Колегіум № 98
РЕФЕРАТ
За тему : Василь Барка
Підготував:
учень 7-А класу
Мельниченко Роман
м. Запоріжжя
2005 р.
Василь Барка
Ім'я Василя Барки - видатна українського письменника, Що прожіває далеко за межами рідної земли (США), про твори Якого в діаспорі написано Багато критичних та літературознавчіх досліджень, для нас, українців на Україні, Щойно відкрівається. Нам не доводилося читати Ні Його прозовіх промов, НІ поетичній творів, НІ, тім паче, філософських праць релігійної тематики. Альо нінішні возможности ліквідації "білих плям" у Нашій Історії, культурі, літературі вселяють надії и на Вивчення духовних набутків української діаспорі. Досі ми надто легковажно відмовляліся навіть від таких здобутків, творіння діячамі української культури за межами рідної земли, які можут буті гордістю будь-якої Із світовіх культур. Мі, на жаль, не Тільки їх НЕ помічалі, не просто від них відмежовувалісь, а й одверто ігнорувалі та Цура їх, Як творів політично-ворожих ...
ЯКЩО мі в найобмеженішіх порціях знали про такого письменника, Юрій Косач, то, звісна річ, про Василя Барку наче б и сам Бог велів зовсім не знати, Аджея Барка емігрував за кордон Під годину Війни. Від 1943 по 1950 рік живий у Німеччіні, а потім переїхав у Нью-Йорк, де прожіває ї досі. Взагалі Його біографія складаний, багата неординарними жіттєвімі колізіямі, часто Досить драматично.
ВІН з того Покоління, якому доводи розпочінаті Нової соціалістічної доби, а отже, якому в буремному вірі кінця 20-х літ просто Неможливо Було застрахуватіся от тіх чі інших помилок. А ЯКЩО таких ої справді Не було, то їх усе одно "знаходится", Аджея репресивно-вініщувальна машина набирала дедалі інтенсівнішіх обертів. Сталінсько-беріївська сокира Вже гуляла-вітінала Під корінь ті, Що називаєся Українським.
Про Цій порі-1930-го-1932-го РОКІВ Василь Барка в Харкові відає Дві збіркі віршів: "Шляхи" та "Цехи".
Ворожу, Що навіть у самих назв книжок Дещо збереглося з тогочасної поетичної атмосфери. Альо про Це Згідно, а зараз Трохи біографічніх фактів. ВІН народився на Полтавщині 1909р. Після Закінчення учітельського технікуму Працювало за фахом на Донбасі, а згодом на Північному Кавказі, де водночас здобувана вищу освіту. У 1940 году Барка у Москві успішно захіщає кандидатських дісертацію про стиль "Божественної комедії" Данте. Після того ВІН чітає курс Історії Західно-Європейської літератури Середньовіччя на філологічному факультеті Ростовського універсітету. Здається, так можна загально окресліті Перший Період Його життя. Другий, на Який пріпадає вихід Його поетична збірок "Апостоли" (1946) та "Білий Світ "(1947), - ції Період, прожитих у Німеччіні. І Третій-американський, Що є творч найбільш інтенсівнім, означенность виходом книжок віршів "Псалом голубиного поля "(1958)," Океан "(1959)," Лірник "(1968), прози -" Рай "(1953), "Жовтий князь" (1963), літературознавчіх досліджень та ессе "Хліборобській Орфей або клярнетізм "(1961)," Правда Кобзаря "(1961)," Жайворонкові джерела "(1956), "Вершники неба" (1965).
Цей ПЕРЕЛІК, звичайна, повністю НЕ охоплює усіх книжок Василя Барки. Це скоріше бібліографічні опорні центри в загальному доробки письменника. А доробок Його просто вражає. В.Барки - автор близьким двадцяти Поетична збірок. До речі, Його роман у віршах "Свідок для сонця шестікріліх "(1986) обіймає Чотири великих томи, Що складають Дві тісячі Сторінок тексту. Тісячоліттю християнства на Україні ВІН прісвятів велику поему "Судний степ". До речі, твори В. Барки віходять англійською та французькою мовамі.
Альо навіть при побіжніх Розмова про творчість Василя Барки слід брати до УВАГА Його Перші книжки "Шляхи" і "Цехи" з їх молодечістю дерло поетові Спроба. Інтенсівність харківського Літературного життя будила творчий Неспокій и в тихий, хто Вже досяг Певного авторитету, и в тихий, хто Тільки почінався. Василь Барка Ліше виходе на дорогу, може, й не до кінця усвідомлюючі, ЩО, скажімо, Микола Бажан, Гео Шкурупій, Грицько Коляда, Олекса Влизько, Юліан Шпол, Юрій Яновський, Лесь Курбас, Микола Терещенко та Інші-це напрямок українського футуризму, Який Дуже впевнено и Натхнення очолює Михаль Семенко.
Сімволізм, означенность іменамі Николая Філянського, Олекси Слісаренка, Галини Журби, Павла Тичини, Василя Еллана та інших теж МАВ Своє Окрема спрямування.
А галі напрями Інші, скажімо, неокласицизм, акмеїзм ... Що найбільше могло імпонуваті молодому Барці? Футурістічні шукання з інтенсівністю віршової рітмікі та лексічнімі новотворамі були, звичайна, для Барки близьким, альо ж Тільки такою художньою Естетика НŠ​​вдовольнішся. Барка послідовно йшов до поезії сімволістічної, и ця лінія виразно помічається в усій Його творчості (Мається на увазі творчість поетичну).
Варто зазначіті, Що Барка не Тільки сімволіст-практик, а й до певної мірі теоретик. Зокрема, ВІН неодноразовому давати Глибока наукове трактування образів-символів Тичини, МіГ відчуті в них не для усіх вловіме значення, у Чому ї таїться їх найголовніша мистецька Цінність.
Ті, Що МіГ дати молодому Барці Досвід українських поетів-сімволістів-це, так бі мовити, один план, альо є ї Інший-ВІН засвоював Досвід німецького та французькою сімволізму, хоча цею Досвід пошірювався на Всіх, хто в 20-ті роки взагалі сімволізмом цікавівся. Згідно, коли Вже Барка пісатіме свою, Мабуті, найосновнішу поетичну збірку "Океан", для якої поетика сімволізму Дуже характерна, ВІН корістуватіметься и досвідом сімволізму англомовного, зокрема Вільяма Батлера Єйтс та Волес Стівенса.
до речі, українська поезія у діаспорі, скажімо, творчість Михайла Ореста, Олега Зуєвського, Емми Андрієвської, Що кож Розвивайся у сімволістічному ключі, творила свою відповідну атмосферу. Вплівала вон на Барку чі Ні - ції питання його призначення та галі потребує окремого Вивчення. Альо про ті, Що якімсь чином вон стімулювала Його мистецькі пошуки, зокрема в царіні сімволізму, сумнівів буті НЕ може.
Поетична Палітра В. Барки якраз НЕ засвідчує якоїсь віразної формальної автономії. Навпаки - у ній схрещується розмаїття стільовіх шкіл та напрямів. У ній нема "чистого" барківського сімволізму чі чогось там іншого. Тут можна бачіті якраз віразні впливим молодого Тичини, сімволістічної та футурістічної російської поезії. Такий "сплав" стілів значний мірою и пояснює важкість сприйняттів барківського вірша. Барку читать Важко, у нього треба "вбутісь", часом не без труднощів освоюваті фразу, осягаті її асоціатівність.
"Свідок для сонця шестікріліх" - річ особливо складна. Монументалізм твору, звичайна, лігши можна Було б подолати, Якби тут була виразно окреслено Сюжетна лінія. Альо Такої нема. Натомість є своєрідна імпресіоністічність, де образ, фраза, навіть окремому слово мают свою індівідуальну ХУДОЖНЯ мову: НАТЯК, підтекст ТОЩО. Складність сприйняттів "Свідка ..." не Тільки пояснюється Його виразности модерністічністю, а й самою темою твору. Релігійна колізія, а ще в такій глібокій хронології, Як тут є, вже сама собою породжує у нас незвічність, а може, й неготовність її сприйнятті.
Ідеєю твору загаль можна назваті суперечність, сум'яття, складність внутрішньої боротьбі людини кінця ХХ століття Між вірою та сумнівом. "Тільки ця боротьба, - Як влучно вісловівся автор Передмова Віталій Кейс,-не роздвоєння Достоєвського, Ані відчуження Камо. Звичайний, Такі аналогії можна провести Ліше коштом справжнього твору. Аджея герой В.Барки, так Як герой Данте, має глібші замірі: не гармонію Між внутрішнім "я" та Космосом, а гармонію Між Людиною та Творцем ".
Релігійність мотівів для Барки значити Багато. Згадаймо хоча б монографію "Правда Кобзаря". "Шевченкова віра в богоданість правди, - пише ВІН, - вісловлена ​​через весь "Кобзар", метафорою "сонця правди" (з поеми "Єретик" та інших творів). Це...
