Зміст
1. Художній образ: значення терміна
2. Властивості художнього образу
3. Типологія (різновиди) художніх образів
4. Художні тропи
5. Художні образи-символи
1. Художній образ: значення терміна
У самому загальному сенсі образ - це чуттєве уявлення певної ідеї. Образами іменуються емпіричні сприймані й справді чуттєві в літературному творі об'єкти. Це образи зорові (картини природи) і слухові (шум вітру, шелест очеретів). Нюхові (запахи духів, аромати трав) і смакові (смак молока, печива). Образи дотикові (дотику) та кінетичні (що мають відношення до руху). За допомогою образів письменники позначають у творах картину світу і людини; виявляють рух, динаміку дії. Чином також є якесь цілісне утворення; втілена в предметі, явищі чи людині думка.
Художнім стає не всякий образ. Художність образу полягає в його особливому - естетичному - призначення. Він запам'ятовує красу природи, тваринного світу, людини, міжособистісних відносин; відкриває таємне досконалість буття. Художній образ закликається свідчити про прекрасне, яке служить загальному Благу і стверджує світову гармонію.
В аспекті структури літературного творіння художній образ - це найважливіший складовий елемент його форми. Чином іменується візерунок на В«тіліВ» естетичного об'єкта; головна В«ПередавальнаВ» шестерня художнього механізму, без якої неможливо розвиток дії, розуміння сенсу. Якщо художній твір - основна одиниця літератури, то художній образ - основна одиниця літературного творіння. За допомогою художніх образів моделюється об'єкт відображення. Чином виражаються предмети пейзажу і інтер'єру, події та вчинки героїв. В образах проступає задум автора; втілюється головна, узагальнююча ідея. </p>
Так, в феєрії А. Гріна В«Червоні вітрилаВ» головна в творі тема любові відбивається в центральному художньому образі - червоні вітрила, що означають піднесене романтичне почуття. Художнім образом є море, в яке вдивляється Ассоль, очікуючи білий корабель; запущений, незатишний трактир Меннерса; зелений жучок, повзе по строчці зі словом В«дивисьВ». В якості художнього образу (образу заручення) виступає перша зустріч Греєм Ассоль, коли молодий капітан надягає на палець кільце своєю нареченою; оснащення корабля Грея червоними вітрилами; розпивання вина, якого ніхто не повинен був пити і ін
Виділені нами художні образи: море, корабель, червоні вітрила, трактир, жучок, вино - це найважливіші деталі форми феєрії. Завдяки цим деталям твір А. Гріна починає В«житиВ». Воно отримує головних дійових осіб (Ассоль та Грея), місце їх зустрічі (море), а також її умова (корабель з червоними вітрилами), засіб (погляд за допомогою жучка), результат (заручення, весілля).
За допомогою образів письменник стверджує одну нехитру істину. Вона в тому, В«щоб робити так звані дива своїми руками В».
В аспекті літератури, як виду мистецтва, художній образ - це центральна категорія (а також символ) літературної творчості. Він виступає універсальною формою освоєння життя і одночасно методом її осягнення. У художніх образах осмислюється суспільна діяльність, конкретно-історичні катаклізми, людські почуття і характери, духовні устремління. У цьому аспекті художній образ не просто заміняє позначуване ним явище або узагальнює його характерні риси. Він оповідає про реальні факти буття; пізнає їх під всьому різноманітті; проявляє їх сутність. Художнім образом прочерчиваются моделі буття, вербалізуються неусвідомлені інтуїції і прозріння. Він стає гносеологічним; прокладає дорогу до істини, первообразу (в цьому сенсі ми і говоримо про образ чого-небудь: світу, сонця, душі, Бога).
Так, функцію В«ПровідникаВ» до Першообразу всього сущого (божественному образу Ісуса Христа) набуває ціла система художніх образів в оповіданні І. А. Буніна В«Темні алеїВ», де йдеться про несподівану зустріч головних героїв: Миколи і Надії, колись пов'язаних узами гріховної любові і блукати в лабіринті чуттєвості (в В«темних алеяхВ», за автором).
Образна система твору будується на різкому протиставленні Миколая (аристократа і генерала, який спокусив і кинув кохану) і Надії (селянки, господині заїжджого двору, яка так і не забула, не пробачила своїй любові).
Зовнішність Миколи, незважаючи на його похилий вік, майже бездоганна. Він як і раніше гарний, елегантний і підтягнутий. В його особі мабуть читається відданість своїй справі і вірнопідданість. Однак все це тільки беззмістовна оболонка; порожній кокон. У душі блискучого генерала - тільки бруд і В«мерзоту запустінняВ». Герой постає людиною егоїстичним, холодним, черствим і не здатним на вчинок навіть для досягнення свого особистого щастя. У нього немає ніякої піднесеної мети, ніяких духовно-моральних устремлінь. Він пливе по волі хвиль, він помер душею. У прямому і переносному сенсі Миколай мандрує В«брудній дорозіВ» і тому сильно нагадує у письменника власний В«закидали брудом тарантасВ» з схожим на розбійника кучером.
Зовнішність Надії, колишньої коханої Миколи, навпаки, мало приваблива. Жінка зберегла сліди колишньої краси, але перестала стежити за собою: розтовстіла, змарніла, В«ЗбабітиВ». Проте в душі Надія зберегла надію на краще і навіть любов. В будинку героїні чисто, тепло і затишно, що свідчить не про простий ревності або турботі, але й про чистоту почуттів і помислів. А В«новий золотистий образ (Ікона - П. К.) в кутку В»чітко позначає релігійність господині, її віру в Бога і в Його Промисел. За наявності цього образу читач здогадується, що Надія знаходить справжній джерело Добра і всякого Блага; що вона не вмирає під гріху, але відроджується в життя вічне; що дається їй це ціною важких душевних страждань, ціною відмови від самої себе.
Необхідність протиставлення двох головних героїв оповідання виникає, по автору, не тільки через їх соціальної нерівності. Контраст підкреслює різну ціннісну орієнтацію цих людей. Він показує згубність проповедуемого героєм байдужості. І одночасно стверджує велику силу явленої героїнею любові.
За допомогою контрасту Бунін досягає й інший, глобальної мети. Автор акцентує центральний художній образ - ікону. Ікона, що зображує Христа, стає у письменника універсальним засобом духовно-морального перетворення характерів. Завдяки цьому образу, що зводять до Першообразу, рятується Надія, поступово забувають про кошмарних В«темних алеяхВ». Завдяки цьому Образу стає на шлях спасіння і Микола, цілющий руку коханої і тим самим, одержуючий прощення. Завдяки цьому Образу, в якому герої знаходять повне заспокоєння, замислюється про своє життя і сам читач. Образ Христа виводить його з лабіринту чуттєвості до ідеї Вічності.
Інакше кажучи, художній образ - це узагальнена картина людського життя, перетворена в світлі естетичного ідеалу художника; квінтесенція творчо пізнаваною дійсності. У художньому образі присутній установка на єдність об'єктивного і суб'єктивного, індивідуального і типового. Він являє собою втілення суспільного або особистого буття. Художнім іменується також будь-який образ, що володіє наочністю (чуттєвим виглядом), внутрішньої сутністю (глуздом, призначенням) і чіткою логікою саморозкриття.
2. Властивості художнього образу
Художній образ розпорядженні особливими характерними ознаками (властивостями), притаманними тільки йому одному. Це:
1) типовість,
2) органічність (Жвавість),
3) ціннісна орієнтація,
4) недомовленість.
Типовість виникає на грунті тісного зв'язку художнього образу з життям і припускає адекватність відображення буття. Художній образ стає типом в тому випадку, якщо узагальнює характерні, а не випадкові риси; якщо моделює справжній, а не надуманий відтиск реальної дійсності.
Так, наприклад, відбувається з художнім образом старця Зосима з роману Ф...