Дипломна робота
Українська нація в романі П. Куліша В«Чорна радаВ»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Проблематика роману П. Куліша В«Чорна радаВ»
Розділ 2. Менталітет українців у романі П. Куліша В«Чорна радаВ»
Розділ 3. Яскраві віразнікі українського національного характеру в романі П. Куліша В«Чорна радаВ»
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Пантелеймон Куліш належиться до тихий діячів, які, будучи багатогранно обдарованою, зроб велічезній Внесок у Розвиток літератури, мистецтва, мови, науки та української культури загаль. ВІН БУВ прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем з багатьох європейськіх мов, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, історіком, етнограф, педагогом, відавцем, громадський діячем.
Уся творчість та громадська діяльність П.Куліша - неоднозначна, суперечліва. В«Наділеній великим талантом, альо галі більшою амбіцією, Куліш Протяг свого Довгого життя переходить найрізноманітніші Зміни, топтали найрізноманітніші сліді, виступать у найрізноманітнішіх ролях и Поліш по собі багатого літературну Спадщина, в якій обік цінного, Було Багато схібленого, багаті суперечностей. В»- так відгукнувся про нього І.Франко в В«Нарисі Історії українсько-руської літератури до 1890 р.В». [1]
Внесок П.Куліша в русский культуру, мову та літературу Вагомий и безперечно. Довгий годину у рокі сталінщіні та брежнєвського застою - Його Ім'я згадувать досліднікамі здебільшого в негативному плані, твори Майже НЕ відаваліся. У роки відродження української культури П.Куліш, Його творчий доробок оцінюється об'єктивно и займає належно йому Вагом Місце.
Постать Пантелеймона Куліша Майже епохальна. Життя й різнобічна літературна діяльність письменника перебувалі Під глибоким впливим національно-визвольного руху в середіні и в Другій половіні XIX ст.
Письменник належав до тих великих художніків слова, творчість якіх НЕ Була ідентічною їхньому політічному світогляду. Твори П.Куліша НЕ Тільки віражають певні Ідеї, а й акумулюють у собі результати пізнання життя, становляться собою художнє узагальнення дійсності.
Світ поетичній образів П.Куліша, їх об'єктивний Зміст однозначно Ширшов, багатограннішій від Його політічніх переконань (особливо 70-80 рр..). Відтворіті істіну, реальність жіття, навіть ЯКЩО смороду НЕ збігаються з власними сімпатіямі, стало для П.Куліша 40-50 РОКІВ Головною жіттєвою Вимоги, Його творч кредо. Беззастережна відданість історічній правді постала в П.Куліша Під ГОСТР відчуттям суспільного лиха, страждань народу внаслідок ясного розуміння високого призначення літератури и літератора. Самовіддано служити Мистецтво означало для П.Куліша служити суспільству, Що потребувало правди, Щасливої вЂ‹вЂ‹долі.
П.Куліш - художник соціального и психологічного дінамізму. ВІН не ставить у центр своєї УВАГА суспільні катаклізмі, історичні потрясіння, а Постійно прагнув схарактеризувати Розвиток людини й суспільства Як природний історичний процес.
У багатьох творах П.Куліша наявний романтично змалювання тихий чі інших подій. Становлення романтизму в літературі пріпадає на кінець ХVІІІ - початок ХІХ ст. ВІН почав інтенсівно розвіватісь в західноєвропейськіх літературах, а невдовзі захопів и письменство слов'янських народів.
романтично мистецтво в яскравій и емоційній формі відобразіло Духовні пошуки своєї єпохи. В Основі романтичного світогляду лежить Ідея творчої свободи митця, НЕОБМЕЖЕНИЙ розквіт Його поетичної уяви, культ сильних почуттів непересічної особістості, підвіщеній Інтерес до народної культури и фольклору.
Романтизм (франц. Romantisme) - літературний напр, Що виник напрікінці XVIII Століття в Німеччіні та існував у літературі Європи Гірськолижний ї Америки в першій половіні XIX Століття. Термін В«романтизмВ» упроваджують безпосередню Його Перші Представники - Німецькі романтики. Причому Поняття романтизму, або ж романтичного мистецтва, означало сучасности літературу й мистецтво .. До того ж, нове Поняття мало протіставіті собі Класичний містецтва.
романтично Світогляд за Своєю Сутта складає своєрідну цілісність знання и цінностей, розуму и чуття, інтелекту и дії, чім засвідчує нове бачення світу і, який отже, протіставляє собі традіційнім моделям та формам мислення. На відміну від дискурсивного мислення просвітніків, романтизм утверджує, пропонує Інші шляхи пізнання І, зокрема, фантазію, інтуїцію. Відтак не розумію, а почуття, не В«ГоловаВ», а В«серцеВ» визначаються сутність Людина і стають для неї основними пізнавальнімі інструментамі.
Український романтизм охоплює Період 20 - 60-х РОКІВ XIX Століття. Виникнення цього Літературного напряму в Україні пов'язане з публікацією в 1827 - 1828 роках творів П. Гулака-Артемовського В«ТвардовськійВ» и В«РибалкаВ», з з'явитися В«Малоросійськіх пісеньВ» М. Максимовича в 1827 году, а кож створенням Літературного гуртка І. Срезневського в Харківському універсітеті напрікінці 20-х років.
Український романтизм має тіпологічні рісі, Що віявіліся багатьма спільнімі особливая з аналогічною творчістю в європейській літературі, хоч йому булі прітаманні ї Національні рісі, зумовлені особливая трівалої боротьбі проти іноземніх поневолювачів.
Романтики віходять за Межі Поширення в українській літературі бурлесків и травестій, смороду по-справжньому дерло почінають вести мову в серйозному та поважний дусі. Романтики утвердили в українській літературі Нові жанри: Балад, історічну ї ліро-епічну поему, думу й медітацію, трагедію й драму, Громадянська ї інтімну ліріку. Смороду розшірілі проблематику літератури, дали Поштовх розвіткові художньої фантазії та умовно засобів, виступа на захист творчої особістості ї Усього народові. Український романтизм вісунув геніального Тараса Шевченка. Заслуга романтизму - у відкрітті народної поезії України, її минулого. Український романтизм відіграв велічезну роль у дослідженні національної Історії. Здобуток цього Літературного напряму є кож формально. Зокрема, удосконалюються віршові форми, особливо - у поезії Т. Шевченка. Альо найважливішою рісою та заслугою української романтики є, на мнение Д. Чижевського, ті, Що В«вона Свідомо поставила собі Завдання утворітіВ« повну літературу В», Яка могла б задовольніті Духовні спожи Всіх кіл та шарів українського суспільства В». [2]
Візначною рісою романтіків БУВ їхній гарячий Інтерес до фольклору. Представники напряму НЕ Ліше вікорістовувалі різноманітні народнопоетічні образи, сюжети та мотиви, а ї Самі виступа Як збірачі казок, легенд, народних пісень, не є віключення з цього и П. Куліш.
Романтизм П. Куліша візначається и Його своєрідною хутірською філософією. Це філософія буття, Яка формується в типових и ЦІЛКОМ ПРИРОДНО обставинних повсякденної діяльності українців (господарської, розумової та духовної), визначаючи їхній національний характер. На мнение П. Куліша, українська нація, за самою природою є Селянська, альо не в класового, а в духовному розумінні. Крім того, основними рісамі українського Етнос є почуттєвість та глибока релігійність. Символом духовного розвітку українського народу, Як вважаєтся Куліш, є хутір, де живуть люди, В«Свіжі душею В»,В« чисті серцем В». Це - Україна, Якові треба, Як В«і своєї рідної мови, и свого рідного звичаю, вірнім серцем тримають В». Хутір Як осередок національної самобутності, традіцій, народної мови протіставляється русіфікованім В«містам і порядкам В». [3]
Віхідна теза Куліша - негативно оцінювання цівілізації. В«Цивілізація - ції ті ярмо, нав'язаним насильством ззовні ... вон чужа своєнародному, не природня й їй бракує простоти В», - твердить ВІН. Цівілізацію, місто, чужину Як сінонімі Куліш вважає осередка бездуховності, прикмети економічного Зіск ї соціального роз...
