Зміст
Вступ
1. Пантелеймон Куліш Як перекладач
2. Пантелеймон Куліш Як новатор
3. Куліш и Кулішівка
4. Пантелеймон Куліш Як режисер
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сучасна українська мова має закріпленій у Законі про мови и в Констітуції України (ст.10) правовий статус державної, вон є вісокорозвіненою, кодіфікованою и стілістічно діференційованою літературною мовою, конкурентоспроможності на європейському мовня просторі. Та історія української Літературної мови свідчіть, Що в переддень появи в українській культурі Такої неордінарної особістості, Як Пантелеймон Куліш, становище и стан української мови віклікалі небезпідставну тривогу в національно свідомих діячів української культури. Те БУВ годину згасання старої кніжної мови и народження Нової, усунення розриву Між книжковими и розмовності, Досить інтенсівного поповнення Нової української Літературної мови народно розмовності елементами и закріплення їх у художньому тексті.
процеса віформовування Нової української Літературної мови, окрім внутрішньомовніх суперечностей Між різнімі структурними компонентами мови при їх взаємодії, ускладнюваліся впливим суспільно-історічніх и політічніх чінніків. Дві третина української етнічної теріторії перебувалі Під Влад Російської імперії. "У Цій державі українська писемна-літературна мова переживала найчорніші, найсмутніші часи в XIX - початку XX ст., и то не Тільки в офіційному, альо ї у шкільному вжитку Була сіломіць повністю вітіснена російською. Панівні кола России НЕ візнавалі української мови навіть Як окремішньої слов'янської. Було заборонено навіть український переклад Святого Письма, ввезених з-за кордону матеріалів, друкованих русском "- чітаємо у В.Німчука [6]. "Кобзар" Тараса Шевченка, книгу, Що пережила не Тільки своїх ворогів, а й їхні Ідеї, не спріймалі в России того, Що ВІН написань русском. Реакційній російський журнал "Библиотека для чтения", відгукуючісь на вихід Першої збіркі поезій Тараса Шевченка "Кобзар" (1840p.), писав про ровері обдарування поета и Свій шкода з приводу того, Що ця книга не буде прийнятя російською літературою, бо Вірші - не Російські і "напісані на особливому провінційному наріччі ", і взагалі - малоросійські поети "Часто пишуть таким наріччям, Якого навіть НЕ існує в России" [4, 14]
У такий годину художня, громадсько-публіцістічна, видавнича діяльність Пантелеймона Олельковича Куліша Як справжнього патріота України Була спрямована на духовний Розвиток українського народу и Зміцнення українства. Позиція Михайла Драгоманова - ногами и серцем стояти в Україні, головою в Європі, а руками охоплюваті слов'янщіну - очевидно, галі раніше візріла в душі Куліша, бо реалізовувалася в Його діяльності.
1. Пантелеймон Куліш Як перекладач
належности Місце П.Куліша в Історії української літератури та культури загаль Ліше окреслюється. Проти багатогранності діяльність великого подвижника українського слова и духу Була підставою - для високих оцінок таких видатних людей різніх літературніх епох, Як І.Франко та М.Драгоманов, М.Зеров та М.Хвільовій.
Перекладацька діяльність - ції Ліше Один із віявів Кулішевого подвижництво, шлях до цілісного осмислення Якого криється в пізнанні Його філософії. А вона грунтується на взаємозв'язку двох провідніх для всієї творчості митця начал - духовного та національного.
В.Петров так Окреслено постать В.Куліша: «³н БУВ європейцем Між хуторянами та хуторянином Між європейцямі В». Саме філософія Куліша-хуторянина, для Якого хуторянство Було концепцією духовного розвітку українського народу и зумов широку перекладацьку діяльність Як втілення Ідеї культурніцтва Куліша-європейця. Аджея хуторянство и культурніцтво Куліша - ції Розвиток однієї Ідеї України, в якій, на мнение Д.Чіжевського, полягає внутрішня цілісність письменника.
Одним, хто з дере збагнув Значення перекладу кращих зразків світової літератури Як могутностей джерела духовного збагачення українського народу, Його культури, вужчий - літератури, БУВ самє П.Куліш, В«Піонер з Сокири ВажкоВ».
ЯКЩО Поява дерло Спроба перекладу в новій українській літературі на качанах XIX ст. Була віклікана почасти В«... потягом цікавості, чи не можна малоросійською мовою передати почуття ніжні, благородні, піднесені ... В»(П.Гулак-Артемовський), то перекладацька діяльність П.Куліша передбачала свідоме утвердження українського слова, з одного боку, та В«ЄвропеєзацієюВ» української літератури, з іншого. Показовім у цьому контексті є підбір Кулішем творів для перекладу - Біблія, Шекспір, Байрон, Гейне, Гете, Шіллер, а кож Пушкін, Некрасов, Кольцов, Фет.
Багатьма рокамі пізніше А.Ніковській, осміслюючі шлях, Який пройшла нова українська література, В«втягуючісь в оборот усесвітнього письменства В», Визначіть три послідовні етапи її роз В¬ витку: пародію, переклади 70-90 pp. та орігінальні твори на Всесвітні тими, які беруть Свій качан від Лесі Українки, окреслюючі тім самим Важливим тенденцію розвітку Нової української літератури XIX ст. - Від наслідування через переклади до орігінальної творчості у світовому контексті.
З одного боку, перекладацька діяльність П.Куліша знаменувала новий етап, Важливим для подалі розвітку української орігінальної літератури, з іншого - зумовлювало залишкової становлення українського художнього повновартісного перекладу.
На початку 60-х РОКІВ П.Куліш розпочінає роботу над Переклад Біблії. Прагнення Перекласти книгу книг, Яка є оберегом духовності, на русском органічно всій внутрішній сутності письменника.
проти Кулішевій переклад Біблії, для Якого, зокрема, характерне надмірне вживання старослов'янізмів, ЩО, без сумнівно, зніжувало Його естетична Вартість, здобув невісоку оцінку критики. І.Огієнко, зосібна, позначають, Що переклад В«Вийшов у багатьох відношеннях Невдалий ... часто Тільки переказ, от орігіналу далекий В». До речі, Такої думки дотрімувався ї І.Франко. А проф. Н.Сагарда вважаєтся, Що навіть найкращі з перекладів П.Куліша Зі Св. Листи В«мало додадуть квіток йому Як поетовіВ».
Однак порівняльне зіставлення, зокрема перекладів Із В«ПсалтиряВ» П.Гулака-Артемовського, які є дере в українській літературі XIX ст. Зразки повновартісного художнього перекладу та візнані цінною Частина Його Літературної спадщини, з Кулішевімі переклад псалмів, Що не належать до найбільш вдалині, переконує, протікають, у її віщій естетічній вартості, чім и засвідчує поступ українського перекладацтва.
значний Внесок у доробок української перекладної літератури становляит Кулішеві переклади творів В.Шекспіра, звернення до якіх зумовлювало передусім Прагнення митця підняті русский літературу до рівня осмислення В«вічнихВ» тем. В«Коли б Шекспір ​​робів читаня любимо, - позначають П.Куліш, - се отверезіло б нашу літературу мізерну, дало б їй крила ... Така моя мета В».
У віршах В«До ШекспіраВ» та В«До рідного народуВ», які є своєріднімі Передмова до перекладів, П.Куліш вислову Свої культурніцькі ідеалі. Пропонуючі своєму народові В«дзеркало всесвітнєВ», митець слова сподівається на Його повернення до сім'ї культурніків. Того П.Куліш и звертається до Шекспіра:
Світіло творчості, Гомера новосвіту!
Прийми нас Під свою опіку знакоміту:
Дай у твоїм храму нам варварства позбутісь,
На Кращі почуття и задум здобутя.
І.Франко, Який бачивши більшість Кулішевіх перекладів драм Шекспіра, високо оцінів їхню Мистецький вартість. Будучи перекопанім, Що В«Добрі твори чужих літератур мают велику Вагу для розвою кожної національної літератури В», І.Франко писав, зокрема про переклад Куліша трагедіїВ« Гамлет, принц датській В»:В« Куліш - перворядна звізда в нашому пісьменстві ... давши нам переклад, з яким ми можемо без сорому показате в концепті європейськіх перекладачів Великі британці В». Порівнюючі переклади П.Куліша...
