вступній статті до видання Стерна в серії В«Бібліотека світової літературиВ« вперше звернулася до його жанрової специфіки, зазначивши, що якщо В«Трістрам ШендіВ» був пародією на класичної роман XVIII в., то В«Сентиментальна подорожВ» було не менше відвертою пародією на традиційний жанр подорожі - один із самих усталених і поважних жанрів тодішньої літератури [1] В».
У російській і зарубіжній літературі вчені приділяли увагу проблемі зображення часу в романі, співвідношенню позицій автора і героя, жанрової специфіці роману і ін Дана тема вченими не освітлена, тому вона актуальна.
Мета роботи: розглянути риси поетики сентименталізму в романі Л. Стерна В«Сентиментальна подорожВ»
У відповідності з поставленою метою вирішувалися наступні завдання:
- розглянути форму, прийоми і основні мотиви оповідання;
- визначити стильова своєрідність оповідання і знайти в ньому риси поетики сентименталізму;
- розглянути психологічний аспект зображення героя.
Предмет дослідження: риси поетики сентименталізму.
Об'єкт дослідження: роман Л. Стерна В«Сентиментальна подорожВ».
Практичне значення: роботу можна використовувати при підготовці до практичних занять у вузі.
Глава 1. Сентименталізм в західноєвропейській літературі XVIII століття.
1.1 Поетика сентименталізму в XVIII столітті
В«Сентименталізм в західноєвропейській і російській літературі - літературний напрям, що з'явилося у XVIII і на початку XIX ст. противагою однобічного панування так званої псевдоклассіческом теорії. Воно відводило першорядне місце суб'єктивним одкровенням і психологічному аналізу, протиставляло величному і піднесеному зворушливе і прагнуло в особі деяких своїх представників пробудити в серцях читачів розуміння природи і любов до неї разом з гуманним ставленням до всіх слабким, страждаючим і гнаним.
В«ПрироднийВ» людина стає головним героєм сентименталізму. Письменники-сентименталісти вважали, що людина, будучи творінням природи, від народження має задатками В«природної чеснотиВ» і В«чутливостіВ»; ступінь чутливості визначає гідність людини і значимість всіх його дій.
сентименталістів, на відміну від класицистів, не цікавило історичне, героїчне минуле: вони надихалися повсякденними враженнями. Місце гіперболізованих пристрастей, пороків і чеснот зайняли знайомі всім людські почуття. Герой сентіменталістской літератури - Звичайна людина. Переважно це виходець з третього стану, часом низького положення (служниця) і навіть ізгой (розбійник), по багатству свого внутрішнього світу і чистоту почуттів не поступається, а нерідко і перевершує представників вищого стану.
Звернення до внутрішнього світу людини дозволило сентименталистов показати його невичерпність і суперечливість. Вони відмовилися від абсолютизації якоїсь однієї риси характеру й однозначності моральної трактування персонажа, властивих класицизму: сентіменталістской герой може здійснювати як погані, так і добрі вчинки, відчувати як шляхетні, так і низькі почуття; деколи його дії і потяги не піддаються односложной оцінці.
Культ почуття зумовив високий ступінь суб'єктивізму. Для цього напрямки характерне звернення до жанрів, з найбільшою повнотою дозволяють показати життя людського серця, - елегія, роман у листах, щоденник подорожі, мемуари та ін, де розповідь ведеться від першої особи. Сентименталісти відкидали принцип В«об'єктивногоВ» дискурсу, який передбачає відсторонення автора від предмета зображення: авторська рефлексія щодо описуваного стає у них найважливішим елементом оповіді. Структура твори багато в чому визначається волею письменника: він не настільки строго слідує встановленим літературним канонам, сковує уяву, досить довільно будує композицію, щедрий на ліричні відступи В»[2].
Сентименталізм потужною хвилею прокотився по Європі XVIII століття. Батьківщиною його була Англія. Ім'я йому дав Лоренс Стерн, назвавши свою подорож по Франції В«сентиментальнимВ», показавши читачеві своєрідне В«мандрівка серцяВ». Однак культ почуття, афектацію духовного страждання узаконив до нього в літературі, в мистецтві, а потім в житті Річардсон.
Письменники-сентименталісти внесли в літературу свій вагомий внесок. Їх творчість суттєво відрізнялося від творів класицистів, патетична трагедія яких оспівувала по перевазі героя і героїчне. Видатні люди, видатні події, видатні пристрасті - ось матеріал, з якого будувався трагедійний сюжет. На зміну піднесеного і величного, що було у ...
